Баба ( бабуся, бабуня, бабця; ) — мати батька або матері, дружина діда. Бабусі, як і дідусі, є важливою складовою частиною розширеної (складної) сім'ї. У традиційній культурі бабусі та дідусі мають чітко визначену соціальну роль, що виражається в догляді за молодшими дітьми в сім'ї. Роль бабусь і дідусів, як правило, зникає в ході розвитку нуклеарної сім'ї. Слово баба також вживається для позначення літньої жінки (та в інших значеннях).
Також це слово вживається для позначення одруженої жінки в деяких народів Росії. У традиційному українському суспільстві для позначення жінки у розмовному стилі мовлення застосовуються кілька назв: дівчина, дівка (до шлюбу), молодиця (після весілля) та, власне, баба (для старших за віком жінок). Вдів та старих дів бабами не називали.
Прабаба — мати батькової або материної матері. Прапрабаба — мати прабаби. Ба, нана тощо — синонімічні назви бабусі, які вживаються у розмовній мові залежно від контексту. У тих випадках, коли батьки не можуть забезпечити належний догляд за своїми дітьми, бабусі і дідусі можуть взяти на себе роль опікунів або супроводжуючих.
В Іспанії щорічно, починаючи з 1998 року, 26 липня відзначається День бабусі і дідуся
В українському спадковому праві бабусі (як і дідусі) є спадкоємцями другої черги.
Див. також Дід Бабизна Дід і баба
Примітки
Посилання Терміни генеалогії . Баба (бабуся) // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 28. — 912 с. Бабуся // Собраніе Малороссійскихъ словъ содержащихся въ Энеидѣ / Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским / І. П. Котляревський. — : Иждивеніем М. Парпуры, 1798. — 176 c. Баба // Історичний словник українського язика. Том 1. (А-Ж): Зошит 1: А — Глу / Під ред. проф. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко; Українська академія наук, Комісія на уложення історичного словника українського язика. — Харків; Київ : Державне видавництво України, 1930. — С. 44. — 528 с. Баба // Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. У 2 кн. / В. В. Німчук, Г. I. Лиса (підготували до видання). — Київ–Нью-Йорк, 2002. — Кн. 1. — 512 с. — (Пам'ятки української мови . Серія словників). — C. 39. Баба // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / гол. ред. Д. Гринчишин; Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 1994. — Вип. 2: Б–Богуславецъ. — С. 3. ISBN 5-7702-0521-0.