Мови Філіппін — група від 120 до 175 мов (залежно від методу їх класифікації) австронезійської мовної сім'ї, малайсько-полінезійської підгрупи (зокрема філіппінської групи мов), поширені на Філіппінських островах та індонезійському острові Сулавесі. Розмовляють ними близько 90 млн осіб. Чотири мови вже більше не мають носіїв. З усіх цих мов, тільки дві вважаються офіційними, щонайменше 10 вважаються основними, а 8 мають статус допоміжних.
Державні та офіційні мови Іспанська була офіційною мовою в країні більш як три століття, і стала лінгва-франка на Філіппінах в XIX і початку XX століть. У 1863 році була запроваджена загальна освіта та безкоштовне державне навчання іспанською. Вона була також мовою філіппінської революції, і в 1899 проголошена офіційною мовою Першої Філіппінської Республіки. Національний герой Хосе Різал написав більшість своїх творів іспанською. Загалом 60 % населення на початку XX століття користувались іспанською як першою, другою або третьою мовою. Після американської окупації Філіппін і запровадження англійської мови, використання іспанської поступово скоротилося, особливо після 1940-х років.
Під час американської окупації та цивільного режиму, англійську почали викладати в школах. З 1901 державні заклади почали використовувати англійську мову, як мову навчання. У 1935 англійська конституційно стала офіційною мовою разом з іспанською. Положення в цій конституції також містили заклик Конгресу «вжити заходів до розробки й прийняття загальнонаціональної мови на основі однієї з існуючих рідних мов.» 12 листопада 1937 Перша Національна Асамблея заснувала Національний інститут іноземних мов, перед яким було поставлено завдання вибрати національну мову серед інших регіональних мов. Врешті-решт, 30 грудня 1937 базовою була обрана тагальська мова.
У 1939 році президент Мануель Л. Кесон перейменував тагальську мову на Wikang Pambansa (Національна мова). У 1959 році мову було ще раз перейменовано на піліпіньо секретарем освіти Хосе Ромеро. Конституція 1973 року оголосила піліпіньо офіційною мовою, поряд з англійською, і змінила її назву на філіпіно.
Конституція Філіппін, ратифікована в 1987 році, затвердила філіппінську та англійську офіційними мовами країни. Філіппінська також вважається національною мовою, яка «мала б розвиватись і збагачуватись на основі філіпіно та інших мов». Хоч це прямо не зазначено в Конституції, філіппінська мова, на практиці майже повністю складається з тагальської, якою розмовляють у столиці Манілі, однак Університет Філіппін почав видавати словники філіппінської мови, в яку були також включені слова з різних філіппінських мов. Конституція також згадує іспанську та арабську мови, які повинні розвиватись на добровільній і факультативній основі.
Мови корінних народів Загалом в країні говорять на 171-й рідній мові. Окрім англійської, іспанської, , кантонської, мандарин і чавакано, всі мови належать до малайсько-полінезійських мов, абсолютна більшість з них — до запропонованої групи філіппінських мов. Є 13 мов корінних народів, які мають принаймні, один мільйон носіїв мови: таґалоґ, себуано, ілокано, гілігайнон, варай-варай, капампанґан (пампанґо), бікол, албай бікол, панґасінан, маранао, маґінданао, кінарай-а і таусуґ. Однією або кількома з них говорять більш ніж 90 % населення.
Порівняння лексики основних філіппінських мов УкраїнськаодиндватричотириособадімсобакакокосденьновиймищоіАнглійськаonetwothreefourpersonhousedogcoconutdaynewwe (inclusive)whatandІватанIvatanasadadowatatdoapattaovahaychitoniyoyarawva-yoyatenangoІлоканоIlokanomaysaduatallouppattaobalayasoniogaldawbarodatayoaniaПанґасінанPangasinansakeyduarataloraapatiratooabongasoniyogagewbalosikatayoantoІбанаґIbanagtaddayduatalluappa'tolaybalaykituinniukaggawbagusittamanniҐадданґKalinga (Gaddang)tataaddwatalloappattolaybalayatuayogawbawuikkanetemsanenayКапампанґанKapampanganmetungadwaatluapattaubaleasungungutaldobayuikatamunanuТагалоґTagalogisadalawatatloapattaobahayasoniyogarawbagotayo, kamí, kataanoatБіколStandard Bikolsaroduwatuloapattawoharongayamniyogaldawba-gokitaanoРінконада БіколRinconada Bikol (Iriga Bicolano)usaddarawatuloupattawobaloyayamniyogaldowbagongaminonoРомбломанонRomblomanonisaduhatuyoupattawobayayayamniyogadlawbag-okita, atonanokagБантоанонBantoanonusaruhatuyoupattawobayayironidogadlawbag-okita, atoni-oОнганInunhan (Onhan)isyadarwatatloapattawobalayayamniyogadlawbag-okita, tatonanoКінарай-аKinaray-asaradarwatatloapattahobalayayamniyogadlawbag-okita, tatenano, iwankagГіліґайнонHiligaynonisaduhatatloapattawobalayidolubiadlawbag-okitaanokagСебуаноCebuanousaduhatuloupattawobalayirolubiadlawbag-okitaunsaogСуріґао-нонSurigao-nonisaduhatuyoupattaobayayiduNijogadlawbag-okamiunuВарай-варайWaray-Warayusaduhatuloupattawobalayayamlubiadlawbag-okitaanoТболіT'bolisotulewutlufattaugunuohulefokdawlomitekuyteduТаусуґTausughambuukduwatuupattaubayiru'niyugadlawba-gukitaniyuunuЧаваканоChavacanounodostrescuatrogentecásapérrococodíanuevonosotroscosá/ qué
Література
Languages of the Philippines Majewicz, Alfred F., Języki świata i ich klasyfikacja, PWN, Warszawa, 1989, ISBN 83-01-08163-5