Бертон Ріхтер (; , Нью-Йорк, США — Пало-Альто, Каліфорнія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1976 рік, спільно з Семюелем Тінгом «за основний внесок у відкриття важкої елементарної частинки нового типу».
Навчався в Массачусетському технологічному інституті, де 1952 року здобув ступінь бакалавра, а 1956 року ступінь доктора філософії з фізики. З 1984 по 1999 був директором Лінійного прискорювача частинок у Стенфорді (SLAC).
Під час своєї професури в Стенфордському університеті Ріхтер, спільно з Девідом Рітцсоном та за підтримки комісії з атомної енергії США, побудував прискорювач SPEAR (Стенфордське позитронно-електронне асиметричне кільце). За допомогою цього пристрою він виявив субатомну частинку, яку він назвав псі-частинкою (ψ) (тепер ця частинка називається J/ψ-мезоном).
Цю ж частинку відкрив незалежно від нього Самюел Тінг. За дане відкриття обидва науковці в 1976 були відзначені Нобелівською премією з фізики.
Ріхтер працював у правлінні радників комітету науковців та інженерів США — організації, що представляє інтереси науки в уряді США.
Нагороди та визнання член Американського фізичного товариства член Американської асоціації сприяння розвитку науки 1975:Премія Ернеста Орландо Лоуренса 1976:Нобелівська премія з фізики 1977:член Національної академії наук США 1989:член Американської академії мистецтв і наук 2007: 2010:Премія Енріко Фермі 2012:Національна наукова медаль США
Примітки
Посилання Інформація з сайту Нобелівського комітету Б. Ріхтер. «Від ПСИ-частинок до зачаруванню (Експерименти 1975—1976 рр..)». Нобелівська лекція , Успіхи фізичних наук, том 125, випуск 2, червень 1978 Фотографія з сайту прискорювача в Стенфорді Рада директорів NIF Святкування на честь Бертона Ріхтера