Ро́джер Джо́зеф Желя́зни (; в деяких перекладах також Зелазні, Зілазні; 13 травня 1937, Клівленд, штат Огайо, США — 14 червня 1995, Санта-Фе, штат Нью-Мексико, США) — американський письменник-фантаст, лідер руху Нової хвилі в науковій фантастиці, в якій фантасти перенесли увагу з роботів та космічних кораблів на людину і її внутрішній світ.
Біографічні відомості Роджер Джозеф Желязни народився 13 травня 1937 року в Клівленді, у родині поляка Йозефа Желязни та ірландки Жозефіни Флори Світ-Желязни (Żelazny з польської буквально перекладається як «залізний»).
У 1955 році він закінчив середню школу й вступив на відділення психології Клівлендського Західного університету (Western Reserve University). Пізніше змінив спеціальність і перейшов на відділення англійської словесності. У 1959 році склав бакалаврські іспити й продовжив навчання в Колумбійському університеті (штат Нью-Йорк). У 1962 році Желязни повернувся в Клівленд і захистив дисертацію про англійську драму часів королеви Єлизавети.
У роки навчання Желязни займався дзюдо і східними єдиноборствами, писав і видавав вірші, писав, але не видавав фантастичні оповідання, учився грати в шахи, вивчав гінді і японську мову, захопився медитацією і містикою. Згодом все це можна було знайти в його книгах.
Наприкінці 1960 року Желязни вступив у ряди Національної гвардії, шість місяців служив у Техасі. З 1963 по 1966 рік був резервістом армії США. Деякий час входив до складу бойового розрахунку ракет Ніка, а останні роки служби провів у підрозділі психологічної війни, відкіля і був з пошаною звільнений в запас.
У 1964 році одружився з Шарон Стіберл (після того, як обоє потрапили в серйозну автомобільну катастрофу) і розлучився в 1966 році.
Після Національної гвардії Желязни працював у системі соціального страхування. У 1965 році його перевели на службу в Балтимор, штат Меріленд. Паралельно, з 1967 по 1968 рік, він був секретарем-скарбником Асоціації письменників-фантастів. У Балтіморі письменник знайомиться з Джуді Келлахан, а 20 серпня 1966 року вони одружилися.
У 1969 році Желязни покинув свою основну роботу і зайнявся написанням книг.
У 1971 році у Роджера народився син Девін. А в 1975 році письменник з родиною переїхав у Санта-Фе — столицю штату Нью-Мексико. У 1976 році народився другий син — Джонатан Трент. А в 1979 році — дочка Шенон. Відомо, що Роджер Желязни перед смертю розлучився з дружиною і деякий час жив з Джейн Ліндскольд, з якою написав кілька романів.
Роджер Желязни помер 14 червня 1995 року в лікарні Сент-Вісент від ниркової недостатності, причиною якої був колоректальний рак.
Творчість Вже в десять років Роджер писав казки.
У 1962 році журнал «Amazing Stories» опублікував перше оповідання Желязни — «Гра пристрастей».
За перші сім років своєї письменницької діяльності фантаст отримав дві премії Х'юго і дві — Небюла.
Деякі свої книги видавав під псевдонімом Геррісон Денмарк.
Усього було видано понад 150 оповідань і 50 книг Роджера Желязни. На думку багатьох критиків, найкращі книги Желязни — «Ніч у самотньому жовтні», «Бог Світла» та серія «Хроніки Амбера».
Роджер Желязни — лідер руху нової хвилі в науковій фантастиці, де фантасти перенесли увагу від роботів і космічних кораблів до людини і її внутрішнього світу.
Бібліографія
Хроніки Амбера
Романи та повісті 1963 — Троянда для Еклезіаста 1966: Володар снів Цей безсмертний 1967: Four for Tomorrow Володар світла 1969: Створіння світла, створіння темряви Проклін-зона Острів Мертвих 1971: Двері обличчя Його, полум'я пащі Його Джек із Тіні 1973: Померти в Італбарі Сьогодні ми обираємо обличчя 1976: Міст із попелу Розчинені двері на піску Легіон мені ймення 1979 — Дороговкази 1980: Підміна Останній Захисник Камелоту 1981: Мінлива земля Одержимий магією 1982: Ділвіш проклятий Око кота 1983 — Варіант єдинорога 1987 — Темне подорожування 1989 — Мороз і полум'я 1992: Тут бувають дракони Way Up High 1993 — Ніч у самотньому жовтні
У співавторстві Кільце царя Соломона (з Джеральдом Хаусманом) (1963) Бог Гніву (з Філіпом Діком) (1976) Витки (з Фредом Саберхагеном) (1980) Чорний трон (з Фредом Саберхагеном) (1990) Принеси мені голову прекрасного принца (з Робертом Шеклі) (1991) Маска Локі (з Томасом Т. Томасом) (1992) Спалах (з Томасом Т. Томасом) (1992) Якщо з Фаустом вам не пощастило... (з Робертом Шеклі) (1993) «Нетрі» () (з Джеральдом Хаусманом) (1994) Театр одного демона (з Робертом Шеклі) (1995) Доннерджек (з ) (1997) Психокрамниця (з Альфредом Бестером) (1998)
Переклади українською
Серія «Хроніки Амбера»
ISBN 978-966-10-4673-2 (серія «Диван») ISBN 978-966-10-4676-3 (серія «Диван»)
Також у 2010 році було зроблено любительський переклад повісті Двері Обличчя Його, Полум'я Пащі Його. перекладачем Богданом Стасюком.
Нагороди й премії Всього Желязни одержав 6 премій Х'юго, 3 премії Небюла та інші нагороди.
1965 Премія Небюла // Повість (Novella) Майстер снів / The dream master (1966) 1965 Премія Небюла // Коротка повість (Novellette) Двері Обличчя Його, Полум'я Пащі Його / The doors of his face, the lamps of his mouth (1971) 1966 Премія Х'юго // Роман (Novel) Цей безсмертний / This immortal (1966) 1968 Премія Х'юго // Роман (Novel) Бог світла / Lord of light (1967) 1975 Премія Небюла // Повість (Novella) Повернення ката / Home is the hangman (1975) 1976 Премія Х'юго // Повість (Novella) Повернення ката / Home is the hangman (1975) 1982 Премія Х'юго // Коротка повість (Novellette) Варіант Єдинорога / Unicorn Variations (1983) 1983 Премія Локус // Авторська збірка (Collection) Варіант Єдинорога / Unicorn Variations (1983) 1985 Премія Локус // Роман фентезі (Fantasy Novel) Карти Долі / Trumps of Doom (1985) 1986 Премія Х'юго // Повість (Novella) 24 види гори Фудзі кисті Хокусая / 24 views of mt. Fuji, by Hokusai (1985) 1987 Премія Х'юго // Коротка повість (Novellette) Вічна мерзлота / Permafrost (1986) Apollo Award 1972 Balrog Award 1980, 1984.
Примітки
Посилання
Фан-сайт Роджера Желязни Роджер Желязни. Біографія