Кім Кі Дук (, ( прослухати); , Собьок — , Рига) — південнокорейський кінорежисер та сценарист.

Біографія Народився в селищі Собьок (서벽) повіту Понхва (봉화) провінції Північна Кьонсан. Невдовзі сім'я переїхала до Сеула, де хлопця віддали на навчання до сільськогосподарської школи. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у віці 17 років пішов працювати на завод. У 20 років розпочав службу в армії, 5 років він провів на службі в морській піхоті. Після повернення з армії подався до храму для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священником. Саме в цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом і для розвитку власних здібностей поїхав до Парижа. Там в 1990—1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику.

Кінокар'єра Уже 1995 року він розпочав свою кар'єру як сценарист, здобувши нагороду за найкращий сценарій до фільму «Художник та злочинець, засуджені до смерті». Згодом майбутній режисер подорожував світом і проводив виставки своїх картин. Утім після ще двох нагород за найкращі сценарії Кім Кі Дук узявся до знімання фільмів безпосередньо. Так світ побачив перші фільми — «Крокодил» (1996) і «Дикі тварини» (1996). Фільми мали сенсаційні відгуки від корейських критиків за складність та неоднозначність учинків і характерів героїв, шокувальний візуальний ряд та неочікувані висновки, які підводив режисер. У 2004 році він отримав нагороди за найкращу режисуру на двох різних кінофестивалях за два різні фільми. На Берлінському міжнародному кінофестивалі він був нагороджений за фільм "Самаритянка" (2004), а на Венеційському кінофестивалі - за фільм "3-Ірон" (також 2004). У 2011 році його документальний фільм "Аріранґ" отримав нагороду за найкращий фільм у категорії "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю. У 2012 він отримав «Золотого лева» на 69-му Венеційському кінофестивалі за фільм «П'єта». У 2015 році в Пекіні на секції "Азійські блискучі зірки" майбутнього Берлінського міжнародного кінофестивалю було оголошено, що Кім буде режисером свого найбюджетнішого на сьогодні фільму "Хто такий Бог?", продюсерами якого є голлівудські продюсери Стівен Кастор і Джим Райґіл (триразовий лауреат премії "Оскар") під прапором своєї продюсерської компанії Its Just Us Productions, а також китайська продюсерська компанія Film Carnival (Ханчжоу). Фільм був профінансований CITIC Guoan, Huafeng Investment Consultation та Its Just Us Productions (China Daily News).

Контроверсії та цензура Британська комісія з класифікації фільмів затримала випуск фільму Кім Кі Дука «Острів» (2000) у Великій Британії через випадки жорстокого поводження із тваринами у фільмі. Щодо сцен, на яких із жаби здирають шкіру після побиття до смерті, а риб калічать, режисер заявив: «Ми приготували всю рибу, яку використовували у фільмі, і з'їли її, висловивши свою вдячність. Я вчинив багато жорстокості щодо тварин у своїх фільмах. І мене мучитиме совість до кінця свого життя», — пояснив режисер.

Американському інтерв'юеру, який припустив, що такі сцени тривожать і створюють перешкоду для розповсюдження стрічки в інших країнах, Кім сказав: «Як я бачу, їжа, яку ми їмо сьогодні, нічим не відрізняється. В Америці ви їсте яловичину, свинину і вбиваєте всіх цих тварин. І люди, які їдять цих тварин, не стурбовані їхнім забоєм. Тварини є частиною цього циклу споживання. На екрані це виглядає більш жорстоким, але я не бачу різниці. І так, існує культурна різниця, і, можливо, американці матимуть із цим проблеми, але якщо вони можуть бути просто більш чутливими щодо того, що прийнятно в різних країнах, я сподіваюся, у них не буде занадто багато проблем із тим, що відображається на екрані».

У 2013 році фільм Кіма Кі Дука «Мебіус» фактично заборонили до прокату в Республіці Корея. У ньому йдеться про чоловіка, який виріс у неблагополучній родині, зруйнованій подружньою невірністю батька (у фільмі є сцена, у якій батько каструє себе). Зрештою, головний герой відрікається від світу.

