Корвети проєкту 1124 — у Військово-Морських Силах України багатоцільові кораблі прибережної дії — малі протичовнові і прикордонні сторожові кораблі різних модифікацій проєкту 1124 (шифр «Альбатрос», за класифікацією НАТО).

Загальні відомості

Кораблі проєкту 1124 вважаються найвдалішими малими протичовновими кораблями другого покоління. Згідно з проєктом, вони призначалися для протидії підводним човнам противника в ближній зоні військово-морських баз, портів, рейдів і пунктів розосередженої стоянки кораблів, на шляхах розгортання сил військово-морського флоту для несення протичовнового дозору і охорони кораблів і суден на переході морем .

Поява класу малих протичовнових кораблів у радянському Військово-Морському Флоті стала логічним розвитком проєкту катерів охорони водного району. Ці бойові кораблі, які мають достатню мореходність, дальність плавання, високу швидкість, сильне протиповітряне і протичовнове озброєння стали справжніми «робочими конячками» надводного флоту СРСР.

Малі протичовнові кораблі проєкту 1124 виявилися наймасовішими і дуже вдалими представниками свого класу. У проєкті «Альбатрос» втілилися всі найкращі досягнення радянського кораблебудування 1960-х років.

З кінця 1960-х до початку 1990-х років було побудовано 90 кораблів п'яти основних серій, у тому числі 76 МПК проєктів 1124, 1124М і 14 ПСКР проєкту 1124П .

Історія проєктування

Тактико-технічне завдання

ТТЗ на проєктування МПК під шифром «Альбатрос» було видано Зеленодольському ЦКБ-340 в 1963 році. Головним конструктором проєкту був призначений керівник бюро Юрій Нікольський.

Особлива увага в ТТ3 приділялася обмеженню до 800 тонн тоннажності майбутнього корабля, забезпеченню можливості тривалої підтримки відносно невисокої швидкості ходу при пошуку підводного човна противника, а також здатності швидкого розвитку швидкості повного ходу до 35 вузлів при його атаці.

Згідно з ТТЗ проєкту, на кораблі повинна була бути встановлена гідроакустична станція кругового пошуку з антеною випромінювача в підкільному обтікачі, потужна буксируєма ГАС, комплект мінно-торпедного озброєння, зенітно-ракетний і артилерійський комплекси самооборони .

Ескізний проєкт

При розробці ескізного проєкту корабля були використані прогресивні для свого часу технічні рішення в галузі корабельної енергетики, запропоновані групами конструкторів під керівництвом Олександра Кунаховича і Анатолія Мишакіна. Зокрема, як головний двигун була обрана комбінована дизель-газотурбінна установка, яка складалася з двох дизелів крейсерського ходу і форсажної газової турбіни .

До складу протичовнового озброєння були включені дві реактивні бомбометні установки РБУ-6000, два двотрубних поворотних 533-мм торпедних апарати і глибинні бомби. На кораблі були розміщені підкільна ГАС «Аргунь» і буксируєма ГАС «Шелонь».

З засобів самооборони на «Альбатросах» пропонувалося встановити ЗРК «Оса-М» (4К33) з боєкомплектом у 20 зенітних керованих ракет 9М3З і артилерійську установку 3ІФ-72 (АК-725).

У червні 1964 року командуванням ВМФ СРСР і керівництвом міністерства суднобудівної промисловості було розглянуто і затверджено представлений конструкторами ескізний проєкт малого протичовнового корабля .

Технічний проєкт

Технічний проєкт МПК проєкту 1124 був виконаний у 1965 році і затверджений літом 1966 року. Підсумком розробки технічного проєкту стала реалізація практично всіх вимог ТТЗ ВМФ. Конструктори створили «потужно озброєний швидкохідний протичовновий корабель» і вклалися в повну водотоннажність до 900 тонн.

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 680—280 від 10 серпня 1964 року було прийнято рішення про будівництво головного корабля проєкту 1124. Договірний технічний проєкт 1124 за результатами випробувань головного корабля в 1970 році був відкоригований і остаточно оформлений в 1972 році.

Серійне будівництво

Проєкт 1124

Головним кораблем проєкту 1124 став МПК-147, який увійшов до складу ВМФ СРСР 25 вересня 1967 року.

Всього Військово-морський флот СРСР замовив суднобудівній промисловості 38 кораблів проєкту 1124. 19 з них були побудовані на Зеленодольському суднобудівному заводі ім. О. М. Горького (СБЗ № 340), 5 — на Київському суднобудівному заводі «Ленінська кузня» і 14 — на Хабаровському суднобудівному заводі імені С. М. Кірова (СБЗ № 876).

+ Озброєння кораблів пр. 1124 першої і другої серій Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-М» (20 ракет 9М-33) Артилерійське 1х2 57-мм АУ АК-725 (боєкомплект 500 снарядів), 1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів) — тільки на кораблях 2-ї серії Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 2х12 213-мм РБУ-6000, до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС Радіолокаційне загального виявлення МР-302, навігаційна «Дон»,стрільбова (АК) МР-103 або МР-123 — на кораблях 2-ї серії Гідроакустичне МГ-322 з підкільною антеною, МГ-339 з опускаємою антеною

МПК проєкту 1124 першої серії ( за класифікацією НАТО) мав на озброєнні ЗРК «Оса-М» в носовій частині корпусу. Одна двоствольна баштова артилерійська установка АК-725 розміщувалася в кормі. Управління стрільбою АК-725 здійснювалося РЛС МР-103 «Барс» з максимальною дальністю виявлення цілі 40 км, яка також розміщувалася на кормовій надбудові. Як РЛС виявлення повітряних і надводних цілей на фок-щоглі корабля була встановлена РЛС МР-302 «Рубка». Основу гідроакустичного озброєння становили підкільна ГАС МГ-322 «Аргунь» (працювала в режимі ехопеленгування) і опускаєма ГАС МГ-339 «Шелонь» в кормовій надбудові, яка працювала тільки в режимі «стоп». Основу протичовнового озброєння складали розташовані побортно двотрубні поворотні торпедні апарати ДТА-5Э-1124 і дві РБУ-6000 на носовій частині надбудови корабля.

МПК проєкту 1124 другої серії ( за класифікацією НАТО) будувалися починаючи з тринадцятого корпусу. Вони оснащувалися новим артилерійським комплексом АК-725-МР-123, який включав крім АК-725, 30-мм шестиствольну АУ ППО АК-630 з дальністю стрільби до 4 км. Управління обома артилерійськими установками здійснювалося РЛС МР-123 «Вимпел».

Проєкт 1124П

З 1972 року було розпочато будівництво «Альбатросів» проєкту 1124П ( за класифікацією НАТО) — прикордонних сторожових кораблів, що призначалися для Морчастин прикордонних військ КДБ СРСР.

+ Озброєння кораблів пр. 1124П Артилерійське 2х2 57-мм АУ АК-725 (боєкомплект 1000 снарядів) Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 2х12 213-мм РБУ-6000 Радіолокаційне загального виявлення МР-302, стрільбова (АК) МР-103, навігаційна «Дон» Гідроакустичне МГ-322Т з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б»

Від базового проєкту кораблі відрізняла відсутність ЗРК самооборони (замість нього в носі розмістили другу АУ АК-725) і наявність ходового містка замість стрільбової РЛС. Для доставки оглядових груп в склад озброєння було включено два швидкохідних катери .

Зеленодольським суднобудівним заводом було побудовано дванадцять ПСКР цього проєкту.

Проєкт 1124М

У 1976 році був розроблений проєкт 1124М ( за класифікацією НАТО) — найрадикальніша модифікація проєкту 1124.

Кораблі цього проєкту оснащувалися сучаснішими зразками озброєння і радіоелектронними засобами. Модернізація проєкту призвела до значного перевантаження і збільшення тоннажу. Не зважаючи на усі зусилля конструкторів (довелося навіть зняти одну РБУ), стандартна тоннажність корабля зросла майже на 10%.

+ Озброєння кораблів пр. 1124М Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-МА» (20 ракет 9М-33М), 4 пости ПЗРК МТУ-4 Артилерійське 1х1 76-мм АУ АК-176 (боєкомплект 550 снарядів), 1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів) Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 1х12 213-мм РБУ-6000, до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС Радіолокаційне загального виявлення МР-320В, стрільбова (АК) МР-123, навігаційна «Дон» Гідроакустичне МГ-335С з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б»

Кораблі проєкту мали на озброєнні нову 76-мм АУ АК-176, переносні зенітні ракетні комплекси «Стріла-3» і потужнішу РЛС загального виявлення МР-320 «Топаз-2В» з дальністю виявлення цілей 100 км по повітряним і 40 км по морським. Замість підкільної гідроакустичної станції «Аргунь» кораблі отримали нову ГАС «Платина» з дальністю виявлення підводних цілей до 15 км .

МПК 1124М будувалися в трьох модифікаціях 1124МЕ, 1124МУ і 1124.4.

До 1994 року було побудовано 38 кораблів проєктів 1124М, 1124МЕ і 1124МУ, з них 5 кораблів були отримані від Хабаровського суднобудівного заводу морськими частинами прикордонних військ КДБ СРСР. Від базового проєкту 1124М прикордонні кораблі відрізнялися відсутністю ЗРК самооборони і посиленим зенітним артилерійським озброєнням — на кораблях був додатково встановлено ще один 30-мм автомат АК-630.

Крім п'яти основних серій в складі ВМФ СРСР були ще два дослідних кораблі — МПК-104 (проєкт 1124К) побудований для випробування в Чорному морі ЗРК 3К95 «Кінжал» і МПК-5 для випробувань протичовнового ракетного комплексу РПК-5 «Ливень».

Проєкт 1124МУ

Останні два кораблі з серії проєктів 1124 «Луцьк» і «Тернопіль» були добудовані ВАТ «Ленінська кузня» (Київ) для ВМС України в 1990-х роках. Вони представляють проєкт 1124МУ ( за класифікацією НАТО). Будівництво кораблів цієї модифікації було розпочато в 1982 році.

+ Озброєння кораблів пр. 1124МУ Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-МА» (20 ракет 9М-33М), 2 пости ПЗРК МТУ-4 (8 ракет 9К32) Артилерійське 1х1 76-мм АУ АК-176 (боєкомплект 550 снарядів), 1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів), 1x1 45-мм гармата КМ-21 (салютна) Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 1х12 213-мм РБУ-6000, до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС Радіолокаційне загального виявлення МР-775, стрільбова (АК) МР-123-01, навігаційна «Дон»,СУС ЗРК 4Р-33МА Гідроакустичне МГ-335С з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б», комплекс РЕБ МП-405, 2х16 82-мм комплекс ПК-16 Оптоелектронне система «Спектр-Ф»

МПК проєкту 1124МУ отримали РЛС МР-755 «Фрегат-МА-1» зі складною формою сигналу при пониженій його потужності, яку прийняли на озброєння в 1982 році. Крім того вони були оснащені системою попередження про лазерне опромінювання «Спектр-Ф». Для покращення керованості корабля при роботі ГАС «Шелонь-Т» кораблі обладнані підрулюючим пристроєм «Поворот-159».

Корвети модифікацій проєкту 1124 у ВМС України

НазваБортовий №ВиробникВ складі флотуПримітки Проєкт 1124М — 2 (2)ТернопільU209СБЗ «Ленінська кузня»в ВМСУ з 15.02.2006в строюЛуцькU205СБЗ «Ленінська кузня»в ВМСУ з 30.12.1993в строю Проєкт 1124П — 2 (1)ВінницяU206Зеленодольський СБЗв МЧ ПВ КДБ з 31.12.1976, в ВМСУ з 19.01.1996списанийІзмаїлU205Зеленодольський СБЗв МЧ ПВ КДБ з 17.02.1981, в ВМСУ з 19.01.1996списаний Проєкт 1124 — 2 (0)ХерсонU210Зеленодольський СБЗв ВМФ СРСР з 08.02.1972, в ВМСУ з 01.08.1997списанийСумиU209Зеленодольський СБЗв ВМФ СРСР з 28.12.1974, в ВМСУ з 01.08.1997списаний Примітка: в рядках «Проєкт» вказана загальна кількість одиниць проєкту, в дужках — кількість в бойовому складі ВМС.

«Тернопіль»

U209 «Тернопіль» (заводський № С-013) Закладений 23.04.1991. Спущений на воду 15.03.2002. Введений в склад флоту 16.02.2006.

Корвет «Тернопіль» — найновіший корабель ВМС України. Спущений на воду 15 березня 2002 року. У 2005 році був відбуксований по Дніпру з Києва до Херсона, а потім — в Севастополь, в головну базу ВМС, для проведення приймально-здавальних випробувань. Під час випробувань корвет здійснив 10 виходів у море, пройшов 1668 морських миль.

Наказом міністра оборони України № 86 від 15.02.2006 р. корабель введений до бойового складу ВМС ЗС України.