Се́рпухов () — місто в Росії, колишній адміністративний центр скасованого Серпуховського району Московської області. Виділений в самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням виконкому обласної ради 14 вересня 1939 року. Нині — муніципальне утворення «Міський округ Серпухов».
Населення — 123,1 тис. осіб (2010 р.). Площа міста становить 32,6 км², з якої забудовано 22,3 км².
Місто розташоване на річці Нара, за 99 км від Москви.
Походження топоніма Серпухов
Перша згадка назви міста, що міститься в духовній грамоті Івана Калити, наводить її як Серпохов. У Суздальському літописі під 1382 роком місто також відоме як Серпохов. Сучасна форма починає переважати з XVII століття.
Досі немає однозначного пояснення походження топоніма Серпухов. Найбільш ймовірною вважається версія, що тлумачить назву міста як присвійний утвір від імені «Серпох» — форми канонічного імені Серапіон. На думку М. Фасмера, назва пов'язана з діалектним російським серпух («серп») чи назвою рослини серпуха (назва айстрових рослин, переважно роду Serratula). Проте, назви трав'янистих рослин, як правило, не використовуються як основи ойконімів. В. А. Никонов виводив назву міста від гідроніма Серпейка — назви річки, в гирлі якої й виникло місто. Однак, у цьому разі мало бути не «Серпухов», а «Серпейськ»: пор. Серпейськ у Калузькій землі, згадуваний у літописі під 1406 роком, назва якого пов'язана з гідронімом Серпея. До народних етимологій слід віднести версії: «від того, що річка Серпейка серпоподібно огинала Соборну (Красну) гору», «від того, що в околицях міста кували серпи» .
Географія Серпухов розташований у південній частині Московської області, на річці Нарі, поблизу її впадіння в Оку. Місто і прилеглий до нього район розташований на межі трьох фізико-географічних провінцій. Північна частина району, розташована на лівому березі Оки, на Московсько-Окській рівнині, яка на північному заході переходить в схили Смоленсько-Московської височини, на північному сході — у Підмосковну Мещеру, а на півдні обмежена долиною Оки. Західна частина району, що включає басейн Нари, де розташований Серпухов, належить до Смоленської провінції. Південна частина займає північні схили Середньоросійської височини, — розташована у Заокській провінції.
Клімат Клімат помірно-континентальний. Умови визначаються під впливом західних і південно-західних циклонів, виносу арктичного повітря з півночі і трансформацією повітряних мас різного походження. Внаслідок впливу повітряних мас з Атлантичного океану є виникнення зимових відлиг і вологих прохолодних періодів улітку. Вплив арктичних холодних мас позначається у вигляді сильних похолодань у зимові місяці і у вигляді «повернення холодів» у весняно-літній період, при яких відбувається зниження температури аж до заморозків на ґрунті.
Температура повітря Середньорічна температура повітря + 5,2 °C. Найхолодніший місяць року — січень: середнє значення температури −6,7 °C. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксовано в 1987 році: −33,9 °C. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою +18,0 °C. Абсолютний максимум температури зафіксовано 6 серпня 2010 року, а саме: +39,4 °C. Дні із заморозками реєструються навіть у червні. Перехід добової температури через 0 °C навесні відбувається в період з 4 квітня, восени — з 7 листопада. Середня тривалість теплого періоду — з середньодобовою температурою вище 0 °C 216 днів на рік. Тривалість вегетаційного періоду рослин 180 днів.
Вітри Протягом року переважають вітри південно-західного напрямку — південні, південно-західні та західні, повторюваність яких становить відповідно 15 %, 19 % і 17 %, а в сумі — 51 %. Середньорічна швидкість вітру становить 3,0 м/с. Максимуми середньомісячної швидкості вітру спостерігають у зимовий період, досягаючи величини 3,3 м/с, мінімум — влітку — 2,5-2,6 м/с. Взимку найбільшою силою відрізняються південно-східні та північно-західні вітри (3,6 м/с), влітку — північні та північно-західні (3,1-2,8 м/с). Швидкість вітру, повторюваність перевищення якої становить 5 % — 6 м/с.
