Володи́мир Олекса́ндрович Пархо́менко ( 9(21) вересня 1880, село Сміле Роменського повіту Полтавської губернії (тепер Роменський район Сумської обл.) — 1942, м. Ленінград) — український історик, державознавець.

Біографія

Пархоменко Володимир Олександрович народився 9 вересня 1880 року в с. Сміле Полтавської губернії.

Освіту здобув у Полтавській семінарії та Санкт-Петербурзькій Духовній Академії (1905), кандидат богослов'я (1905); закінчив Археологічний інститут (1905). З грудня 1905 р. викладав у Полтавській семінарії. Брав активну участь у створенні Полтавського церковно-археологічного комітету (1906).

У 1912 р. здобув ступінь магістра. У 1913–1917 рр. — викладач Тіфліського учительського інституту і директор Сухумської учительської семінарії.

З 1917 р. — директор Канівської гімназії та приват-доцент кафедри російської історії Університету Св. Володимира. З 1919 р. працює в Кубанському політехнічному інституті та Кубанському університеті. У 1920–1921 рр. організував та очолив Північнокавказьку етнолого-археологічну комісію. З 1921 р. — викладач Київського інституту народної освіти, Київського археологічного інституту.

Співробітник ВУАН (Всеукраїнська Академія Наук) (1921). Від 1924 р. — викладач в Полтавському інституті народної освіти. З 1925 по 1929 рр. — професор Дніпропетровського інституту народної освіти і директор відділу в Дніпропетровському обласному історико-археологічному музеї, голова Дніпропетровського наукового товариства.

У 1929 у зв'язку зі «справою СВУ» за сфабрикованим звинуваченням був засуджений до 10 років концтаборів. У червні 1933 року достроково як інвалід звільнений з ув'язнення. Згодом В. Пархоменко влаштувався на роботу в одній з установ АН СРСР в Ленінграді, де він і загинув під час блокади.

Реабілітований у червні 1989 року.

Наукова діяльність Напрямки наукових інтересів: історія Русі, історія церкви в Україні.

Перші праці Пархоменка присвячені ранній історії християнства на Русі, історії української церкви. Найґрунтовніша з них — «Початок християнства на Русі» (1913) — дістала ряд схвальних відгуків фахівців, зокрема академіка О. О. Шахматова. З часом В. Пархоменко перейшов до ширшого вивчення історії Давньої Русі, зосередившись на питанні про варязькі та хозарські впливи на утворення східнослов'янської державності, вивченні державницької діяльності перших руських князів тощо. Він заперечував роль варягів в утворенні Київської Русі, але підтримував пантюркістські (зокрема хозарські) теорії походження давньоруської державності, розглядав утворення Київської Русі як наслідок боротьби південно-східних слов'ян (мешканців хозарського Приазов'я) з їх південно-західною групою (див. Теорії походження київської держави).

Праці Монографії

Очерк истории Переяславско-Бориспольской епархии (1733—1785 г.г.) в связи с общим ходом малороссийской жизни того времени. Опыт церковно-политического исследования.— Полтава, 1908.— 98+XXXII с.; Изд. 2-е, перераб., с прилож. новых материалов.— Полтава, 1910.— 182 с. Начало христианства Руси. Очерк из истории Руси IX—X в.в.- Полтава: электр. тип. Г. И. Маркевича, 1913. — , VIII, 191 с. Церковная политика Ярослава Мудрого. — Харьков: Епарх. тип., 1913. — 7 с.; 24 У истоков русской государственности (VIII—XI вв.)— Ленинград, 1924.— 116 с. Початок історично-державного життя на Україні.— К., 1925.— 36 с.

Брошури, окремі відбитки Церковно-историческое значение города Переяслава.— Полтава, 1907. Патриарх Константинопольский Серафим II, умерший и погребенный в Лубенском Спасо-Преображенском монастыре.— Полтава, 1908.— 8 с. Древнерусская княгиня святая равноапостольная Ольга (вопрос о крещении ее).— К, 1911,— 26 с. Христианство в Киевской Руси при Ярополке, брате Владимира Святого.— Харьков, 1913. Русь в IX веке.— Петроград, 1918.— 14 с. Святая княгиня Ольга.— Житомир, 1927. До питання про норманське завоювання і походження Руси.— К., 1938.

Статті, замітки, рецензії

1904 Гервасій Линцевский. (Матеріалы по исторіи Переяславской епархіи третьей четверти XVIII ст.) // Киевская Старина (далі — КС).— 1904.— № 12.— С. 408—443. О расширении пределов Переяславской епархии в 1756 и 1757 годах // КС.— 1904.— № 12.— С. 146—148.

