Оле́г Па́влович Кущ (22 жовтня (3 листопада) 1914, Олександрівськ, тепер Запоріжжя — 1 січня 1984, Львів) — енкаведист, радянський бібліограф. Учасник позасудових розстрілів німецьких військовополонених. Укладач бібліографічних праць «Олександр Гаврилюк» (1957), «Осип Маковей» (1958), «Ольга Кобилянська» (1960), «Василь Стефаник» (1961) та ін. 1952 року брав безпосередню участь у знищенні мистецьких творів із колекції Львівського музею українського мистецтваВозницький Б. та ін. Вандали в музеї // Жовтень. — 1989. — № 4..
Біографічні відомості
Учасник Другої світової війни, як офіцер НКВС. В своєму щоденнику зізнався про організацію позасудових страт полонених німців в Сталінграді: «Я не прихильник масових розстрілів, але вчора сам організував розстріл до 100 німців, при чому власноруч убив 22 людини. І я (хай це здасться садизмом) кожному звіру у сіро-зеленій шинелі говорив перед тим як пустити кулю в голову декілька напутніх слів німецькою мовою» 1952 року закінчив Львівський університет. Працював у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника АН України.
Помер у Львові, похований на Сихівському цвинтарі.
Бібліографічна діяльність
Олег Кущ опублікував майже 30 окремо виданих біблографічних і методичних матеріалів, 230 різних статей, бібліографічних описів, рецензій, був редактором і членом редколегії різних бібліографічних покажчиків, а також праць з питань бібліографії, бібліотекознавства та книгознавства, більшість з яких була видана ЛНБ.
Кілька статей було присвячено цій бібліотеці: розкриттю її фондів, участі співробітників у журналі «Советская библиография», численні бібліографічні огляди матеріалів, репрезентованих на виставці в бібліотеці, інформація про різні події, наради тощо. В колі його інтересів була й архівна справа, книжкова торгівля та книжкова критика.
Проте саме бібліографічна робота стала головною справою його життя, діапазон якої надзвичайно різноманітний. Ним складено десятки бібліографічних праць: і персональні, присвячені українським, російським і зарубіжним письменникам, і бібліографічні, і галузеві, і краєзнавчі, і тематичні — про Комуністичну партію Західної України, про Леніна, прикордонників, розвідників Великої Вітчизняної війни, на атеїстичну тематику тощо.
Останньою капітальною бібліографічною працею Олега Павловича став покажчик, підготовлений разом із Л.Квятківською «Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника АН УРСР (1940–1980): Покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність» (Львів, 1982. — 106 с.), де подано понад 900 бібліографічних записів.
Перше місце бібліографічній діяльності Куща посідає літературна бібліографія, де саме і виявилися його неабиякі здібності, високий професіоналізм. Цьому сприяли ґрунтові знання української, російської і зарубіжної літератури та їх взаємин.
1980 року ЛНБ видала бібліографічний покажчик Є.Кравченка «Олег Павлович Кущ», де представлені його окремі видання, публікації в пресі, літературно-критичні статті, рецензії, бібліографічні огляди, праці, що вийшли за його редагуванням, а також матеріали про бібліографічну та літературно-критичну діяльність бібліографа, рецензії на них і т. ін. Усього в покажчику зафіксовано 425 бібліографічних записів.
Операція «Спецфонд» У 1952 році, працюючи на посаді завідувача відділу спецфондів Львівської бібліотеки АН УРСР (нині — ЛННБ ім. В. Стефаника), Олег Кущ став безпосереднім виконавцем таємної репресивної акції під кодовою назвою «Спецфонд». Операція була санкціонована вищими партійними органами СРСР і спрямована на знищення «ідеологічно шкідливих» творів українського мистецтва, що зберігалися у фондах Львівського державного музею українського мистецтва.
Загалом у межах цієї акції було вилучено та знищено понад 700 експонатів, левову частку яких становили роботи українських художників першої половини XX століття (зокрема Михайла Бойчука, Івана Труша, Миколи Глущенка, Олексія Грищенка та інших), а також унікальна скульптура «Ма» Олександра Архипенка. Твори, які радянська ідеологія класифікувала як «націоналістичні» та «формалістичні», були перевезені до бібліотеки імені В. Стефаника і спалені в її котельні під наглядом О. Куща та представників обкому партії. Списки творів на знищення готував заступник директора музею Василь Любчик, який пізніше також працював у бібліотеці разом із Кущем.
Примітки
Література
Гуменюк М. П. Кущ Олег Павлович // — С. 118. Кравченко Є. Є. Олег Павлович Кущ: Бібліографічний покажчик. — Львів, 1980. НКВДист, який знищив експонати Львівського музею