Іван Спиридонович Абрамов (20 червня 1874, Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губ. — 3 травня 1960І. С. Абрамов: [некролог] // Зоря (Шостка). — 1960. — 5 трав. — С. 4., там само) — український краєзнавець, фольклорист, педагог.

Біографія

Фольклорні праці

У 1904 р. була опублікована святкова комедія «Цар Максиміліан», записана Абрамовим у рідному Воронежі. Комедія ставилася російською мовою, але з впливом діалектів. Існує версія, що місцеве населення запозичило цю комедію у сусідньому містечку Шостці.

У 1905 р. в журналі «Живая старина» І. Абрамов надрукував великий етнографічний нарис «Черниговские малороссы. Быт и песни населения Глуховского уезда Черниговской губернии». Цього ж року у Петербурзі ця робота вийшла окремою книжкою. «Черниговские малороссы»  — це історична пам'ятка Сумщини, що відображає побут і пісні містечка Вороніж, знайомить читача з історією культури місцевого населення, одягом, весільним обрядом, колядками, щедрівками, іграми, народними прикметами, замовляннями та іншим.

У передмові Абрамов писав:

Дослідник звертає увагу на особливості діалектної вимови мешканців цього регіону, зокрема, на те, що в мовленні його земляків «і» замінюється звуком «у» (замість «кіт» тут промовляється  — «кут», «він»  — «вун», «кінь»  — «кунь» і т. д.)

Велику увагу приділив І.Абрамов і народному одягу. Ось що писав автор стосовно цього:

У розділі «Песни» І. Абрамов підкреслював, що народну поезію слід розглядати без відриву від побуту населення, від історичної долі того регіону, де пісня народилася. Велику кількість пісень надали автору уродженці містечка Вороніж М. С. Абрамов, Є. Є. Власова, А. П. Косарь. Подано у розділі такі тематичні групи пісень: «О взаимоотношении двух полов», «О семейном разладе», а також «великорусские песни, которые проникают сюда через солдат и рабочих». У наступному розділі «Обжинки» автор пише:

І. Абрамов наводить пісні, які співалися при цьому: «Одчиняй, пане, ворота», «Дожинаєм до межі», «Шо в нашого пана голова кучерява», «Ой, чиє то поле задрімало» тощо.

У розділі «Свадьба» автор описує обряд весілля від сватання до третього дня, тобто до його завершення, наводить пісні, які супроводжують цей обряд.

У наступному розділі «Крестины» автор подає обряд хрещення дитини та відповідні пісні.

Наступний розділ «Колядки та щедрівки» присвячений зимовим обрядам. І. Абрамов пише:

І наводить різноманітні колядки та щедрівки. Також сюди включена згадана вище святкова комедія «Цар Максиміліан»

У розділі «Засивание» описано обряд засівання, який виконувався малими хлопчиками, наводяться примовки, які при цьому виконувалися.

Цікавим є розділ «Масленица», де автор подає відомості про цей обряд:

Наприкінці книги автор вказує на головну причину, яка «мешает проникнуть лучам света в темное царство украинского народа». Такою причиною, на думку автора, є заборона мати школи і книги рідною мовою.

Праця І. Абрамова «Черниговские малороссы» залишилася в історії фольклористики Сумщини цінним свідченням народної культури, звичаїв і побуту наших предків.

Репресії

У 1933 р. 9 жовтня І. Абрамов арештований, на той час проживав у Ленінграді, працював у Центральному музеї літератури. 2 квітня 1934 р. особливим відділком при Колегії ОДПУ звинувачений за ст.. 58-10, 11. за справою «Дело славистов» до 3 років заслання. Реабілітований 28 листопада 1956 р.

Останні роки життя

Після заслання повернувся у 1937 р. на батьківщину у с. Вороніж, де працював вчителем російської мови та літератури у місцевій школі. Останні роки працював бібліотекарем.

До останньої миті дослідник не полишав пера. У шосткінській газеті «Зоря» він вміщував статті фольклористичного та етнографічного характеру. Про їх спрямування говорять їх назви: «З спогадів про минуле», «Скарбниці народної творчості», «Безправна доля жінки в піснях минулого», «Воронізькі кургани  — пам'ятники старовини», «Воронізькі краєзнавці» та ін.

Сім'я Був одружений з Валентиною Базловою, донькою відомого петербурзького букініста І. І. Базлова. Мав синів: Всеволод — офіцер-танкіст, зник без вісті у роки ВВВ. Молодший Олександр був репресований, страчений у 1938 р.

Основні праці

Край Тараса Бульбы (История школьной экскурсии). — Спб., 1902. — 32 с. В культурном скиту (Среди неплюевцев). — 1-е изд. — Спб. : Труд, 1902. — 127 с. «Царь Максимилиан» (святочная комедия). — Спб., 1904. — 33 с. Черниговские малороссы. Быт и песни населения Глуховского уезда (этнографический очерк). — Спб., 1905. — 41 с. Деревенские очерки. — Спб., 1907. — 36 с. О Курских саянах (Этнографический очерк). — Спб., 1907. — 18 с. Поездка в Стародубье. — Спб., 1910. — 16 с. В культурном скиту (Об одной процветающей коммунистической общине). — 2-е изд. — Спб. : Жизнь и знание, 1914. — 99 с. Под родным солнцем. — Спб. : Жизнь и знание, 1914 (1915). — 293 с. Дзенс-Литовский А. И., Абрамов И. С. Познание местного края. — Ленинград: Колос, 1925. — 180 с. Что говорят забытые могилы. — 2-е изд. — Спб. : Жизнь и знание, 1927. — 176 с. Абрамов И., Кожин М. Народний лубок второй половины ХІХ века и современность. — Л., 1929. Поездка в Стародубье // Материалы к истории и изучению русского сектанства и старообрядчества. — 1910. — Вип. 3. Літописний Вороніж на Чернігівщині // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія. — К., 1927. — С. 462—468. «Зелений шум!» М. О. Максимовича та М. О. Некрасова // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. Вип. 1. — К., 1928. — С. 51–52. Розшуки про П. О. Куліша й його батьківщину // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. — К., 1931. — С. 45– 51.

