Оле́на Анато́ліївна Круши́нська ( 19 жовтня 1978, Київ) — український краєзнавець, дослідник і популяризатор пам'яток архітектури України, зокрема дерев'яних храмів і млинів, авторка книжок «Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини», «Два береги Збруча» (у співавторстві з Д. Малаковим та Ю. Козорізом), «Дністер. Туристичний путівник» у двох томах, «Zakarpatí. Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí» та ін., редактор і упорядник історико-краєзнавчих видань, авторка сайтів «Дерев'яні храмі України» та «Львівські ремінісценції». Кандидат хімічних наук (2005). Батько — український архітектор Круши́нський Анато́лій Станісла́вович.
Життєпис Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка (диплом магістра з відзнакою, 2000), потім аспірантуру. Захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «аналітична хімія» (2005).
2003—2010 — молодший науковий співробітник, потім науковий співробітник у складі наукової групи проф. О. А. Запорожець на кафедрі аналітичної хімії хімічного факультету Київського університету. Автор 25 наукових робіт і одного патенту на винахід, учасник 17 міжнародних і всеукраїнських конференцій у галузі аналітичної хімії.
Кар'єру хіміка завершила 2010 року, щоб присвятити весь свій час власним проєктам у галузі дослідження й популяризації пам'яток, над якими багато працювала вже від 2005 року. Найбільші проєкти, присвячені дерев'яним храмам, млинам, пам'яткам Наддністрянщини і Закарпаття, дослідженню творчості О. С. Афанасьєва-Чужбинського, знайшли своє відображення у відповідних виданнях, де Олена Крушинська є автором або упорядником, — книжках, статтях, тематичних журналах тощо.
Від 2005 р. співпрацює з журналами «Міжнародний туризм», «Welcome to Ukraine» та ін. як журналіст і фотограф: упродовж 2005—2020 у згаданих журналах вийшло майже 90 її статей.
У 2016—2019 рр. працювала у видавництві «Апріорі» (організація презентацій, участь у книжкових виставках, переклад і видання книжок чеських авторів та ін.), від 2019 року співпрацює з ним як перекладач та літературний редактор. У 2020—2021 рр. — літературний редактор газети «Культура і життя».
Дослідницька і громадська діяльність
Дерев'яні храми України
2005 року започаткувала проєкт "Дерев'яні храми України, який було підтримано Грантом Президента України для обдарованої молоді на 2006 рік. Обличчям проєкту став авторський сайт «Дерев'яні храмі України» — перший вебресурс, присвячений дерев'яним церквам, і дотепер єдиний, який охоплює пам'ятки всієї України. Метою проєкту є пошук, структуризація, поширення і популяризація інформації про пам'ятки дерев'яної архітектури України, привернення уваги суспільства до проблем їхньої охорони і збереження.
Від 2007 року авторка власними силами досліджує дерев'яні церкви, зокрема у численних експедиціях Україною, публікує присвячені ним матеріали у книжках і журналах, формує електронний фотоархів, розвиває сайт «Дерев'яні храми України» та веде однойменну сторінку на Фейсбуку. Її книжка «Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини» (2007) стала першим українським путівником, присвяченим виключно пам'яткам дерев'яної архітектури. Багато інформації про дерев'яні церкви увійшло й в інші видання Олени Крушинської — «Дністер. Туристичний путівник», «Zakarpatí. Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí», «Два береги Збруча», створені нею випуски часопису «Галицька брама» — «Закарпаття: від Ужоцького перевалу до Ужгорода» і «Закарпаття: від Верецького перевалу до Сваляви та Чинадієва». Опублікувала численні інтерв'юО. Гайдук. Олена Крушинська: «Час спинити втрати» (інтерв'ю) // Українська культура. — № 2—3(1022—1023). — С. 26—31 і статті на тему дерев'яних церков та їхнього збереження, зокрема — серію статей «Wooden Churches of Ukraine» в англомовному журналі «Welcome to Ukraine» (2008—2010).
