«Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця», Укрзалізниця, УЗ ) — державна компанія залізничного транспорту загального користування, перевізник вантажів та пасажирів у внутрішньому та міжнародному сполученні. Засноване в жовтні 2015 року. У 2018 році компанія була перетворена з публічної на приватнуПостанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938. Є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень.
Компанія забезпечує 82 % вантажних і 36 % пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень посідає №4 на Євразійському континенті, поступаючись залізницям Китаю, Росії та Індії.
Є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств і закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.
«Укрзалізниця» — акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі. Компанія входить до переліку держпідприємств, які не підлягають приватизації.
Історія
У другій половині XIX століття кількість перевезених залізницею пасажирів зростала дуже швидко. Наявні поїзди ледве встигали задовольняти потреби населення. Проте, темпи зростання виручки від пасажирських перевезень були значно повільнішими. Непропорційність росту виручки до росту кількості пасажирів пояснювалася суттєвим збільшенням кількості пасажирів 3-го класу.
Вагони різних класів фарбувалися у відповідні кольори: I клас — синій, II клас — жовтий, III клас — зелений, IV клас — сірий. Були й так звані «вагони-мікст» — змішаного класу: пів вагона одного класу, пів вагона іншого. Такі вагони фарбували в два кольори відповідно до кожного класу. Мабуть, це було дуже яскраво та гарно.
Вагони I, II та III класів використовувалися у далекому сполученні, а для приміських перевезень — IV класу та за потреби III класу. Поняття приміських перевезень з'явилося у 1930—1940-х роках, а до цього вони називалися місцевими або дачними. Закріплення місць у квитках спочатку не було. Пасажирам вагонів I та II класу пропонував місця провідник. До вагонів III та IV класу пускали так само, як зараз у приміський поїзд.
Кількість проданих квитків зростала в літній період у 2—3 рази. Зазвичай пік продажів припадав на серпень, а найменше охочих подорожувати було у грудні. На теплу пору року маршрути поїздів подовжували до курортних зон.
У 1991 році, після здобуття незалежності України, постало питання організації вантажних і пасажирських перевезень територією країни. Для ефективного управління залізничним транспортом та забезпечення потреб господарства й населення в перевезеннях Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 року видав постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України».
2002 рік став початком розвитку швидкісного руху». 11 липня 2002 року на маршруті Київ — Харків запущений «Столичний експрес», вагони якого були вироблені Крюківським вагонобудівним заводом. Час у дорозі швидкісного експреса склав 5 годин 45 хвилин, що майже вдвічі менше звичайного поїзда. На маршруті швидкісного руху було відремонтовано 60 вокзалів і 190 зупинних платформ.
У 2003 році ще аналогічний поїзд був запущений за маршрутом Київ — Дніпропетровськ, а через 2 роки швидкісний експрес сполучив Київ з Москвою. Поступово швидкісне сполучення впроваджувалося й на інших ділянках. Станом на 2006 прискорені поїзди курсували на 12 маршрутах .
У грудні 2008 року в Україні відбулася перша транзакція з бронювання залізничного квитка онлайн із подальшим викупом у касах Укрзалізниці . Подія стала важливою віхою цифрової трансформації залізничних пасажирських перевезень та відкрила шлях до впровадження електронних квитків.
У 2009 році залізничним транспортом скористалися 490 млн пасажирів, проте збитки «Укрзалізниці» від пасажирських перевезень склали понад 5,2 млрд гривень, у тому числі від приміських — 2,6 млрд гривень. Однією з основних причин збитковості пасажирських перевезень є пільгові перевезення, які недостатньо фінансуються з бюджету.
У 2010 році «Укрзалізниця» вводить преміум-послугу, поїздки у вагонах-салонах, подорож в яких коштувала як 11 квитків у спальному вагоні, а також різні супутні додаткові витрати.
Напередодні Євро-2012 парк «Укрзалізниці» поповнивмя десятьма 9-вагонними електропоїздами HRCS2 виробництва Hyundai Rotem вартістю у 307 млн доларів . Однак, з настанням зимової пори почастішали поламки цих поїздів. За підрахунками ЗМІ, поїзди «Hyundai» за півроку ламалися не менше 100 разів .
В ході підготовки до Чемпіонату Європи з футболу-2012 також придбано два двоповерхових шестивагонних електропоїзда EJ 675, виготовлених чеською компанією Škoda Vagonka. Їхня вартість склала 39,9 млн євро . Безпрецедентним було напередодні проведення ЄВРО 2012 рішення скасувати нічні поїзди, що викликало негативну реакцію пасажирів.
Важливою проблемою українських залізниць є електрифікація, що дозволяє знизити собівартість перевезень. За 1991—2013 роки електрифіковано близько 2 500 км залізничних шляхів, при чому вартість одного кілометра електрифікованої ділянки складає 3—4 млн гривень, а середній термін окупності — понад 8 років. Всього станом на 2014 рік було електрифіковано 9878 км (45 % від загальної протяжності).
Проте через війну на сході України «Укрзалізниця» втратила значну частину парку локомотивів (226 тепловозів та 68 електровозів), потягів приміського сполучення та вантажних і пасажирських вагонів, яка залишилася на окупованій території.
У 2016 році планувалося збільшення обсягів швидкісних перевезень.
17 січня 2018 року «Укрзалізниця» ввела нову функцію замовлення квитків із пересадками.
14 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив консолідований фінансовий план Укрзалізниці на 2018 рік з показником доходу в сумі 92,2 млрд ₴ і прибутку — 0,7 млрд ₴.
«Укрзалізниця» запустила регулярний контейнерний поїзд Одеса-Порт — Дніпро-Ліски — Одеса-Порт. У перший рейс поїзд вирушив 31 липня зі станції Одеса-Порт і 2 серпня прибув на станцію Дніпро-Вантажний. У контейнерах перевозилися пакувальні матеріали.
За 7 місяців 2018 року «Укрзалізниця» збільшила на 3271 одиницю власний парк хопер-зерновозів. Наразі він становить 18 430 одиниць, тоді як на початку 2017 року — 15 159 одиниць. Також збільшили свій парк зерновозів приватні власники рухомого складу. Лише з початку року вони придбали у вітчизняних вагонобудівних заводів 1 056 хопер-зерновозів, що вже більше на 26 одиниць, ніж за весь 2017 рік. Окрім того, «Укрзалізниця» в маркетингових 2018—2019 рр. змінить концепцію перевезення зернових вантажів.
29 жовтня 2019 року стало відомо, що «Укрзалізниця» першою з державних компаній розпочинає підготовку до ІРО (первинна публічна пропозиція).
30 грудня 2019 року «Укрзалізниця» підписала контракт із General Electric (США) на придбання 40 нових локомотивів, які були передбачені отримати у 2020 році.
У 2020 році Желько Марчек оголосив про плани щодо звільнення 40-50 % адміністративного персоналу протягом 2020—2023. Заплановано позбутись непрофільних активів.
9 квітня 2022 року «Укрзалізниця» спільно з «Укрпоштою» запустили послугу з перевезення відправлень. «Укрпошта» через 21-річну перерву відновила доставку відправлень залізницею. Проєкт отримав назву «Залізна пошта». Ця послуг допомагатиме насамперед волонтерам, щоб ті могли якнайшвидше та у великих обсягах пересилати гуманітарні вантажі по Україні. Поштові вагони доставляють пошту зі Львова, Одеси, Харкова, Дніпра до Києва та у зворотному напрямку.
12 червня 2023 року компанія об'явила про продаж квитків до жіночих купе. Першими маршрутами де з'явиться нова послуга стали «лідери» за кількістю зареєстрованих конфліктних випадків, а саме: поїзди № 81/82 Київ — Ужгород, № 41/42 Дніпро — Трускавець, № 75/76 Київ — Кривий Ріг та № 15/16 Харків — Ясіня.
7 серпня 2025 року, у тестовому режимі, було запущено пряме залізничне сполучення між Києвом та Бухарестом (Румунія).