Статті в пресі

Битва з татарами: з далекого минулого Сумщини // Більшовицька зброя. — 1944. — 26 груд. Любіть книги, купуйте їх для особистих бібліотек // Зоря (Шостка). — 1949. — 29 листоп. Минуле і сучасне селища Вороніж // Ленінська правда (Суми). — 1954. — 10 берез. — С. 3. Збірник творів стародавньої літератури // Зоря. — 1958. — 31 січ. З спогадів про минуле // Зоря. — 1958. — 5 трав. Скарбниця народної творчості // Зоря. — 1958. — 11 трав. Безправна доля жінки в піснях минулого // Зоря. — 1959. — 8 берез. Воронізькі кургани — пам'ятники старовини // Зоря. — 1959. — 31 трав. Старовинна бувальщина воронізьких лісів // Зоря. — 1959. — 14 черв. Жорстокий Сотник (з минулого селища Вороніж) // Зоря. — 1959. — 12 лип. Пани і кріпаки // Зоря. — 1959. — 29 лип. Містечко у ХІХ столітті // Зоря. — 1959. — 2 серп. Народний месник Гаркуша // Зоря. — 1959. — 9 серп. Воронізькі прялі // Зоря. — 1959. — 23 серп. Наші видатні земляки // Зоря. — 1959. — 4 верес. Воронізькі краєзнавці // Зоря. — 1959. — 20 верес. Краєзнавчий куточок у селищній бібліотеці // Ленінська правда. — 1959. — 30 верес. — С. 3. Про вірші поета-земляка // Зоря. — 1959. — 25 жовт. Святий обман (з воронізького фольклору) // Зоря. — 1960. — 9 січ. — С. 3.

Примітки

Джерела

П'ятаченко С. В. Сумщина в народознавчих публікаціях XIX  — поч. ХХ ст.. // Використання народознавчого матеріалу в навчально-виховному процесі: навч. посіб. — Глухів 1993, 1993. — С. 25-28. П'ятаченко С. В.  Фольклористична спадщина Івана Абрамова // Філологічні науки: збірник наукових праць / МОН України ; редкол.: В. В. Герман, П. І. Білоусенко, Ю. А. Зацний та ін. — Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. — Ч. 2. — С. 215—219. П'ятаченко С. В. Народна культура саянів у дослідженні І. С. Абрамова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Вип. 32 / За заг. редакцією академіка АПН України Євтуха М. Б., уклад. О. В. Михайличенко. — К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. — С. 83-85. П'ятаченко С. В. Іван Абрамов: краєзнавець, етнограф і педагог. Календар знаменних і пам'ятних дат Сумщини. Суми, 2023. С.59-73. П'ятаченко С. В. Іван Абрамов та його внесок у розвиток української етнографії, фольклористики та краєзнавства. Регіональні детермінанти формування соціальних еліт та їх вплив на процеси націє- та державотворення в Україні. Сумщина: колективна монографія. Суми: Триторія, 2024. 332 с. С. 270—301. Рязанова Т. Іван Спиридонович Абрамов. До 50-річниці з дня смерті видатного вченого // Полісся. — Шостка, 2010. — 5 серпня. Спогади Олени Денисівни Волкової (Абрамової) про свого дядька Абрамова Івана Спиридоновича // Полісся. — Шостка, 2010. — 5 серпня. Терлецький В. В. З берегів Шостки.  — Суми, 1995. Терлецький В. Фольклорист, етнограф, краєзнавець // Советское Полесье. — 1993.  — 11 декабря.  — С. 2. Терлецький В. В. Фольклорно-етнографічні записи в с. Вороніж на Сумщині // Народна творчість та етнографія.  — 1978.  — № 2.  — С. 72-75. Терлецький В. Дослідник з Воронежа. — Суми: Собор, 1997. — 64 с.

Посилання Абрамов І. С. З історії та культури селища Вороніж: Фольклорно-етнографічні та краєзнавчі нариси / упорядкув., передм., прим. С. В. П'ятаченка. — Суми: Вид-во «МакДен», 2007. — 132 с. П'ятаченко С. В. Народна культура саянів у дослідженні Івана Абрамова // Народна творчість  та етнографія. — 2013. — № 4. — С.35-39. Пантелеймон Куліш та його воронезьке оточення у дослідженнях І. С. Абрамова Історія Кролевецького ткацтва НЕКРОПОЛЬ УКРАЇНИ ДОВІДНИК ПРО МІСЦЯ ПОХОВАННЯ АБО МІСЦЯ СМЕРТІ ВИДАТНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ДІЯЧІВ ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ.