Лапіда́рій (від — камінь) — виставка зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах (у тому числі надгробках). Під дане поняття також підпадають залишки скульптур і будівель, тобто частини колись єдиного цілого (іноді невідомого походження), найчастіше виставлені в місцях археологічних розкопок.
Лапідарії виникли наприкінці XIX століття як приватні колекції аристократії, що захоплювалися древньою культурою. Великі лапідарії розташовані в таких місцях: Бельгія: м. Гент (Sint-Baafsabdij), м. Іпр (Sint-Niklaaskathedraal) Болгарія: м. Велико-Тирново, м. Монтана, село Нікюп, м. Плевен, м. Троян Нідерланди: м. Харлем (Музей Тейлора) Італія: м. Верона (Музей-лапідарій Маффей) Хорватія: м. Пореч, село Бронобичи; м. Чаковец Чехія: м. Прага (національний музей Lapidarium) Німеччина: м. Штутгарт (Stadtisches Lapidarium), м. Трір (Bischofliches Dom- und Diozesanmuseum) Україна: м. Севастополь, Херсонес (Національний заповідник «Херсонес Таврійський»), м. Керч (Керченський історико-культурний заповідник), м. Київ (Експозиція-лапідарій надгробків знищеного Лук'янівського єврейського кладовища, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»)
Див. також Гліптотека Епіграфіка Грецька епіграфіка Латинська епіграфіка Епіграфіка Херсонесу
Посилання