Друге соборне послання апостола Петра — одна з книг Нового Заповіту, та є другим, як видно з назви, з двох послань Святого Апостола Петра. Адресоване широкому колу перших християнських церков Малої Азії. Авторство і адресанти Автори досліджень не беруть до уваги невеликі стилістичні розбіжності з Першим посланням, а посилаються на те, що вже рання церква визнавала цей текст і його авторство від Апостола Петра та занесла його у канон. Однак останніми часами походження другого послання Петра викликало набагато більше суперечок, ніж Перше послання. Оскільки це послання не мало широкого розповсюдження, хоча згадувалося в літературі Отців Церкви. Згідно з традиційною версією, послання написане апостолом Петром в останні роки життя в ув'язненні в Римі, у 66/67 році. У посланні є пряма вказівка на очікування прийдешньої смерті. «Знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.» ()
Існуючі альтернативні версії Brown, Raymond E., Introduction to the New Testament, Anchor Bible, 1997, ISBN 0-385-24767-2. Ст. 767 «the pseudonymity of II Pet is more certain than that of any other NT work.» походження послання, що піддають сумніву авторство Петра, вказують на відмінність стилю другого послання від першого, на згадки про листи Павла до різних церков, які набули масового поширення в християнському середовищі вже після смерті апостола Петра та інших. Згідно з цими версіями послання було написане після 70 року невідомим автором, який поставив ім'я апостола Петра в заголовок послання для додання йому більшої авторитетності. За () та () послання відправлене тим же адресантам, що і Перше послання — різним християнським громадам Малої Азії та адресоване язичникам та євреям, що перейшли у християнство ().
Зміст Вітання () Добродійне життя () Передчуття швидкої кончини () Благовістя очевидця і пророцтва () Про лжепророків і лжеучителів () Друге пришестя і кінець світу () Висновок ()
Примітки
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.