Свята Кінга, Кунегу́нда Угорська (, , ; 1224 — , Старий Сонч) — найстарша донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, дружина краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого, клариска, католицька свята, патронка вбогих і гірників соляних шахт.
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.
Біографія Кунегунда була найстаршою з 10 дітей Бели IV. Її сестрами були св. Маргарита Угорська, бл. Йолента — дружина калішського князя Болеслава Побожного, Констанція — дружина галицького князя, короля Русі Лева І, Анна — дружина галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича, Єлизавета — дружина баварського герцога Генриха XIII Віттельсбаха, брат Стефан став королем Угорщини.
Батько Бела IV заручив її 1239 р. з Болеславом, сином покійного краківського князя Лешка Білого. До повноліття її відіслали до двору матері нареченого княжни Гремислави. Весілля відбулось 1247 р., але подружжя уклало угоду про шлюб чистоти і фізично він не був реалізований. За легендою Кунегунда спричинилась до початку видобутку солі з шахт Бохні і Велички, спровадивши з Угорщини перших гірників. Після смерті чоловіка 1279 р. вона заклала у Старому Сончі монастир кларисок, де перебувала до смерті 1292 року.
Канонізація Св. Кунегунду чи Кінгу беатифікував 1690 р. Папа Римський Олександр VIII. Папа Римський Бенедикт XIII проголосив св. Кінгу 1715 р. патронкою королівства Польщі і Литви, а 1901 р. її проголосили патронкою тарновської дієцезії. Канонізував св. Кінгу 16 червня 1999 р. папа св. Іван Павло II. День пам'яті - 24 липня.
Культ в Україні
Костел в честь блаженної Кінґи збудований у Східниці (нині — храм Св. Миколая ПЦУ) за проєктом польського архітектора Славомира Одживольського у 1895–1896 рр.
Родовід Кунегунда веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
Примітки
Література Święta Kinga, dziewica materiały na brewiarz.pl [aktualizacja: 30.06.2009]
Джерела Blessed Cunegundes // Catholic Encyclopedia