Во́рзель — селище в Україні, у Бучанській міській громаді Бучанського району Київської області.
Історія
До XX століття
Раніше землі нинішнього Ворзеля належали Гостомелю. У 1618 році населення сіл і містечок, розташованих поблизу Гостомеля, увійшло у створену тоді козацьку сотню і проголосило себе частиною Запорозького війська. Згодом ця сотня увійшла до Київського козацького полку.
Наприкінці XVII століття Гостомельські землі, в тому числі і територія сучасного Ворзеля, належали фастівському полковнику Семену Палію. У XVIII столітті річкою Ірпінь пролягав кордон між Московським царством та Річчю Посполитою, встановлений після укладення між цими державами 26 квітня 1686 року «Вічного миру». Лівобережжя Ірпеня, де розташований сучасний Ворзель, тоді відійшло до Польщі.
На той час на території сучасних Ворзеля, Бучі, Гостомеля та Ірпеня було неспокійно. По обидва боки кордону розташувалися польські та московські прикордонні форпости. Прикордонний край був переповнений контрабандистами, які потай провозили через кордон у Київ угорське вино і французьку горілку. Місцеві жителі надавали притулок контрабандистам і гайдамакам, іноді навіть брали участь у походах гайдамак і поділі здобичі. Тут також діяли численні дрібні гайдамацькі загони під керівництвом Гапона Кощієнка, Бородавки, старообрядця Харитона Коняхіна, Грицька Ступака.
XX—XXI століття На початку XX століття поблизу села Михайлівка (нині — Михайлівка-Рубежівка) на 37 км залізничної лінії Київ — Ковель за ініціативою місцевого поміщика Йосипа Пеховського почалося будівництво дачного селища. За переказами, аби залізниця проходила повз їхній ліс, Йосип Пеховський із сусідами навіть дали хабар високопосадовцю з Міністерства шляхів сполучень. Ліс був поділений на 229 прямокутних ділянок під єдине селище. Спочатку його планували назвати Оленівкою на честь дружини Пеховського, згодом — Криничками — на честь криниці з капличкою, розташованої в Ірпінському лісі. Врешті зупинилися на назві Ворзель.
Першим купив ділянку у майбутньому Ворзелі комерсант Яків Шевелевич Оршанський з розташованого за два кілометри на південь села Михайлівка-Рубежівка. Ділянка Якова Оршанського простягалася від залізниці до сучасного санаторію «Перемога». В його руках у той час зосереджувалася торгівля усіма видами товарів для мешканців навколишніх поселень — від дьогтю до парфумів. Через деякий час Я. Ш. Оршанський побудував будинок, в якому розмістив невелику крамничку. Цей будинок стоїть і досі по вулиці Курортній, 76 навпроти бібліотеки. Поряд з крамницею комерсант збудував також невеличку пекарню. На той час купити земельні ділянки та побудуватися в новому селищі могли тільки досить заможні люди і до того ж обов'язково християнського віросповідання. Місцева влада пильно слідкувала за тим, щоб у новому селищі, яке знаходилося в безпосередній близькості від Києва, не селилися євреї, яких у роки столипінської реакції масово виселяли з Києва. Тому Я. Ш. Оршанському, який був євреєм, щоб оселитися у Ворзелі довелося відмовитися від своєї віри та прийняти християнство православного віросповідання. За це він зазнав переслідувань з боку інших євреївВорзель. Сторінками столітньої історії: Нарис з історії селища / Автор-укладач Соколенко Олександр Герольдович. Київ, ЕКМО, 2005, сторінки 18-20.
Поруч із Ворзелем в урочищі Рокитне на землях, що належали землевласниці Лідії Кичеєвій, виникло дачне селище Кічеєве. Землевласниця поділила свій маєток на 258 ділянок (800—1600 саженів²) і продала по 20—40 коп. за 1 сажень². Згодом Кичеєве увійшло до складу Ворзеля, а нині існує залізничний зупинний пункт з такою назвою.
22 серпня 1941 року, в ході німецько-радянської війни, селище було тимчасово окуповане німецько-фашистськими військами. Більш ніж через два роки, 6 листопада 1943 року, селище без бою звільнили радянські війська.
