Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проєктуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю спорудуПостанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93..

Історія Будівництво моста було розпочато 1939 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинамиСтроительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. . Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках, зроблених люфтваффе у 1943 роціАэрофотосъёмка Второй мировой войны . Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 рокуПостанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві». Статус аварійного об'єкта У 2017 році міст Патона був визначений аварійним.

У 2018 році міст Патона офіційно віднесли до пʼятого експлуатаційного стану, тобто він вважається непрацездатним.

В 2020 році міст визнано аварійним, проте на підготування всіх документів потрібно ще 2 роки. Після обстеження у 2020 році на мосту заборонили рух крайніми смугами. Також став заборонений в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 6 тонн.

У період з 2020 по 2021 рік тендери на проєктування скасовували тричі. 1 серпня 2024 року Міська влада звернулася до Уряду з вимогою невідкладно реставрувати міст Патона через р. Дніпро для уникнення аварійних ситуацій. На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо фінансування та організації капітального ремонту. Профільні інститути НАН України також заявили про готовність надати експертну підтримку.

Конструкція Міст балкової конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїзної частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк «Ремкоммунелектротранс». З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Проєктували і будували міст Патона: Інститут «Укрпроектстальконструкція», Київ. Трест Мостобуд № 1, Київ. Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР. Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна.

Надзвичайні події Падіння автобуса (1967) 25 квітня 1967 року з моста імені Патона в Дніпро впав пасажирський автобус маршруту № 41 «Місто Бровари — Палац спорту».

Автобус марки ЛАЗ-695Е, держномер 93-36 КИГ, рухався з лівого берега. За кермом був 25-річний водій Микола Опанасенко.

Приблизно о 15.40 під час спроби обгону вантажівки-рефрижератора на швидкості близько 30 км/год зачепився за бампер трамвая 28 маршруту №5017, що рухався в тому ж напрямку. Унаслідок цього автобус занесло в лівий бік, він перетнув міст і, пробивши чавунну огорожу, впав у річку з висоти 18 метрів.

Після падіння в ріку автобус затонув на відстані 30 метрів від моста на глибині 11 метрів.

За свідченнями очевидців та тогочасних співробітників ДАІ (зокрема, В'ячеслава Богаденка, колишнього заступника начальника ГУ ДАІ МВС України), причиною аварії стала неуважність водія, який занадто пізно помітив вантажівку попереду й спробував уникнути зіткнення, різко повернувши ліворуч.

Згідно з архівним записом автопідприємства № 7 (АП-7), унаслідок ДТП загинуло 27 осіб, включно з водієм та кондуктором, ще 5 осіб вижило. Проте за спогадами П.Ю. Шелеста, в аварії насправді загинуло 45 осіб, вижило двоє, яким удалося вистрибнути з автобуса. Серед загиблих був і відомий баскетбольний тренер команди СКА, майстер спорту СРСР Н.К. Каракаш'ян. Крім того, Петро Шелест наводить іншу дату трагедії — 24 квітня. У джерелах фігурують й інші цифри загиблих унаслідок аварії: 37 осіб, понад 40, 54 особи. Син автоінспектора Миколи Прохоровича Онупка, учасника рятувальної операції, стверджує, що з води було врятовано 6 осіб — 5 жінок і одного чоловіка, але останній помер уже на березі.

Інформацію про трагічну подію було приховано від населення, уперше публікації на цю тему в радянській пресі з'явилися наприкінці 1980-х років.

На місці зруйнованої частини огорожі мосту деякий час були тимчасові дерев'яні перила.

Інші аварії У 1969 (1970?) році з мосту Патона в Дніпро впав службовий автобус заводу «Комуніст». У 1970-ті роки внаслідок ДТП туристичний автобус марки «Ікарус-люкс» пробив огорожу мосту Патона й зависнув передніми колесами над Дніпром.

Галерея

Примітки

Посилання

Вебкамера, Міст Патона

Джерела

Дехтярь А. С., Жога И. В. Мост им. Патона в Киеве — к истории проектирования // Транспортное строительство Украины. — 2008. — № 6 (14). — С. 14–15. Лобанов Л. М. До 60-річчя мосту імені Є. О. Патона // Будівельні конструкції. — 2014. — Вип. 81. — С. 119—128. Лобанов Л. М., Кирьян В. И. Шестьдесят лет цельносварному мосту им. Е. О. Патона  // Автоматическая сварка. — 2013. — № 12. — С. 35–40, іл. Шимановський О. В., Дудник Е. С., Шапошникова П. П. Міст ім. Патона: минуле, нинішнє, майбутнє // будівництво України. — 2004. — № 8. — С. 28–33, іл.