Берна́р ле Бов'є́ де Фонтене́ль (; 11 лютого 1657, Руан — 9 січня 1757, Париж) — французький філософ, релігієзнавець, письменник і поет.
Племінник П'єра та Томаса Корнелів. Вперше застосував метод порівняння у вивченні релігії, написав трактат De l'origine des fables, в якому зробив висновок про дивовижний збіг у віруваннях давніх греків та індійців. 1686 року опублікував Entretiens sur la pluralité des mondes, в якому висловив свій скептицизм щодо пізнання дійсності, що нас оточує. З 1691 року був членом Французької академії.
У прозових творах популяризував знання, ставши попередником Просвітництва; автор творів: «Dialogues des morts» (1683); «Розмови про множинність світів» (1686); «Histoire des oracles» (1687), «Histoire de l' Académie des sciences» (1702) та «Eloges des acadèmiciens» (1708—1722). «Oeuvres complëtes», (1758—1761, 11 томів, нове видання 1818, 3 томи, 1825, 5 томів (1708—1722). «Oeuvres complëtes» (1758—1761, 11 томів, нове видання 1818, 3 томи та видання 1825 року, 5 томів).
Кратер Фонтенель на видимому боці Місяця названо на честь просвітника.
Бібліографія La Comète (1681) Nouveaux dialogues des morts (1683) De l'origine des fables (1684) Lettres galantes du chevalier d’Her*** (1685) Relation de l’île de Bornéo (1686) Entretiens sur la pluralité des mondes (1686; revised 1724) Histoire des oracles (1687) Digression sur les anciens et les modernes (1688) Le Comte de Gabalis, comédie en un acte (1689) Énée et Lavinie (1690) Idalie (circa 1710)
Див. також Марі-Анн Робер
Примітки