Лінус Бенедікт Торвальдс (; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінсько-американський програміст, започаткував розробку ядра Linux, є її головним архітектором, а також автор найвідомішої розподіленої системи керування версіями файлів Git. 2012 року за створення Linux нагороджений премією Millennium Technology Prize.
Біографія Лінус — шведськомовний фін. Прізвище його шведського роду спершу звучало, як Торвальд, однак його дідусь, поет Олє Торвальдс вирішив змінити його на Торвальдс, щоб надати йому «більш фінського забарвлення».
Мати — Анна Торвальдс, журналістка; батько — Нільс Торвальдс. Обидва його батьки були радикалами кампусу в Гельсінському університеті в 1960-х.
Лінус навчався в Гельсінському університеті у 1988—1996 роках, закінчивши його у ступіні магістра комп'ютерних наук.
У 1990 році він придбав IBM PC з мікропроцесором Intel 80386 і почав працювати над розробкою ядра операційної системи Лінукс, на що його надихнула інша система — Minix.
Одружений з Туве Торвальдс, 6-тиразовою чемпіонкою Фінляндії з карате. Вони познайомилися у 1993 році й мають трьох доньок.
З 1997 по 2003 роки Торвальдс працював у Сан Хосе, Каліфорнія на компанію Transmeta. З 2003 року почав працювати для OSDL зі свого дому в Сан Хосе. У червні 2004, Торвальдс переїхав у Портланд, Орегон, щоб працювати для OSDL в Бівертон, Орегон головним архітектором Лінукса.
Linux
У 1981 році Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.
Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США.
Після закінчення школи Лінус вступив до Гельсінського університету на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.
Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».
Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»What would you like to see most in minix? в comp.os.minix :
From: (Лінус Торвальдс Бенедикт) Newsgroups: comp.os.minix Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix? Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи Keywords: 386, preferences Message-ID: <[email protected]> Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT Organization: Університет Гельсінкі
Привіт, всім, хто користується Minix-
Я роблю (вільну) операційну систему (це лише хобі, і вона не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT. Робота над нею почалася в квітні і скоро буде завершена. Я б хотів отримати які-небудь відгуки про те, що людям подобається/не подобається в Minix, бо моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи (з практичних міркувань) серед усього іншого).
Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює. Мається на увазі, що в мене з'явиться щось практичне через кілька місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості. Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)
Лінус
PS. Так, у неї немає ніякого коду з Minix, і в неї є багатонитева файлова система. Вона НЕ переносима (використовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і, ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім твердих дисків AT, тому що це все, що в мене є :-(.
17 вересня 1991 року Лінус виклав сирцевий код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.
Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою архітектури системи: «Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».LINUX is obsolete в comp.os.minix
Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував Linux за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.
Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.
Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проєкту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux», проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.
В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.
Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використаннямLinus Explains Linux Trademark Issues на Slashdot за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі.
Популярність У 1996 — астероїд № 9793 був названий ім'ям Торвальдса. У 1998 — отримав приз EFF Pioneer Award. У 1999 — отримав статус доктора наук Стокгольмського Університету. У романі «Криптономікон» Ніла Стівенсона описані характеристики тих, хто використовує «Finux» — Unix-подібних операційних систем, розроблених у Фінляндії.
У 2000 — отримав ступінь доктора наук Університету Гельсінкі. Нагороджений медаллю за розвиток інформаційних систем. У журналі «Time», в опитуванні «Людина століття», Торвальдс зайняв 17 місце. У 2001 — розділив Приз Такеда за соціально-економічне процвітання з Річардом Столлманом та Кеном Сакамурою. Одного з персонажів фільму «Пароль „Риба-меч“» — хакера номер один — кличуть Axl Torvalds. У 2004 — він названий одним з найвпливовіших людей журналом «Time» в статті «Лінус Торвальдс: Чемпіон вільних програм». В опитуванні «100 знаменитих фінів всіх часів», Торвальдс зайняв 16 місце. У 2005 — проявив себе, як «найкращий керуючий» в огляді «BusinessWeek». У серпні 2005 Торвальдс отримав нагороду від Reed College. У 2006 — «Time» назвав його одним з революційних героїв останніх 60 років. Журнал «Business 2.0» назвав його одним з «10 людей-нематеріалістів», тому що розвиток Лінукса має індивідуальні риси Торвальдса. У 2008 — він офіційно представлений Музеєм історії комп'ютерів у Каліфорнії. 22 жовтня 2008 — Музей історії комп'ютерів відзначив творця Лінукс Лінуса Торвальдса, операційна система якого стала каталізатором руху за відкрите ПЗ, яке кинуло виклик традиційній пропрієтарній схемі інтелектуальної власності.
Див. також Закон Лінуса 9793 Torvalds — астероїд, названий на честь Лінуса Торвальдса. Фільм «Revolution OS» Git Just for Fun
Цікавинки В дитинстві Лінус читав книги доброї знайомої свого діда — Туве Янссон. Лінус пише вірші шведською.
Примітки
Література
Лінус Торвальдс, Девід Даймонд. Just for fun в бібліотеці Мошкова
Ресурси тенет
Особистий блог Інтерв'ю Лінуса телеканалу CNN FAQ Підбірка фотографій Особиста сторінка Лінуса Торвальдса FAQ Softpanorama Несанкціонована біографія Лінуса Торвальдса — критика Лінуса Торвальдса і його операційної системи. Критика «Linux» Ендрю Таненбаум в 1991 р. і наступна дискусія. Ендрю Таненбаум про «Лінуксі» (2004) Інтерв'ю з Лінусом Торвальдсом, 1 березня 1994 Особиста сторінка Лінуса Торвальдса (не підтримується)