1905 Письмо в редакцию (поправки к статье «Гервасий Линцевский») // КС.— 1905.— № 1,— С. 17—18. Был-ли игумен Значко-Яворский организатором украинского восстания 1768 г.? // КС.— 1905.— № 1.— С. 4—7. Несколько слов о Малороссийских архивах // КС.— 1905.— № 2.— С. 136—138. [Рец. на:] Гейсман А. П. Русские войска и конфедерации в Польше в 1767 и 1768 гг. // Варшавский военный журнал.— 1904 // КС.— 1905.— № 1.— С. 42—44. Земский собор, избравший на царство Михаила Федоровича // Наука и жизнь.— 1905.— № 2.— С. 453—470. Князь Н. В. Репнин и Георгий Конисский // КС.— 1905.— № 3.— С. 242—243. К истории Колиивщины (материалы) // КС.— 1905.— № 3.— С. 236—242. [Рец. на:] Иваницкий С. Переяславский епископ Гервасий Линцевский и начало воссоединения униатов в западной или польской Украине (1757—1769) // КС.— 1905.— № 4.— С. 1—6. К вопросу о суде над Мелхиседеком Значко-Яворским // КС.— 1905.— № 4.— С. 46—47. И. П. Котляревский — ученик Екатеринославской семинарии // КС.— 1905.— № 7/8.— С. 46—47. К вопросу о народных реакциях в Украине в XVIII в. // КС.— 1905.— № 7/8.— С. 108—116. «Стужа» в Малороссии в марте 1748 г. // КС.— 1905.— № 9.— С. 115. Из истории образования на Украине // КС.— 1905.— № 9.— С. 235—247; № 10.— С. 126—132. К вопросу о доходах и расходах архиерейских кафедр в 18 в. (доходы и расходы кафедры переяславской в 1771—1776 гг.) // КС.— 1905.— № 10.— С. 1—5. Указ императрицы Анны Иоановны правителю Малороссии князю Шаховскому — о браках малороссов // КС.— 1905.— № 10.— С. 1. Дело епископа Черниговского Ираклия и иеромонаха Иеремии Гусаревского // КС.— 1905.— № 10.— С. 5—7. Статистические сведения о церквах и православном населении русской части Малороссии в 1780 годах // КС.— 1905.— № 10.— С. 7—8. Дело об избрании войта в Киеве в 1734 году // КС.— 1905.— № 11/12,— С. 67. Конец старой Малороссии. (1733—1786 гг. в истории левобережной Украины) // КС.— 1905.— № 11/12,— С. 343—349. Несколько данных о духовных семинариях в Переяславе и Полтаве в конце 18 века // Полтавские Епархиальные Ведомости (далі — ПЕВ).— 1905.— № 23.— С. 862—864.

1906 К истории взаимных отношений малороссийских светских и духовных властей в XVIII в. // КС.— 1906.— № 1.— С. 11—12. К истории материального положения малороссийского духовенства в 18 веке // КС.— 1906.— № 5/6,— С. 6—8. К истории Киево-Софийского собора // КС.— 1906.— № 5/6,— С. 8—9. Разведение табаку в Малороссии в 1760-х годах // КС.— 1906.— № 5/6,— С. 8. Из истории борьбы малороссийского духовенства за свои права в 18 веке // КС.— 1906.— № 9.— С. 13—15. К истории материального положения Переяславской кафедры и семинарии в 18 веке // ПЕВ.— 1906.— № 7.— С. 354—358. Нужды и пожелания, заявленные Переяславским духовенством в Екатерининскую комиссию // ПЕВ.— 1906.— № 8.— С. 411—415. Переяславская семинария в конце 18 века (1785—1800 гг.) // ПЕВ.— 1906.— № 12.— С. 584—585. [Рец. на:] Правительство имп. Анны Ивановны в его отношениях к делам Правосл. Церкви. Исследование Б. В. Титлинова.— Вильна, 1905; А. Маціевич, митрополит Ростовский и Ярославский.— Санкт-Петербург, 1905 // ПЕВ.— 1906.— № 12.— С. 586—587. Отношение духовенства переяславской епархии в XVIII веке к обучению своих детей в семинарии // ПЕВ.— 1906.— № 15.— С. 701—704. К истории церковно-приходской жизни Левобережной Украины в ХѴІІІ веке // ПЕВ.— 1906.— № 16,— С. 732—742. Страница из истории Переяславской епархии (попытка избрания епископа духовенством в 1752 г.) // ПЕВ.— 1906.— № 18.— С. 818—821.