Співпрацює з українськими та закордонними фахівцями в цій галузі. Фотографії Олени Крушинської увійшли до енциклопедичного двотомного видання істориків архітектури Їржі Лангера і Карела Кучі «Dřevěné kostely a zvonice v Evropě» (Прага, 2009), до книжок дослідника дерев'яної архітектури Закарпаття Михайла Сирохмана «Дерев'яні церкви та дзвіниці Закарпаття» (Пряшів, 2016), «Втрачені церкви Закарпаття» (Київ, 2021) та ін.
Від 2010 року — член міжнародного товариства The Society for the Research of Wooden Churches and Belltowers (Товариство дослідження дерев'яних храмів і дзвіниць).
У 2014 році очолювала журі спеціальної номінації «Дерев'яна архітектура» в українській частині конкурсу «Вікі любить пам'ятки».
Підтримує громадські ініціативи з порятунку дерев'яних церков. Член ініціативної групи «Врятувати церкву в Кугаєві».
У 2021 — учасник проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. У рамках проєкту написала серію статей для інтернет-видання «Лівий берег (LB.ua)», згодом розмістила на сайті «Дерев'яні храми України» розширені версії статей «Коли зникає дерев'яна церква», «Михайло Сирохман: „Пам'ятка — це не просто споруда, це відбиток епохи“» (інтерв'ю), «Європейський досвід: як зберігають дерев'яні церкви наші сусіди».
Млини України
Від 2009 року співпрацює з Українською млинологічною асоціацією, виступала з усними доповідями на Першій міжнародній науковій конференції «Історія українського традиційного млинарства» (Черкаси, 2009), міжнародному семінарі «Vodní mlýny IV» (Чехія, Високе Мито, 2011), 14-му Симпозіумі TIMS (Румунія, Сібіу, 2015). Член Міжнародного млинологічного товариства — TIMS (The International Molinological Society).
У 2019 р. — ініціатор і координатор проєкту «Видання „Українського млинологічного журналу“ у паперовій та цифровій версіях і видання листівок „Вітряки України“ з авторськими малюнками», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. У рамках проєкту виступила редактором і упорядником другого випуску «Українського млинологічного журналу», що містить статті 40 авторів з України, Німеччини, Нідерландів та Бельгії й детально анотований англійською мовою, започаткувала сторінку «Млини України» на ФейсбукуМлини України. Сторінка Української Млинологічної Асоціації на Фейсбуку, організувала презентації журналу на 15-му Симпозіумі TIMS у Берліні, на Загальночеському семінарі «Vodní mlýny» в Усті-над-Орліці, у Львові, Харкові, Черкасах та Ужгороді, спільно з Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В. Г. Заболотного організувала і провела «День млинів», що включав презентацію проєкту та відкриття трьох тематичних виставокЯкі таємниці приховують від нас… українські млини? Олена Крушинська у програмі «Сьогодні вдень» (ведучий — Роман Коляда), UA: Українське радіо, відеозапис, 15 жовтня 2019 р.Український млинологічний журнал. Дивовижна млинологія з Оленою Крушинською . Прямий ефір 6 жовтня 2019 р. у програмі КультураLive на Українському Радіо «Культура», автори і ведучі — Марина Люта та Олександр КовальовОлена Крушинська у програмі #ДобрийДень з Тетяною Дем'яненко, Емігрантське радіо, 15 жовтня 2019 р.Т. Когутич Давні млини гинуть через людську байдужість. Інтерв'ю з Оленою Крушинською // Укрінформ. — 6 листопада 2019 р..
Опублікувала присвячені млинам статті в обох випусках «Українського млинологічного журналу», у збірках матеріалів конференцій, в журналах «International Molinology» і «Le Monde des Moulins» («Світ млинів»). Описи млинів містять і її власні видання — «Дністер. Туристичний путівник», «Zakarpatí. Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí», «Два береги Збруча», випуск часопису «Галицька брама» — «Закарпаття: від Ужоцького перевалу до Ужгорода».
