Карликова планета Гаумеа має два відомі супутники — Хіїака та Намака, названі на честь богинь гавайської міфології. Ці невеликі супутники відкрили 2005 року за результатами спостережень Гаумеї, проведених за допомогою великих телескопів обсерваторії В. М. Кека на Гаваях.

Супутники Гаумеї незвичайні з низки причин. Вважається, що вони належать до сімейства Гаумеї, яке сформувалося мільярди років тому з крижаних уламків після потужного зіткнення, що призвело до руйнування частини крижаної мантії Гаумеї. Хіїака, більший і дальший від Гаумеї супутник, має на поверхні значну кількість чистого водяного льоду, що є рідкістю серед об'єктів поясу Койпера. Намака, маса якої становить приблизно одну десяту маси Хіїаки, має орбіту з незвичайною динамікою: вона характеризується аномально великим ексцентриситетом, а на її рух, імовірно, значною мірою впливають як видовжена форма Гаумеї, так і гравітаційні збурення з боку Хіїаки.

Відкриття та найменування Супутники навколо Гаумеа виявлені 2005 року командою Каліфорнійського технологічного інституту (тоді американська команда неофіційно називала Гаумеа K40506A і вживала прізвисько «Санта») за допомогою спостережень в Обсерваторії імені Кека на острові Гаваї.

Далекий і більший із цих двох супутників виявили 26 січня 2005 року і після 29 липня 2005 року (коли Гаумеа отримала попереднє найменування 2003 EL61) був офіційно названий S/2005 (2003 EL61) 1 (команда Калтеху називала його «Рудольф»). Менший і ближчий супутник Гаумеа виявили 30 червня 2005 року, а після 29 липня 2005 року офіційно позначено S/2005 (2003 EL61) 2 (прізвисько «Бліцен»).

7 вересня 2006 року обидва супутники визнано і пронумеровано в офіційному каталозі малих планет як (136108) 2003 EL61 I і II відповідно.

Міжнародний астрономічний союз 17 вересня 2008 року оголосив імена цих супутників, разом із назвою 2003 EL61: (136108) Гаумеа I Хіїака і (136108) Гаумеа II Намака.

Кожен супутник названий іменем доньки Гаумеа, гавайської богині достатку і дітородіння. Хіїака — богиня танцю і патронеса Великого острова Гаваїв, на якому розташований комплекс обсерваторій Мауна-Кеа. Намака — богиня води і моря; вона охолодила лаву своєї сестри Пеле, яка текла в море, перетворивши її на новий острів. За легендою, багато дітей Гаумеа виникли з різних частин її тіла.

Карликова планета Гаумеа, ймовірно, майже повністю кам'яна, з поверхневим шаром криги. Припускають, що більшість вихідної крижаної мантії відірвано під час зіткнення, що спричинило поточну високу швидкість обертання Гаумеа, а з вибитого матеріалу сформувались маленькі об'єкти сімейства Гаумеа в поясі Койпера. Ймовірна наявність великої кількості інших супутників, менших, ніж Намака, але не виявлених за поточного рівня технічного оснащення.

Властивості поверхні

Хіїака є дальшим від Гаумеї та, маючи діаметр приблизно 310 км, більшим і яскравішим із двох її супутників. Сильні смуги поглинання, виявлені на довжинах хвиль 1,5, 1,65 та 2 мкм в її інфрачервоному спектрі, узгоджуються з наявністю майже чистого кристалічного водяного льоду, що вкриває значну частину її поверхні. Незвичайний спектр Хіїаки та його подібність до смуг поглинання у спектрі Гаумеї дали Брауну та його колегам підстави дійти висновку, що система супутників навряд чи сформувалася внаслідок гравітаційного захоплення об'єктів поясу Койпера, які пролітали поблизу, на орбіту навколо карликової планети. Натомість супутники Гаумеї, ймовірно, є уламками самої Гаумеї.

Розміри обох супутників розраховують, припускаючи, що вони мають таке саме інфрачервоне альбедо, як і Гаумея. Це припущення є обґрунтованим, оскільки їхні спектри свідчать про однаковий склад поверхні. Альбедо Гаумеї виміряли за допомогою космічного телескопа «Спітцер»: із наземних телескопів супутники надто малі й розташовані надто близько до Гаумеї, щоб їх можна було спостерігати окремо. За умови однакового альбедо внутрішній супутник Намака, маса якого становить одну десяту маси Хіїаки, мав би діаметр близько 170 км.

Характеристики

Оскільки зіткнення, яке створило супутники Гаумеа, як припускають, відбулося в ранній історії Сонячної системи, за наступні мільярди років орбіта поступово стане більш круглою. Поточні дослідження наводять на думку, що орбіта Намаки збурена орбітальним резонансом із масивнішою Хіїакою.

Обидва супутники поступово віддаляються від Гаумеа на своїх орбітах через припливне прискорення. Супутники, можливо, входили і потім виходили з орбітального резонансу кілька разів; нині вони перебувають або принаймні близькі до резонансу 8:3. Цей резонанс інтенсивно впливає на орбіту Намаки, у якої поточна прецесія складає ~ 20°.

Супутники Гаумеа занадто тьмяні, щоб їх можна було спостерігати у телескопи з апертурою менше двох метрів, хоча у самої Гаумеа зоряна величина 17,5 m, що робить її третім за яскравістю об'єктом пояса Койпера після Плутона і Макемаке, і легко помітною у великий аматорський телескоп.

2008 року орбіти супутників Гаумеа спостерігалися з Землі майже точно в позиції, коли вони потенційно проходять Гаумеа. Спостереження за такими проходженнями надало точну інформацію про розмір і форму Гаумеа і його супутників, як це відбулось у кінці 1980-х із Плутоном і Хароном. Для виявлення крихітних змін яскравості системи під час цих проходжень потрібен принаймні професійний телескоп середньої апертури. Хіїака останній раз проходила Гаумеа 1999 року, за кілька років до відкриття, наступне проходження має відбутися приблизно через 130 років. Однак у ситуації, унікальній для регулярних супутників, велике закручування орбіти Намаки збереже кут розгляду транзитів Намаки — Гаумеа протягом кількох років. Назва Середній діаметр,км Масса,1021 кг Велика піввісь,км Період обертання,діб Ексцентриситет Нахил Дата відкриття Гаумеа I Хіїака ≈310 ≈0,02(0,5 % Гаумеа) 49 880 ± 198 49,462 ± 0,083 0,050 ± 0,003 234,8 ± 0,3° Січень 2005 Гаумеа II Намака ≈170 ? ≈0,002(0,05 % Гаумеа) 25 657 ± 91 18,2783 ± 0,0076 0,23 13° відносно Хіїаки Червень 2005

Див. також

Суперечка щодо відкриття Гаумеа

Примітки