Олена Едуардівна Гладких (25 грудня 1968, Суми — 3 квітня 2010 ) — українська художниця. Працювала в галузі станкового живопису і графіки. Членкиня Національної спілки художників України (1994). Членкиня Міжнародної федерації художників ЮНЕСКО (1998). Заслужений художник України (2006).
Біографія
Народилася в родині інтелігентів Едуарда Валентиновича Гладких — інженер-будівельник і Тамари Петрівни Барзилович — інженер-електрик. Двоюрідний дід Смольнянінов Віктор Михайлович (брат бабусі) був художником, навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Особливий вплив на естетичне виховання справив дідусь — Петро Барзилович, колишній директор сумського заводу електронних мікроскопів (тепер Selmi), який для онуки був товаришем і радником. Матір виховувала світосприйняття, почуття краси у всьому: в одязі, манерах.
Творчі, починання, успіхи
Цікавість до малювання виявилася у 2-3 роки. Пізніше Олена говорила, що її завжди захоплювало як з-під олівця на білому аркуші з'являються малюнки зайчиків, медведиків, і, звісно, її цікавив сам процес як таїнство творчості. Перші малюнки дитинства — це герої казок, ілюстрації до прочитаних книжок. Перша презентація Олени як художниці відбулася у 9-ти річному віці — газета «Піонерська правда» визнала її переможницею у конкурсі найкращого малюнка на тему «Пожежа у лісі», привітати з перемогою прийшов до школи інспектор Управління пожежної охорони.
Навчання
Випускниця Сумської школи № 4. закінчила Сумську художню школу. Брала уроки малювання у найкращих педагогів Київського Художнього інституту. Закінчила музичну школу по класу фортепіано.
У 1986—1991 рр. навчалася на факультеті графіки Харківського художньо-промислового інституту (викладач з фаху — О. Векленко).
Художниця
У 1994 році Олена Гладких стає однією із наймолодших членів Національної спілки художників України.
1998 — член Міжнародної федерації художників ЮНЕСКО.
Основні виставки
1997 — персональна виставка, Центральний Будинок Художників, Москва, Росія
1998 — персональна виставка, Центральний Будинок Художників, Москва, Росія
1998 — «Арт-Салон 98», Москва, Росія.
1999 — «Euroart 99», Барселона, Іспанія.
2000 — «Арт-Салон 2000», Москва, Росія.
2000 —"GMAC Expo Bastille", Париж, Франція. 2011 — посмертна виставка «Спогади про майбутнє» в Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького. 2012 — виставка в Сумській муніципальній галереї 2019 — виставка у Сумській міській галереї «Я завжди буду молодою…».
Виставки в Італії, Македонії, Угорщині та інших країнах.
Твори художниці зберігаються в Музеї сучасного мистецтва (Москва), Національному Києво-Печерському заповіднику, Сумському художньому музеї.
Хвороба і смерть
Олена в стрімкому темпі життя ніколи не скаржилася на погане самопочуття. Про її хворобу знали лише близькі: мати, батько, молодший брат. Останні картини написала за 2 тижні до смерті. Померла на Великдень 3 квітня 2010 року. Похована на Центральному міському кладовищі у м. Суми.
Через рік, напередодні дня смерті художниці, 2 квітня 2011 р. за ініціативи НСХУ, при підтримці міської і обласної адміністрації м. Сум, на будинку, де народилася, жила і працювала Олена Гладких по вул. Герасима Кондратьєва, 46, була встановлена меморіальна дошка на якій написані її слова:
Примітки
Джерела Олена Гладких // Художники Сумщини: альбом Сумської обласної організації Національної спілки художників України. — Суми: Собор, 2006. — С. 32—35 : іл. — ISBN 966-7164-52-7. Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 46. — ISBN 966-581-344-8. Гладких Олена // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту Ірина Павленко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С.134 : іл. — ISBN 978-966-680-877-9.
Посилання Національна спілка художників України Меморіальна дошка