15 липня 2018 року Патріарший намісник митрополит Переяславський і Білоцерківський Єпіфаній звершив чин освячення новозбудованого храму УПЦ КП на честь Святої рівноапостольної княгині Ольги.
Російське вторгнення в Україну 25 лютого 2022 року, вранці, заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр попередила, що російські окупанти можуть окупувати Ворзель. Під час ведення бойових дій окупанти обстріляли селище системами БМ-21 «Град», один із уламків влучив у будинок дитини імені Марка Городецького, в якому перебувало 50 дітей. Постраждалих не було, оскільки в момент обстрілу діти та персонал закладу перебували в інших приміщеннях.
З кінця лютого до 9 березня 2022 року Ворзель був заблокований російськими окупантами, більшість будинків залишились без світла, тепла і водопостачання. Лише 9 березня вдалося розпочати евакуацію місцевих мешканців, серед евакуйованих — композитор Ігор Поклад.
1 квітня 2022 року Ворзель було деокуповано.
Походження назви
Щодо походження сучасної назви селища існує кілька версій. Найпрозаїчніша пов'язує її з цегляним заводом фон Верзеля (Вьорзеля), що був розташований неподалік і був викуплений незадовго до будівництва селища його співзасновником Пеховським. Назва сподобалася Пеховському ще й співзвучністю з французьким ВерсалемЗ. Сотнікова. «Рідний Ворзель», альманах «Приірпіння» № 4, 2004., с. 13-20.
Існує і псевдонаукова версія. Як вважає історик Рибаков, раніше корінь «вор» в українській мові мав значення «межа» (згадаймо «воріття», «ворота», «ворожити» (виходити за межу), ворог (чужий, з-за межі)). Якщо перша частина слова означає «межу», то друга частина — зель — може бути ім'ям або прізвищем господаря, власника цієї межі. На користь цього припущення свідчить ще й той факт, що недалеко від цих земель була розташована німецька колонія. Тож цілком можливо, що землями сучасного Ворзеля колись володів якийсь німець на прізвище Зель.
Однак етимологія слів «вор», «ворота», «ворожити» зовсім інша (див. словник Фасмера).
Населення Станом на 11 травня 2023 року населення становило 5620 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська502687.00 %російська73112.65 %білоруська50.09 %вірменська20.03 %болгарська10.02 %угорська10.02 %румунська10.02 %інші/не вказали100.17 %Усього5777100 %
Ворзель як курорт
Завдяки винятковим природно-кліматичним умовам Ворзель набув широкої популярності насамперед як оздоровча місцевість. Цьому значною мірою сприяли спостереження за позитивними результатами лікування осіб із захворюваннями серця та нервової системи, що їх провели академіки Микола Стражеско, Борис Маньковський та професор Феофіл Яновський. Вони називали Ворзель «українським Кисловодськом».
Кліматичний курорт Ворзель показаний для лікування серцево-судинних захворювань. Тут успішно використовують штучні водні процедури, озокеритолікування, кліматотерапію. Широко застосовуються лікувальна фізкультура, апаратна фізіотерапія, киснева терапія, лікувальне харчування тощо.
Санаторії курорту мають належну лікувально-діагностичну базу: функціонують клінічні та біохімічні лабораторії, кабінети функціональної діагностики, рентгенологічні, фізіотерапевтичні та масажні кабінети, ванні відділення, озокеритолікувальниці, зали лікувальної фізкультури, інгаляторії, аеросолярії тощо.
У санаторіях курорту Ворзель з успіхом лікують ішемічну хворобу серця, атеросклероз вінцевих артерій серця, вади серця, гіпертонічну хворобу, гіпотонічну хворобу, дистрофічні захворювання міокарда, мікседему, цукровий діабет, ожиріння, неврози.
Перший ворзельський санаторій (нині — санаторій «Зірка») на 60 ліжок з водолікарнею було організовано 1932 року на базі пансіонату лікаря Ердрайха, що діяв з 1928 року, а з 1938 року Ворзель було оголошено республіканським курортом (всеукраїнського значення). У передвоєнні роки в оздоровницях селища вже налічувалося 4500 ліжок.
