Денис Онисимович Галушка (*30 травня 1902, с. Чумаки Катеринославщина нині Дніпропетровськ —†31 грудня 1937, Харків) — український радянський письменник.
Біографічні відомості Денис Онисимович Галушка народився 30 травня 1902 року в с. Чумаки на Катеринославщині в хліборобській сім'ї.
Після закінчення початкової школи працював у батьківському господарстві.
Тривалий час перебував у Червоній Армії: з 1924 по 1930 рік служив у Першій кавалерійській дивізії. По тому був направлений на навчання в Інститут червоної професури, після успішного завершення якого працював завідувачем кафедри літератури Харківського педінституту, викладав курс зарубіжної літератури у Харківському університеті, очолював правління тамтешньої письменницької організації.
Був членом ВКП(б).
Репресії 17 вересня 1937 року на підставі ордера № 33/3, виписаного Харківським обласним управлінням НКВС, був заарештований як «член контрреволюційної антирадянської і терористичної організації». Слідство не мало аніякісіньких доказів вини Галушки, але, керуючись настановами «залізного наркома» Єжова, з допомогою тортур, менше ніж за два місяці добилося «зізнання» заарештованого, що він, нібито, «входив у терористичну групу для здійснення терористичної акції над членами українського уряду Косіором і Петровським, вербував з аспірантів Інституту червоної професури нових членів організації».
Саме ці вибиті на допитах «зізнання» стали основою обвинувального висновку, скомпонованого помічником оперуповноваженого IV відділу УДБ Друшляком для передачі судово-слідчої справи на розгляд Російської колегії Верховного Суду СРСР. Виїзна сесія без участі звинувачення і захисту, без виклику свідків відбулася 30 грудня 1937 року. В останньому своєму слові Денис Онисимович просив об'єктивно розібратися в висунутих проти нього звинуваченнях, проте голос його, як і інших приречених, не був почутий. Як і планувалося заздалегідь, винесли стандартний для тих часів вирок — розстріл із конфіскацією майна.
31 грудня 1937 року Дениса Галушку розстріляли в харківській тюрмі. Його ім'я надовго було викреслене з літератури.
Цитата із «Сталінських списків» ГАЛУШКО Денис Анисимович 07.12.37 Украинская ССР, Харьковская область — Кат.1 За Сталин, Молотов, Жданов
Реабілітація За двадцять років по тому, у серпні 1957 року, на клопотання Спілки письменників України судово-слідчу справу Галушки Д. О. було переглянуто Верховним Судом СРСР і припинено за відсутністю складу злочину. Вирок Військової колегії від ЗО грудня 1937 року скасовано. Дениса Галушку реабілітовано посмертно.
Творчість Літературною творчістю почав трудитись у другій половині 20-х років, його перу належать кілька збірок оповідань. Належав до літературної організації ЛОЧАФ (Літературне Об'єднання Червоної Армії і Флоту).
Твори Збірки оповідань «Перший раз на чаті» (1929) «Дні боротьби» (1930) «Рейд ударників» (1931) «Рядовий революції» (1932) «Перші кроки» (1934) монографія «Література на службі оборони радянської країни» (1932) та ін.
Джерела Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с. З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991. — Вип. І / Упоряд. О. Г. Мусієнко. — 494 с.
Див. також Сталінські списки