Голова журі спеціальної номінації «Млини» в українській частині конкурсу «Вікі любить пам'ятки» у 2019, 2020 і 2021 рр. У процесі підготовки до конкурсу завдяки краєзнавцям Олександрові Михайлику та Олександрові Данілову вперше було створено списки нині існуючих млинів та Гугл-мапу млинів України. Залучила до журі президента TIMS Віллема ван Берґена, завдяки чому результати конкурсу висвітлювалися у періодичному виданні TIMS «International Molinology», яке читає понад 500 членів товариства у 35 країнах світу. У 2022 році журнали «International Molinology» і «Le Monde des Moulins» на знак солідарності вийшли з українськими млинами й українським прапором на обкладинці, а Федерація млинів Франції провела збір коштів і передала понад 5000 євро для ЗСУ на потреби військових медиків.
Дослідження пам'яток долини Дністра
На основі сплавів у складі еколого-культурологічної експедиції «Дністер» (2004, 2005, 2006, 2008, 2013, 2017), десятків автомобільних подорожей (2003—2014) і опрацювання великого масиву літератури створила книжку «Дністер. Туристичний путівник» загальним обсягом понад 1000 сторінок. Перший том «Від витоків до гирла Збруча» вийшов у видавництві «Центр Європи» 2016 року, другий том «Від гирла Збруча до Чорного моря» — у 2017. Книжка Олени Крушинської стала першим путівником і першим історико-краєзнавчим виданням, присвяченим Дністру. У ньому розповідається про замки, фортеці, монастирі, муровані й дерев'яні храми і синагоги, забудову історичних містечок, панські маєтки і печерні монастирі — загалом понад 500 пам'яток архітектури. Не лишилися поза увагою авторки фортифікації часів Першої і Другої світових воєн, залізниці, промислові споруди, млини, мости і поромні переправи. В описі природи акцент зроблено на наймальовничіші об'єкти: каньйони Дністра та його допливів, гори, скелі, водоспади, озера, заповідні урочища і печери. Книжка містить понад півтори тисячі ілюстрацій — сучасних і архівних фотографій, малюнків, картосхем.
2016—2018 — авторка організувала і провела презентації першого і другого томів книжки «Дністер. Туристичний путівник» у Києві,Подорож Дністром з Оленою Крушинською. Презентація першого тому книжки «Дністер. Туристичний путівник». 18 травня 2016 р.) // Сайт Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. ЗаболотногоПрезентація другого тому книжки «Дністер. Туристичний путівник». 21 листопада 2017 р.) // Сайт Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, ЛьвовіОлександра й Андрій Квятковські. Дороговказ до скарбів Дністра // Zbruch.eu. — 12 липня 2016 р., Тернополі.
Путівник високо оцінила у своїй рецензії кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, дослідниця історії путівників Україною Маріанна МовнаМаріанна Мовна. Дністер — ріка часу та історичної пам'яті // Народознавчі зошити. — 2021. — № 2(158). — С. 475—478.
Дослідження пам'яток Закарпаття У 2008—2013 рр. здійснила численні подорожі Закарпаттям і на основі зібраних матеріалів упродовж 2013—2014 рр. написала путівник на замовлення чеського видавництва «Academia» (колишнє видавництво Чеської академії наук). Путівник містить 120 статей про пам'ятки або групи пам'яток, впорядковані за назвами населених пунктів. Для кожної пам'ятки наведено основні дані про її вік, архітектурний стиль, хронологію розбудови, пов'язані з нею історичні факти. Текст супроводжує 620 ілюстрацій — здебільшого фотографії, зроблені авторкою під час мандрівок Закарпаттям, а також архівні світлини. Переклад путівника чеською мовою здійснила Ріта Кіндлерова. Книжка під назвою «Zakarpatí. Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí» вийшла 2017 року й була презентована в літературній кав'ярні видавництва «Academia» у Празі в присутності Надзвичайного і Повноважного Посла України в Чеській Республіці Євгена Перебийноса та його дружини, богемістки Ольги Перебийніс. Видатний українознавець, бібліограф, літературознавець, мистецтвознавець, фахівець із карпатистики академік Микола Мушинка (Пряшів) надзвичайно зрадів появі такої книжки і написав на неї рецензію, що вийшла на сайті «Закарпаття онлайн»Микола Мушинка. Путівник пам'ятками Закарпаття Олени Крушинської, перекладений чеською мовою, вийшов у Празі // Закарпаття онлайн. — 17 листопада 2017 р. та у газеті «Новини Закарпаття».