Дерусифікація залізничної інфраструктури 28 листопада 2022 року правління АТ «Укрзалізниця» затвердило Програму дерусифікації інфраструктури залізничного транспорту, якою передбачалося, зокрема, впродовж 2023—2024 років перейменування регіональних філій «Південна залізниця» та «Південно-Західна залізниця». Комплексна програма дерусифікації була розрахована на 2023—2025 роки, під час якої було заплановано у декілька етапів повністю ліквідувати все, що залишилось за часів радянщини та пов'язує з країною-агресором: назви залізниць; переклад українських назв міст російською з фасадів станцій та зупинних пунктів; позначки кілометражу (відлік відстаней від Києва); сигнальні позначки; радянські барельєфи; російські назви станцій; вигляд квитків.
У 2023 році компанія розпочала масштабну кампанію з українізації залізниці, у межах якої здійснюється поступове перейменування станцій, зупинних пунктів та зміна російських написів на українську мову у поїздах та відлік кілометражу від Києва.
21 грудня 2024 року представник Міністерства розвитку громад та територій України повідомив, що квитки на потяги «Укрзалізниці» більше не міститимуть інформації російською мовою — відтепер інформація на квитках буде дублюватися лише українською та англійською мовами.
Філія «Приміська пасажирська компанія» З 1 січня 2024 року створена «Приміська пасажирська компанія», внаслідок реорганізації Департаменту приміських перевезень «Укрзалізниці». Приміська філія має вертикаль, до складу якої входять не лише адміністративний апарат, але й депо та рухомий склад. Під керівництвом центру перебувають всі ланки, що забезпечують організацію приміських перевезень залізницею. Раніше цю функцію забезпечували регіональні філії та всіляко намагалися позбутися зайвого баласту, поступово скорочувалися маршрути, кількість рейсів. По деяких філіях перевезення скоротилися через відсутність рухомого складу. Основною якісною зміною є контроль фінансових потоків, зокрема, обігові кошти від перевезень. Серед іншого з'явилася можливість розподілення видатків за потребами того чи іншого регіонального сектору. Так само під контролем центру перебуває технічний стан рухомого складу (закупівлі запчастин, ремонтні роботи тощо), проте, без сприяння материнської компанії, тобто, «Укрзалізниці», філія немає можливості забезпечити великі капітальні видатки, зокрема, на модернізацію поїздів. Це також стосується покриття збитків від перевезень.
8 квітня 2026 року відбулося оновлення у застосунку «Укрзалізниці», завдяки якому студенти мають можливість придбати пільгові квитки на приміські поїзди та «City Express» безпосередньо у застосунку. «Укрзалізниця» реалізувала цей сервіс завдяки низці технічних інтеграцій. Важливий момент — знижка за пільгою застосовується під час оплати. Наразі онлайн-квитки для студентів доступні у 19 областях, зокрема, у Київській, Вінницькій, Житомирській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Чернігівській, Хмельницькій, Черкаській, Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій, Херсонській та Запорізькій областях.
Статистичні показники
За даними Державної адміністрації залізничного транспорту України станом на 1 січня 2014 року : експлуатаційна протяжність головних колій — 21 640,4 км; електрифікованих колій — 9878 км (46 %)Електрифікація залізниць України (змістовний огляд) (станом на липень 2019 року — 9926 км) . ширина колії — 1520 мм, 1435 мм (прикордонні з країнами ЄС лінії) та 750 мм (вузькоколійні залізниці); кількість залізничних станцій — 1447; залізничних вокзалів — 118, з них 18 позакласних, 9 — першого класу, 34 — другого класу, 57 — третього класу; зупинні пункти та платформи — 2268; залізничних переїздів — 5422; чисельність працівників — 308 684 особи (станом на 01.01.2015); кількість фірмових пасажирських поїздів — 52 одиниць.
Укрзалізницею перевезено: +201620172018Пасажирів, млн осіб162,3158,1151,1Вантажів, млрд т/км187,5191,9186,3
Рухомий склад Із середини 1990-х по 2013 рік українська промисловість виготовила для «Укрзалізниці» 82 нових магістральних електровози.