Опади і сніговий покрив Атмосферні опади визначаються, головним чином, циклонічною діяльністю. Опади, пов'язані з місцевою циркуляцією навіть влітку становлять незначну частку. Середня багаторічна сума опадів становить 550 міліметрів. За теплий період випадає основна (до 70 %) — кількість опадів. Найбільша кількість опадів буває в липні (до 73-75 мм). Кількість днів з опадами у грудні та січні максимальна, хоча сума опадів мінімальна. Інтенсивність опадів більша в теплий період року — 1 мм за хвилину.
Висота снігового покрову на відкритих просторах у середньому становить 38 см. У знижених та лісових місцях висота снігового покрову значно більша зазначеної, а сходить він пізніше. Найбільшої висоти сніговий покрив досягає в березні. Терміни утворення стійкого снігового покриву, так само як і терміни його появи і сходу, з року в рік сильно коливаються залежно від характеру погоди.
Екологічний стан Внаслідок викидів шкідливих речовин в атмосферу промисловими підприємствами міста рівень забруднення повітря в Серпухові нерідко перевищує встановлені норми. Міська транспортна інфраструктура в години пік не справляється з навантаженням, внаслідок чого виникають затори. Це негативно впливає на екологічну ситуацію.
Історія Розташоване на окських рубежах, служив фортецею у період тривалої боротьби з монголо-татарськими і литовсько-польськими завойовниками, Серпухов довгий час залишався надійним форпостом Московського князівства. Серпухов відомий своєю історією: саме тут проводив колись цар Іван IV Грозний великий огляд своїх військових сил, тут стояв табір Бориса Годунова з «ратними людьми», в Серпухові збирав полки «для недруга свого кримського царя» Василь Шуйський. Одним з опорних пунктів стало місто для селянської армії Івана Болотникова.
У середині XVI століття Серпухов зберігав роль важливого стратегічного, адміністративного та господарського центру, коли відбулось пожвавлення ремесел і торгівлі. Місто складалося з трьох частин: кремля, посаду і слобід. Історично міські райони Серпухова формувалися з монастирських слобід і фабричних сіл, і були об'єднані в єдине ціле вже в 20 столітті.
Середньовіччя Письмових свідчень існування Серпухова в домонгольську епоху не виявлено. Однак, в результаті археологічних досліджень Серпуховського городища, проведених в 1926–1927 ах, А. Н. Воронковим були знайдені численні залишки кераміки, скла, виробів із заліза X—XIII століть. На місці городища між річками Нарою і Серпейкою в гирлі останньої у XIV столітті вже існувало місто.
Перша згадка про Серпухов у письмових джерелах являє собою духовну грамоту Івана Калити. У заповіті московського князя місто представлене як одне з його володінь. Текст документа існує у двох варіантах, що мають різне датування. Є кілька думок з приводу дати складання заповіту: На думку Л. В. Черепніна, обидва примірники духовної грамоти складені перед четвертою поїздкою Івана Калити в Орду в 1339 у році. На думку А. А. Зиміна, документ створений раніше 1331 а — або в 1327, або в 1328-у році. А. В. Кучкин вважає, що один примірник заповіту складений в 1336 році (під час третьої поїздки князя в Орду), а інший — після цієї події. Офіційною датою, від якої відраховується вік міста вважається 1339 згідно з першою версією.
