Ки́ївське повста́ння — повстання, що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві, проти великого князя київського Ізяслава Ярославича. Рушійною силою повстання були кияни, а також мешканці сусідніх сіл Київської землі.

Причини Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод — до Києва.

Після поразки, як свідчить нині наявний текст «Повісті минулих літ»:

Події Полонивши полоцького князя Всеслава Брячиславича, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».

Після чого розпочалося повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава Брячиславича, проголосивши його великим князем. Визволення Всеслава сталося 14 вересня 1068 року, в день Воздвиження. Саме тому у зміщенні зі стола князя-клятвовідступника (Ізяслава) частина населення, і церковної знаті могла вбачати промисел Божий.

Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем Переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли «бещисленое множьство злата и сребра». 15 вересня Ізяслав із дружиною Гертрудою перебрався до Польщі, де заручившися підтримкою Болеслава II Сміливого, внука Великого князяВолодимира Великого, через 6 місяців рушив на Київ. Всеслав, дізнавшись про наближення Ізяслава з польським військом, утік без битви до Полоцька. 2 травня Ізяслав із поляками ввійшов до Києва і, незважаючи на заступництво молодших Ярославичів, послав до Києва свого сина Мстислава, який:

Повстання було придушене.

Див. також Київське повстання (1113) Великий князь Київський Ізяслав Ярославич та дружина Гертруда Польська Тріумвірат Ярославичів

Примітки

Джерела Котляр М. Ф. Київські повстання 11—12 століть // Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068—1069 pp. // Наукові записки Інституту історії і археологи України — Кн. 1. — 1943. — С. 145—154. Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2