Під час німецької окупації майже усе господарство оздоровниць було знищене, проте з 1944 року почалося відновлення курорту, яке йшло дуже швидкими темпами. Під час літнього сезону 1949 року у Ворзелі функціонували 17 оздоровчих закладів на 2585 ліжок, а напередодні перебудови на початку 1980-х років у Ворзелі працювало вже 28 оздоровчих закладів на 7580 ліжок.
З приходом перебудови (1985) більшість організацій — власників оздоровчих закладів для дорослих та дітей стали не спроможні утримувати свої оздоровниці і тому чимало будинків відпочинку та піонерських таборів перестали існувати.
Нині у Ворзелі працюють 12 оздоровчих закладів, які продовжують курортні традиції, закладені в селищі з початку його існування.
Клімат
За своїми природними лікувальними ресурсами Ворзель — це рівнинний кліматичний курорт лісистої зони. Клімат помірно континентальний. Середня місячна температура повітря зимою становить — 4,3°С, весною +7,1 °C, влітку +19,1 °C, восени +7,4 °C. Абсолютний мінімум становить —32°С, а максимум +38 °C. Характерною особливістю ворзельського клімату є те, що літньої пори температура повітря вдень нижча ніж вранці. Це позитивно впливає на стан здоров'я відпочивальників.
Атмосферний тиск стійкий, середня річна величина його становить 996,8 гПа з різницею максимальної і мінімальної величин 11,6 гПа. Кількість сонячних годин за рік досягає 1400.
Середня річна швидкість вітру у Ворзелі невелика — 1,6 м/с, що пояснюється наявністю лісу. Клімат курорту помірно вологий. Відносна вологість повітря коливається від 49 % влітку до 85 % взимку. У літні місяці відносна вологість повітря у Ворзелі вдень більше ніж у Києві на 7—12 %. Це пояснюється наявністю великих лісових масивів, збільшеною вологістю ґрунту та високим горизонтом ґрунтових вод.
Опадів випадає в районі селища в середньому близько 500 мл на рік. Під час опадів і після них водяна пара конденсується на частинках пилу, що знаходяться в повітрі (продукти неповного згоряння, пилинки, мікроорганізми тощо) і осідає разом з ними на поверхню ґрунту. Крім того, опади перешкоджають вивітрюванню ґрунтів, що в свою чергу теж зменшує запиленість та забруднення повітря. Це має велике значення для формування унікального ворзельського мікроклімату, який відрізняється збільшеною прозорістю атмосфери. Так, дослідження вчених свідчать, що у Ворзелі повітря влітку чистіше ніж у, наприклад, Ялті, де опади випадають переважно взимку. Факти свідчать, що в Ялті в 1 см³ повітря міститься 400 частинок пилу, а у Ворзелі — тільки 200.
Ці обставини, а також те, що хмарність у Ворзелі в літні місяці становить лише 50 % (в листопаді-грудні вона становить 83 %), призводять до того, що напруженість сонячної радіації у Ворзелі досягає значно більшого рівня, ніж у Ялті.
М'яка зима, тепла осінь і весна, тепле малодощове літо, часті сонячні дні, стійкий атмосферний тиск, помірно вологе повітря створюють у Ворзелі надзвичайно сприятливі умови для кліматичного лікування, а велика інтенсивність сонячної радіації при нижчій температурі повітря і відносній вологості дозволяє приймати геліопроцедури в сприятливішому для здоров'я режимі, ніж у Криму.
Економіка Темп-3000
Історичні пам'ятки та визначні місця
Перелік основних історичних пам'яток та визначних місць селища Ворзель: Будинок поміщика Й. Пеховського — саме з його ініціативи та на його землях виник Ворзель. Нині в ньому живуть кілька сімей. Будинок знаходиться в жалюгідному стані, поступово розвалюється (вул. Яблунська, 2/18). Будинок Я. Оршанського, який першим придбав ділянку у Ворзелі. Окремі котеджі Будинку творчості композиторів — саме у цих котеджах були створені видатні музичні твори українських композиторів, наприклад опери «Тарас Шевченко» та «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, симфонії А. Штогаренка та чимало інших. Колишній будинок визначної української актриси Ганни Борисоглібської (на території Будинку творчості композиторів). Будинок українського композитора Бориса Лятошинського (вул. Кленова).