Нови́й Світ або Яни́ Дюнья́ (, до 1912 — Парадиз) — селище в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
Опис Розташоване у південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря, неподалік від міста Судак, у районі бухти Судак-Ліман, з трьох сторін оточеної горами.
Знаходиться за 112 км від Сімферополя та за 62 км від залізничної станції Феодосія.
Площа селища 0,786 км2, за переписом населення 2001 року у ньому проживали 1056 осіб (складає 83,3 % до 1989); станом на 1 січня 2014—1117 осіб; переважно росіяни й українці.
Є загальноосвітня школа, дитсадок; клуб, бібліотекарка; фельдшерсько-акушерський пункт; пансіонат «Новий Світ», санаторій-профілакторій «Політ», база відпочинку «Новий Світ». Збереглися залишки боспорської фортеці та середньовічних печерних монастирів; 2 палаци князя Л. Голицина — т. зв. Башти (дім для гостей, 1879) і Великий будинок (1880; у 1978 заснований музей).
У 2012 році освячено церкву святителя Луки.
Історія Поблизу селища досліджено поселення доби бронзи та раннього залізного віку. Вперше згадується в генуезьких джерелах як поселення Парадиз.
Вперше згадується 1864 році у «Списке населенных мест Российской империи» як село Феодосійського повіту Таврійської губернії.
У 1878 році тут придбав маєток російський князь Л. Голицин, який створив дослідно-виробне господарство (нині «Новий Світ» Завод шампанських вин).
У 1912 році до приїзду імператора Ніколая II вздовж берегової лінії прорубано гірську «стежку Голицина» (5470 м). Тоді ж за бажанням царя селище перейменували на Новий Світ.
У 1921—1962 та 1979—1991 селище було у складі Судацького району, у 1962–65 — Алуштинського району; у 1965—1979 — Феодосійської, з 1991—2023 — Судацької міськради, з 2023 року — у складі Феодосійського району АРК.
Від 1978 — смт.
У 1979 році в селищі мешкали 730 осіб.
У березні 2014 у складі АР Крим окуповано РФ.
З 2023 року має статус селища. З 7 вересня 2023 року у складі Феодосійського району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 92,86 % українська 5,86 % кримськотатарська 0,09 % інші/не визначилися 1,28 %
Пам'ятки
Коба-Кая, у надрах якої прорубано 7 км штолен, де складується шампанське. Стежка, прорубана за князя Голіцина, огинає місцеві бухти. Прогулянка по ній — обов'язковий ритуал. Грот Шаляпіна. До революції тут були столики, крісла, досі збереглися камінні арки — сховища для шампанського. Тут провадилися концерти (за легендою в цьому гроті нібито співав Шаляпін, звідки і пішла назва), зараз ця традиція відроджується, як раніше — з шампанським і розкішним феєрверком! Синя бухта, інша назва — Розбійнича. В старовину, ще з часів таврів і елінів, тут ховались судна піратів. Це глибока бухта з маленьким пляжем, на якому купаються хіба що екскурсанти, що втомились на прогулянці по стежці Голіцина. Є симпатичний пляж на виході з бухти, але туди ще потрібно зуміти добратись. Ялівцевий гай. Новий Світ оточують сосново-ялівцеві ліси, які неможливо зустріти в інших куточках Криму. Саме тому ці ліси є ботанічним заказником, і діяльність людини тут досить обмежено. Наприклад, щоб пройти на Царський пляж, доведеться заплатити кілька гривен службі заказника й дотримуватися встановлених умов: не розпалювати багаття, не смітити, не ставити наметів. Блакитна бухта, відоміша як Царська. Тут знаходиться знаменитий Царський пляж. Зараз це заповідна зона, тому помилуватися нею можна тільки з екскурсійного катера. Куш-Кая височіє зі сходу над Новим Світом. Це абсолютно унікальна гора, тому що насправді це стародавній кораловий риф, який десятки мільйонів років ховався в безодні. Внаслідок непідвладних уяві катаклізмів він піднявся з морських глибин, нахилився, і конуси, що увінчували раніше цю скелю, опинилися на схилах, звернених до Нового Світу. Щовечора захід сонця розмальовує ці конуси червоним кольором — видовище, до якого неможливо звикнути. Завод шампанських вин, якому в 2003 році виповнилося 125 років. Тут випускається безліч марок шампанського, регулярно провадяться екскурсії й дегустації для туристів.
Галерея
Примітки
Джерела та література Д. С. Вирський, Д. Я. Вортман. Новий Світ //