Сергій Мацилецький (* , Берестя, Гродненська губернія — †, Москва) — радянський військовий діяч.
Біографія Народився в Бересті Гроденської губернії. Освіта нижча.
Початок військової кар'єри 2 листопада 1917 року очолює Військово-революційний комітет у Туапсе. Під його головуванням ВРК 3 листопада 1917 року бере владу в місті і Чорноморський губернії.
15 листопада — 17 грудня 1918 року начальник штабу 10-ї армії РСЧА.
В Україні
Полтавський губернський військовий комісар.
Київський округовий військовий комісар (7 — 17 лютого 1919 року). Фактичний командувач групи військ Київського напрямку з 15 лютого 1919 року.
Командувач І Української радянської армії з 15 квітня — 17 травня 1919 року. Призначив комдивом Миколу Щорса. Перебуваючи на посаді, наказав розстріляти командира 10-го стрілецького полку Олександра Куського за порушення військової дисципліни. В травні — липні 1919 року у лікарняній відпустці.
Проти Врангеля Після ліквідації Троцьким у кінці травня Українського фронту знятий із найвищих керівних посад. Командував групами військ 14-ї та 12-ї армій.
В 1920 році начальник Управління формування 1-ї Кінної армії. Командував частинами Управління на маріупольському і таганрозькому напрямках, в підпорядкуванні 13 армії. В липні 1920 року розгромив десант Федора Ніколаєва.
Після громадянської війни
Заступник начальника Головного управління лісозаготівлі, лісового господарства і об'єднання південно-західних районів Наркомату лісової промисловості СРСР. Жив у Москві.
Заарештований 5 квітня 1937 року. Один з обвинувачених у процесі колишніх офіцерів «Весна». Розстріляний на Донському кладовищі в Москві 10 вересня 1937 року.
Реабілітований 1956 року.
Посилання Мацилецкий Сергей Константинович