1907 Церковно-историческое значение г. Переяслава // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. — Полтава, 1907.— Вып. IV.— С. 227—235 К тысячелетнему юбилею города Переяслава // ПЕВ.— 1907.— № 18.— С. 849—853.

1908 Сообщение о собранных вещах во время летней поездки (1906) священника Владимира Трипольского // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 1.— С. 5—6, 8. Отчет члена-делопроизводителя о деятельности комитета за первый год существования // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 1.— С. 36—45. Образование и состав Переяславеко-Бориспольской епархии (1733—1850 гг.) // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 1.— С.51. Сильвестр Лебединский, переяславский епископ Полтавской епархии (К столетию со дня кончины) // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 2.— С. 1-24. Патриарх Константинопольский Серафим II, умерший и погребенный в Лубенском Спасо-Преображенском монастыре // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 2.— С. 25—32. Доклад члена-делопроизводителя о командировке на Черниговский Археологический Съезд // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 2.— С. 66—70. Отчет члена-делопроизводителя о деятельности Комитета во второй год существования // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1908.— Вып. 2.— С. 71—74. Из истории Переяславско-Полтавской епархии. 1785—1807 г.г. // ПЕВ.— 1908,— № 16.— С. 691—696; № 17.— С. 737—743. К столетию со дня кончины архиепископа Сильвестра Лебединского // ПЕВ.— 1908.— № 29.— С. 1158—1159.

1909 [Рец. на:] Малицкий П. И. История Христианской Церкви.— Тула, 1909.— Вып. 1 // ПЕВ.— 1909,— № 28.— С. 1165—1168. Забытый юбилей // ПЕВ.— 1909,— № 28.— С. 1180—1182.

1910 Мельхиседек Значко-Яворский. (К столетию со дня его смерти) // Русская старина.— 1910.— № 6.— С. 627—632. [Рец. на:] Труды Полтавской ученой архивной комиссии.— Полтава, 1909—1910.— Ч. 1—2; Павловский И. Ф. Полтава: историч. очерк.— Полтава, 1910 // ПЕВ.— 1910.— № 6.— С. 459—460.

1911 О крещеніи св. княгини Ольги // Вера и разум (Харьков).— 1911.— № 10.— Кн. 2,— С. 429—446. К вопросу о крещении св. кн. Ольги // Вера и разум.— 1911.— № 19. Епископ Переяславский Арсений Берло, его личность и среда архипастырской деятельности // ПЕВ.— 1911.— № 3.— С. 199—206; № 9.— С. 562—568. Софроний, епископ Иркутский, уроженец Полтавско-Переяславской епархии (По поводу поднятия вопроса о его прославлении) // ПЕВ.— 1911.— № 13.— С. 805—807. Из церковной жизни Левобережной Украины в XVIII веке // ПЕВ.— 1911.— № 13.— С. 837—842; № 14.— С. 945—949; № 15.— С. 1015—1020; № 16.— С. 1078—1082.

1912 Свидѣтельство продолжателя хроники Регинона о крещеніи св. княгини Ольги // Вера и разум.— 1912.— № 1. Отчет о командировке на XV Всероссийском Археологическом съезде в Новгороде // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1912.— Вып. 3.— С. 179—186. Феофан Шиянов, второй епископ Полтавской епархии. (К столетию со дня кончины) // Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета.— Полтава, 1912.— Вып. 3.— С. 3—13. Христіанство Руси до Владиміра Святого // Вера и разум.— 1912.— № 9, 10

1913 Три центра древнейшей Руси // Известия Императорской академии наук по отделению русского языка и словесности (далі — ИОРЯС).— Санкт-Петербург, 1913,— Т. XVIII, кн. 2.— С. 79—87. Три момента начальной истории русского христианства: Игорь «Старый», Владимир Святой и Ярослав Мудрый (по поводу нового исследования М. Д. Приселкова) // Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. — СПб., 1913. — Т. XVIII. Кн. 4. — С. 371—380 Христіанство въ Кіевской Руси при Ярополкѣ, братѣ Владиміра Святого // Вера и разум.— 1913.— № 7 Начало христіанства на территоріи нынѣшней Россіи // Вера и разум.— 1913.— № 8 Первыя сѣмена христіанства у Руси въ IX в. // Вера и разум.— 1913.— № 10 Къ вопросу о крещеніи Владиміра Святого и христіанизаціи при немъ Руси// Вера и разум.— 1913.— № 11

1914