Йоргос Сарандаріс (, 20 квітня 1908, Стамбул — 25 лютого 1941, Афіни) — новогрецький поет, філософ, есеїст покоління 30-х.
Творча біографія
Йоргос Сарандаріс народився в Стамбулі, однак дитячі роки від 1909 року провів в Італії. Освіту здобув на філософському та юридичному факультеті Болонського університету. Тут почав писати свої перші вірші грецькою, італійською та французькою мовами. Значний вплив на нього справив Джузеппе Унгаретті.
1931 року переїхав в Афіни, маючи ідеалізоване уявлення про свою батьківщину. Однак продовжував вірити, що через слово поезії людини здатна пізнати абсолют, привніс якісно нові елементи віршотворення. Часто використовував форму вільного вірша, позбавленого рими. Як філософ був екзистенціалістом, як поет належав до течії ортодоксального сюрреалізму. Для його поезій характерна стриманість мови, прямолінійність у викладі думок, лірична образність.
Йоргос Сарандаріс помер у віці 33 років на албанському фронті в Італо-грецькій війні 1941 року, захворівши на черевний тиф.
Спадщина
Поезія Любов часу, 1933 Потяг часу, 1933 Небеса, 1934 Зірки, 1935 Друзям іншої радості, 1940 Проза Листи до однієї жінки, 1936 Невидані листи і вірші С. Г. (італійською мовою)
Філософські ессе Внесок в філософію екзистенціалізму, 1937 Пришестя людини, 1938 Логіка як теорія абсолютного і неабсолютного, 1939
Джерела