Поліське воєводство — у 1921—1939 роках воєводство Польської Республіки, адміністративно-територіальна одиниця. Створене з південних частин колишніх Гродненської і Мінської губерній 19 лютого 1921 року з адміністративним центром в місті Пінську, після вересневої пожежі перенесено в місто Берестя. Скасоване 4 грудня 1939 р. в результаті радянської агресії з утворенням Брестської і Пінської областейУказ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — : Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) . Складалося з 10 повітів, 17 міст і 113 гмін.

Історія В 1920-ті роки на сході воєводства активно діяла радянська диверсійна партизанка. В 1932 році вибухнуло «Камінь-Каширське повстання». Розстріляно демонстрацію в м. Косово. У воєводстві в 1934 році створений концтабір Береза-Картузька.

Територія Поліське воєводство було найбільшим воєводством II Речі Посполитої, його загальна площа становила 42149 км² (1921), на 1931 рік — 36,8 тис. км², 1131,4 тис. жителів. Воєводство знаходилося на сході держави, межувало з Радянським Союзом на сході, Люблінським і Білостоцький воєводствами на заході, Новогрудським на півночі і Волинським на півдні.

Воєводство повністю перебувало на території Поліської низовини і займало історико-етнічний регіон відомий як Західне або Брестсько-Пінське Полісся. Велику частину території воєводства займали Поліські болота — малонаселена і вкрай болотиста місцевість. Долина боліт прорізана ріками Прип'яттю та її притоками: Стир, Горинь, Уборть і Словечна — з правого і Ясельда, Цна, Случ і Пташине — з лівого боку. Багато поліських сіл важкодоступні (особливо під час паводків), чим у першу чергу і пояснюється їх архаїчність.

Лісистість регіону також достатня висока (ймовірно саме тому він і називається Поліссям). У 1937 році ліси покривали 33,3% території воєводства (22.2% у середньому по країні). Найбільше озеро — Вигонівське, через нього в 1767–1783 був побудований Огінський канал. Важливу роль відігравав і Дніпровсько-Бузький канал.

Населення За даними перепису, проведеного владою 30 вересня 1921 року, населення Поліського воєводства становило 880 898 осіб, щільність — 20,8 ос. на км ², найнижча серед 16 воєводств II Речі Посполитої. За даними перепису 1931 року, населення зросло до 1131 939 осіб, щільність — до 31 на км². 48,4% населення воєводства були неписьменними — найвищий показник у країні (середнє у 1931 — 23,1%).

Мова Внаслідок неписьменності населення при переписі здебільшого не могло визначити власної національності (південну половину території воєводства етнографи вважали українською). Рідна мова населення Поліського воєводства за даними перепису 1931 рокуDrugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo poleskie «тутейша» — 707 088 (62,5%) польська — 164 106 (14,5%) єврейська — 112 966 (10,0%) їдиш — 96 514 іврит — 16 452 білоруська — 75 338 (6,7%) українська — 54 057 (4,8%) російська — 16 198 (1,4%) німецька — 1 063 (0,1%)

Рідна мова населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року повітнаселення«тутейша»польськаєврейськабілоруськаукраїнськаросійськанімецька Берестейський215 92744,123,314,97,98,31,4 Дрогичинський97 04082,67,17,20,41,51,1 Камінь-Каширський94 98878,27,04,21,28,70,30,2 Кобринський113 97255,18,89,24,619,23,0 Косівський83 69664,310,17,517,00,20,8 Лунинецький108 66373,915,27,22,60,20,50,2 Пинський184 30564,415,813,63,10,62,40,1 Пружанський108 58351,916,48,722,20,30,5 Столінський124 76568,414,88,73,82,11,80,4 Поліське воєводство1131 93962,514,510,06,74,81,40,1 Релігія Релігійний склад населення воєводства за переписами 1921 і 1931 рр. віровизнання19211931православні79,2 %77,4 %юдеї12,6 %10,1 %римо-католики 7,8 %11,0 %євангелісти0,4 %0,5 %

Релігійний склад населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року, % повітнаселенняправославніримо-католикиюдеїгреко-католики Берестейський215 92762,819,914,90,1 Дрогичинський97 04085,65,97,20,1 Камінь-Каширський94 98887,46,34,30,1 Кобринський113 97281,97,99,20,1 Косівський83 69682,19,37,60,2 Лунинецький108 66378,812,77,40,1 Пинський184 30575,98,913,80,1 Пружанський108 58375,515,08,7 Столінський124 76583,75,58,70,7 Поліське воєводство1 131 93977,411,010,10,2

Освіта За переписом 1931 р. серед населення Поліського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,3% осіб, вміли тільки читати 1,1% населення, а 48,4% населення не вміли читати і писати.

Серед юдеїв вміли читати і писати 80,0% населення старше 5 років, серед римо-католиків — 74,4%, серед православних — 40,2%.

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., % повітнаселеннявміють читати і писативміють тільки читатине вміють читати і писатиневідомо Берестейський154 63465,51,732,60,2 Дрогичинський67 33846,20,852,80,2 Камінь-Каширський63 97730,90,968,00,2 Кобринський81 23655,31,043,40,3 Косівський57 94347,01,351,60,1 Лунинецький75 93745,40,753,80,1 Пинський129 55046,20,753,00,1 Пружанський76 69457,51,740,60,1 Столінський86 87442,50,756,70,1 Поліське воєводство794 18350,31,148,40,1

Повіти На 1 березня 1921 року в складі створеного воєводства було 9 повітів. 1 січня 1923 з кількох ґмін Лунинецького, Сарненського та Пінського повітів було створено десятий Столінський повіт.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego.

16 грудня 1930 року Сарненський повіт було вилучено з Поліського воєводства і приєднано до Волинського воєводства.Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego.

1 квітня 1935 року Косовський повіт було скасовано, а на його території було створено Івацевицький повіт з повітовим містом Івацевичі.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 grudnia 1931 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie.

ПовітПлоща, км²Населення, чол.За даними перепису 1931 року.Щільність, чол. на км² Повітове містоНаселення, чол.За даними перепису 1921 року.Берестейський462521620046,7Берестя37412Дрогичинський23519700042,2Дрогичин1987Камінь-Каширський32439500029,2Камінь-Каширський1265Кобринський354511400032,1Кобринь10068Косовський35628370023,4Косово2433Лунинецький572210930019,1Лунинець8267Пінський558718360032,8Пінськ23497Пружанський264410860041Пружани6332Столінський538912480023,1Столін4763

Воєводи Валерій Роман (14 березня 1919 — 3 травня 1922) Станіслав Довнарович (18 травня 1922 — 2 жовтня 1924) Казимир Млодзяновський (4 жовтня 1924 — 5 травня 1926) Ян Крагельський (14 липня 1926 — 8 вересня 1932) Вацлав Костек-Бернацький (8 вересня 1932 — 2 вересня 1939)

Примітки

Посилання «История Герба — Княжества Литовского»: В. И. Семененко, Л. А. Радченко, «История Украины» — г. Харьков, 2003 г.