Доктрина Вайнбергера () — це список пунктів, що визначають коли Сполучені Штати можуть використовувати свої війська у військові діях. Доктрина була публічно оголошена міністром оборони США Каспаром Вайнбергером 28 листопада 1984 року у промові, названій «Використання військової сили» («The Uses of Military Power»), виголошеній в Національному пресклубі у Вашингтоні, округ Колумбія.
Доктрина Вайнбергера була наслідком сукупних уроків, витягнутих із війни у В'єтнамі і бажання уряду США уникнути таких трясовин у майбутньомуLaFeber, Walter. «The Rise and Fall of Colin Powell.» Political Science Quarterly. Vol. 124, No. 1 (March, 2009) pp. 71-93..
Доктрина Вайнбергера Доктрина Вайнбергера включає наступні пункти:
Сполучені Штати повинні використовувати військові сили для боротьби тільки якщо це пов'язано з життєво важливими національними інтересами Сполучених Штатів або їх союзників. Війська США повинні використовуватися тільки з повною відданістю і з явним наміром перемогти. В іншому разі війська не повинні використовуватись. Бойові частини США повинні використовуватися тільки з чітко визначеними політичними та військовими цілями і здатністю для досягнення цих цілей. Зв'язок між цілями та розміром і складом військових сил повинен постійно переглядатись і бути скоригованими в разі потреби. Війська США не повинні використовуватися в бою без «обґрунтованої впевненості» в підтримці американської громадськості та Конгресу США. Використання військ США слід розглядати тільки як останній засіб.
Див. також Війна у В'єтнамі Доктрина Пауелла
Посилання