Фео́дор (також Фе́дір, справжнє ім'я Мамасуєв Олександр Семенович; 4 листопада 1966) — архієрей РПЦвУ з 2007 року, митрополит Мукачівський і Ужгородський за версією Москви.

Біографія Олександр Семенович Мамасуєв народився 4 листопада 1966 року в Самборі Львівської області в родині військовослужбовця.

З 1973 по 1983 роки навчався в Самбірській загальноосвітній школі № 7.

У 1983 році вступив до Рудківського сільськогосподарського технікуму.

З 1985 по 1987 роки служив в армії. Після демобілізації закінчив технікум.

У 1988 році вступив до Московської духовної семінарії.

У 1989 році у Троїце-Сергієвій лаврі прийняв чернецтво.

31 грудня того ж року висвячений у сан ієродиякона, у травні 1990 року — в сан ієромонаха.

У 1990 році з благословіння патріарха московського Алексія ІІ був направлений в Україну, до Миколаївського жіночого монастиряв Мукачевому на Закарпатті.

У 1992 році закінчив семінарію, одразу вступивши до Московської духовної академії, яку закінчив у 1996 році.

У 1994 році був зведений у сан ігумена,

1996 році — у сан архімандрита.

1997 році став духівником Мукачівського Миколаївського монастиря.

Рішенням синоду РПЦвУ 21 грудня 2007 року призначений єпископом Мукачівським і Ужгородським, керівником Мукачівської єпархії.

23 грудня в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври митрополитами (за версією Москви) Київським і всієї України Володимиром, Луганським і Алчевським Іоанникієм, архієпископами Вінницьким і Могилів-Подільським Симеоном, Вишгородським Павлом, Білоцерківським і Богуславським Митрофаном, єпископами Сєвєродонецьким і Старобільським Агапітом, Олександрійським і Світловодським Пантелеймоном, Хотинським Мелетієм, Бориспільським Антонієм, Івано-Франківським і Коломийським Пантелеймоном, Кременчуцьким і Хорольським Євлогієм та Переяслав-Хмельницьким Олександром висвячений на єпископа Мукачівського і Ужгородського.

21 липня 2009 року зведений у сан архієпископа.

Рішенням синоду від 2 грудня 2010 року призначений настоятелем Воскресенського монастиря в Ужгороді, Успенського монастиря в селі Кічерний, Монастиря Казанської ікони Божої Матері в селі Тишів, Пантелеймонівського монастиря в селі Осій та Іоанно-Богословського монастиря в селі СільцеЖурнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2010 року. Офіційний сайт УПЦ.

З вересня 2015 до лютого 2016 року був членом синоду РПЦ у Москві.

23 липня 2018 року возведений у сан митрополита.

Противник ПЦУ.

31 жовтня 2024 року був серед архієреїв УПЦ МП, що засудили зміну Російською православною церквою керівника Донецької єпархії УПЦ МП на росіянина.

Нагороди Орден святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня (2003) Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм

Примітки

Посилання Біографія на офіційному сайті УПЦ