Григорій Єгорович Верещагін (*11 жовтня 1851, село Полом, В'ятська губернія — †27 серпня 1930, м. Іжевськ, Удмуртська АРСР) — російський та удмуртський письменник, релігійний діяч, фольклорист, бібліограф.
Біографія
Народився в родині російського фермера. Закінчив Сарапульське реальне училище. Працював учителем у земських школах Удмуртії. Наприкінці XIX ст. прийняв духовний сан у Православній Церкві. Служив по селах Сарапульського краю, де вивчив удмуртську мову.
Наукова та письменницька діяльність Верещагін — один з найбільших удмуртських етнографів, який провів десятки експедицій на власний кошт. Друкувався у серії «Записки императорского русского географического общества» (1886, 1889).
Поетичні твори удмуртською мовою відомі за публікаціями під псевдонімом Удморт. Більшість надрукована після падіння Російської імперії — у виданнях Вотської автономної області.
Автор шкільного підручника з удмуртської мови - одного з перших в удмуртомовній системі освіти Вотської автономної області.
Мултанська справа Так звана «мултанська справа» 1892–1896 років мала безславний кінець і завдяки вченому Верещагіну, який спеціально приїздив на судові засідання, де виступав як захисник удмуртських картів. Його позицію високо оцінив публіцист Володимир Короленко, який працював на справі як журналіст.
Джерела Domokos, Péter: Itäisten suomalais-ugrilaisten kansojen kirjallisuudesta, s. 65. Porvoo: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1983. ISBN 951-717-305-9.
Посилання Верещагин Гр. Человеческие жертвоприношения вотяков // Известия Архангельского общества изучения Русского Севера. 1911. № 10, 12. Сахарных Д. М. История «первого удмуртского стихотворения» // Живая старина. Журнал о русском фольклоре и традиционной культуре. No 2 (66). М., 2010. С. 52–55. Его же. Шумиловская цитата: к биографии Григория Верещагина // Демидовские чтения на Урале. Тезисы докладов. Екатеринбург. Март 2-3. 2006. С. 397—398. Его же. Был ли Григорий Верещагин автором стихотворения «Чагыр, чагыр дыдыке»? // Тезисы докладов XXXIII итоговой студенческой научной конференции УдГУ. Ижевск, 2005. С. 97-99.