За духовною грамотою третій син Івана Калити Андрій Іванович успадкував частину земель Московського князівства, в тому числі Серпухов, що став центром волості, а в майбутньому — основою нового удільного князівства. У середині XIV століття Європою прокотилася епідемія чуми. Князь Андрій упав однією з її жертв в 1353 році. Його землі переходять у спадок князю Володимиру Андрійовичу. У період малолітства князя володіннями управляли впливові бояри. У цей час в історії міста відбулася знаменна подія — московським митрополитом Олексієм в 1360 році на правому березі Нари заснований владичний монастир. У 1367 році з метою врегулювання відносин між Володимиром і його двоюрідним братом Дмитром підписаний договір, за яким підтверджено підпорядкованість першого другому, а також права Володимира Андрійовича на його долю майна і обов'язки щодо московського князя.
Незабаром Володимир починає приділяти значну увагу розвитку своїх володінь. Із сімдесятих років XIV століття в Серпухові починається період активного будівництва. Так в 1374 році за даними літописів на Червоній (Соборної) горі починається будівництво дерев'яного кремля, у місто призначається намісник князя — Яків Юрійович Новоселець, встановлюються пільги для залучення торговців і ремісників. У тому ж році на місці домонгольського слов'янського селища Високого на лівому березі Нари на південь від Красної гори князь Володимир Андрійович заснував монастир, названий ru / vmonastir / index.php Висоцьким. Закладення і освячення монастиря проводив Сергій Радонезький. Зросло військове, політичне й економічне значення Серпухова, навколо якого сформувалось повноцінне князівство, ядром якого стали волості з центрами у Лопатеві, Темна і Ростовець. З кінця XIV століття Серпуховський князь карбує власну монету.
Будучи головним соратником князя Дмитра, Володимир не міг не брати участь у подіях 1380 року. Серпухов стає одним з центрів підготовки до походу проти Мамая. Серпуховське ополчення на чолі з князем Володимиром Хоробрим діє у складі Засадного полку в Куликовській битві, що стала поворотним моментом в російській історії. На честь перемоги в 1381 році у Висоцькому монастирі будують кам'яний собор і церкву з трапезною. Незабаром Серпухов був розорений під час походу на Москву хана Тохтамиша. Існує думка, що ординське військо відхилилося від прямого шляху до Москви з метою здійснення акту помсти за участь місцевого князя і ополчення в Куликовській битві Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII—XIV вв. М., 1985. С. 212. .
1389 ознаменувався феодальним конфліктом: Володимир розірвав відносини з московським князем, який не задовольнив вимоги двоюрідного брата щодо нових володінь. У розпал сварки великий князь взяв у полон бояр серпуховського князя, Володимир, у свою чергу, захопив землі, що належали Дмитру. Сварка закінчилася підписанням чергового договору між феодалами.
У XV столітті Серпухов двічі захоплювали: в 1408 військом Едигея і в 1409 литовцями під проводом князя Свидригайла. Після смерті Володимира Хороброго в 1410 князівство було розділено між п'ятьма синами. Серпухов дістався старшому — Івану Володимировичу. Надалі нащадки Володимира брали участь у феодальних війнах на боці московських князів доти, поки незалежне князівство не ліквідували в 1456 у, коли князь Василь Ярославич, онук Володимира Хороброго, був поміщений у в'язницю. Серпуховська дружина у складі московського війська брала участь у поході на Новгород в 1478, а в 1480 в стоянні на Угрі.
Період Московського царства між татаро-монгольським ярмом і Смутним часом З втратою самостійності Серпухов був включений у систему кормлінь (годувань). У 1496—1502 роках на службі у московського правителя перебував колишній казанський хан Мухаммед-Амін з династії Улу-Мухаммедів, якому в кормління передаються Серпухов, Хатуна і Кашира. Зазначений період в історії міста характеризується утисками місцевих жителів і насильством з боку ставленика Івана III. Наступного разу Серпухов виявився в кормлінні в 1532–1533-ах у чергового вигнаного з Казані хана, Шигалея, який належав до Астраханської династії Касимовських правителів. Шигальов, спійманий на зв'язках з Казанню, що були порушенням умов кормління, в січні 1533 був засланий в Білоозеро.