Доли́нський повіт () — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Долина.
Австро-Угорщина Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти: Судовий повіт Болехів Судовий повіт Долина Судовий повіт Рожнятів. Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року Окружному апеляційному суду в Станиславові.
Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі округу Стрий.
Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл Брошнів, Голинь і Тужилів-Котятичі)Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, XVII. Stück, Nr. 37: «Verordnung des Justizministeriums vom 15. Februar 1867, über die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien» Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти.
За переписом 1869 р. у повіті проживало 71 588 осіб. Повіт поділявся на 68 кадастральних гмін, складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 фільварків) — загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54 930 греко-католиків, 6 759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8 289 юдеїв. Надалі до повіту приєднана громада Брошнів.
На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно — на 73 кадастральні гміни та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113 831 особа. Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту, євреї — 11 %. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітамиAllgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 332:
Судовий повіт Болехів:
місто Болехів Болехів Руський Бряза Бубнище Церковна Тисів Човгани Довжка Ґериня Гошів Гузіїв Старий Кам'янка Липа Лисовичі Лужки Новий Вавілон Новий Гузіїв Нінів Горішній Нінів Долішній Підбереж Похерсдорф Поляниця Розточки Соломонова Гірка Слобода-Болехівська Станьківці Сукіль Танява Тяпче Витвиця Воля-Задеревацька Волоське Село Задеревач </div> Судовий повіт Долина:
Белеїв Дебелівка місто Долина з передмістями Брочків, Новичка, Оболоня і Загір'я Енґельсберґ Грабів Гофнунґзав Ілемня Якубів Яворів Кальна Княжолука Липовиця Лолин Лоп'янка Людвиківка Максимівка Мізунь Новий Мізунь Старий Надіїв Няґрин Новоселиця складається з Новоселиця Вишня і Новоселиця Нижня Новошин Пациків Рахиня Раків Сенечів Слобода-Долинська Солуків Суходіл Тересівка Тростянець Тур'я Мала Тур'я Велика Велдіж Вишків </div> Судовий повіт Рожнятів:
Брошнів Ценява складається з Ценява і Демня Дуба Дубшара Янівка Ясеновець Князівське Креховичі Лецівка Луги Вільхівка Перегінсько Решняте містечко Рожнятів Ріпне Спас складається з Підсухи, Погорілець і Спас Струтинь Нижній Струтинь Вишній Сваричів </div>
Посли до Галицького сейму По округу № 34 IV курії (до 1867 р. включав Долинський, Болехівський і Рожнятівський повіти, надалі збігався з укрупненим Долинським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були: 1861—1869 рр. — Іван Гушалевич; 1870—1886 рр. — Аполінарій Гоппен; 1886—1893 рр. — Мар'ян Мазаракі; 1893—1895 рр. — Вінцентій Вітославський; 1895—1901 рр. — Василь Небиловський; 1901—1907 рр. — Теодор Богачевський; 1907—1913 рр. — Стефан Ціпсер; 1913—1914 рр. — Іполит Заремба.
У складі ЗУНР
В листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Северин Данилович (УРП), міським комісаром і делегатом до УНРади — директор гімназії д-р Михайло Пачовський. Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.
Під польською окупацією
Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20 288 житловими будинками. Площа повіту — 2 498 км².
Загальна чисельність населення повіту складала 101 427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77 817 — греко-католики, 11 664 — римо-католики, 9 843 — юдеї, 2 105 — інших визнань.
Зміни адміністративного поділу
26 квітня 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського, того ж дня у склад міста Болехів включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село.
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф вилучили з Долинського повіту і включили до Стрийського.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни) м. Болехів м. Долина містечко Рожнятів — місто з 1934 р.
Сільські ґміни Кількість:
1920—1929 рр. — 78
1929—1934 рр. — 77
1934 рр. — 71
1934—1939 рр. — 11
+Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БолехівГошів, Гериня, Новий Гузіїв, Підбережжя, Старий Гузіїв, Танява, Тяпче, Човгани82Ґміна БрошнівБрошнів, Креховичі, Раків, Сваричів43Ґміна ВелдіжВелдіж, Енґельсберґ, Лолин, Максимівка, Ніаґрин, Новошин, Тересівка74Ґміна ВигодаВигода, Дебелівка, Княжолука, Новий Мізунь, Старий Мізунь, Новоселиця, Пациків, Мала Тур'я, Яворів95Ґміна ВитвицяВитвиця, Кальна, Липа, Лужки, Розточки, Слобода-Болехівська, Станківці, Церковна86Ґміна ЛюдвиківкаВишків, Людвиківка, Сенечів37Ґміна ПерегінськВільхівка, Перегінське, Решняте38Ґміна ПоляницяБряза, Бубнище, Поляниця, Сукіль, Тисів59Ґміна РахиняБелеїв, Велика Тур'я, Гофнунґзау, Надіїв, Рахиня, Слобода-Долинська, Солуків, Тростянець, Якубів910Ґміна РіпнеДуба, Дубшари, Князівське, Лецівка, Ріпне, Цінева611Ґміна СпасҐрабів, Ілемня, Липовиця, Лоп'янка, Луги, Спас, Струтин Горішній, Струтин Долішній, Суходіл9передано до Сколівського повітуКам'янка (до 1929)1передано до Стрийського повітуВоля Задеревацка (до 28.05.1934), Лісовіце (до 28.05.1934), Задеревач (до 28.05.1934), Нінюв Дольни (до 28.05.1934), Нінюв Ґурни (до 28.05.1934), Похерсдорф (до 28.05.1934)6
Населення Українці-грекокатолики становили 73 % населення повіту (1910).
У 1939 році в повіті проживало 128 125 мешканців (98 920 українців-грекокатоликів — 77,21 %, 2 985 українців-латинників — 2,33 %, 10 730 поляків — 8,37 %, 11 025 євреїв — 8,6 % і 4 465 німців та інших національностей — 3,48 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 22..
Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін: Болехівський — з міста Болехів та ґмін Болехів, Витвиця і Поляниця, Вигодський — ґмін Вигода, Велдіж і Людвиківка, Долинський — з міста Долини та ґмін Рахінь і Брошнюв, Рожнятівський — з містечка Рожнятів та ґмін Перегіньск, Рипне і Спас).
Третій Райх Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Калуш Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).
Сучасність Нині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області: Долинський та Рожнятівський райони, місто обласного значення Болехів і одна Львівської (частково Стрийський район).
Примітки
Посилання Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu dolińskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie.
Заборони й заборони… (Допис з Долинщини) // Діло, ч. 150, 12.07.1938