Корейська комісія з віковим рейтингами надала фільму статус «для обмеженого розповсюдження», тим самим прирівнявши його до порнографії, — це означло, що нову картину Кіма могли показувати тільки в місцях, куди закритий доступ неповнолітнім, а таких кінотеатрів у Кореї немає.

Звинувачення в сексуальних домаганнях і виправдання У 2017 році був звинувачений анонімною акторкою в насильницькому примушуванні до знімання у сцені сексу у фільмі «Мебіус», на які вона нібито не давала згоди. Наступного року ще три жінки звинувачували його в сексуальному насильстві. Кім Кі Дук виступив із зустрічними позовами у зв'язку з помилковими звинуваченнями і дифамації. У січні 2019 суд зняв із Кіма звинувачення в сексуальному нападі, однак він мав сплатити близько 4 450 доларів США штрафу за напад.

Смерть 11 грудня 2020 року помер внаслідок ускладнення від COVID-19, перебуваючи в Ризі (Латвія). За словами режисера Віталія Манського, Кім Кі Дук прибув до Латвії 20 листопада. З 5 грудня він не виходив на зв'язок. У ніч на 11 грудня він помер у лікарні. Корейський режисер мав намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання в Латвії. Після того як режисер не з'явився на призначену зустріч, колеги почали шукати його, уточнюючи інформацію в латвійських лікарнях. Через жорсткі правила щодо захисту особистих даних цей пошук був затруднений.

Тематика фільмів та герої Героями Кіма стали люди пересічні, з нижніх прошарків суспільства. В екстремальних умовах боротьби і гротеску режисер відчував та передавав людську невинність. У своїх фільмах Кім Кі Дук часто апелює до почуттів. Він не шукає вирішення глобальних проблем, він не знає відповіді на соціально значущі запитання. Його цікавить людська душа — щирість, любов, злість, злоба, правда і брехня, мінливість думок тощо. Часто у фільмах режисера з'являється образ природи. Кім Кі Дук свідомо уникає розвитку сюжету на тлі глобалізації, великих міст та трагедій сучасності задля кращого усвідомлення глядачем емоцій та переживань героїв.

Коментарі «Кім Кі Дук — рідкісний режисер у тому розумінні, що він знімає свої фільми послідовно, у суворій відповідності до логіки сценарію. Тобто він вигадує, як зробити красивим цей епізод, дістає задоволення від його зйомок і лише потім починає думати над тим, як відзняти гарно й наступний, — саме тому його стрічки такі гарні», — Юрій Гладильщиков.

Фільмографія РікУкраїнська назваКорейська назваТранслітераціяРежисерПродюсерСценарист1996 악어 Ag-o 야생동물 보호구역 Yasaeng dongmul bohoguyeog 1998 파란 대문 Paran daemun 2000 «Острів» 섬 Seom 실제 상황 Shilje sanghwang 2001 수취인 불명 Suchwiin bulmyeong 나쁜 남자 Nabbeun namja 2002 해안선 Haeanseon 2003 «Весна, літо, осінь, зима... і знову весна» 봄, 여름, 가을, 겨울 그리고 봄 Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom 2004 사마리아 Samaria «Порожній будинок» 빈 집 Bin-jip 2005 «Натягнута тятива» 활 Hwal 2006 시간 Shi gan 2007 숨 Soom 2008 비몽 Bimong 아름답다 Areumdapda 영화는 영화다 Yeonghwanun Yeonghwada 2010 의형제 Uihyeongje 2011 아리랑 Arirang 아멘 Amen 풍산개 Pungsan-gae 2012 «П'єта» 피에타 Pietà 2013 뫼비우스 Moebius 배우는 배우다 Baeuneun Baeuda 붉은 가족 Boog-eun ga-jeok 2014 일대일 Il-dae-il 신의 선물 Sinui seonmul 2015 스톱 Seutop 메이드 인 차이나 Mei-deu in Chai-na 2016 그물 Geumul 2017 포크레인 Pokeulein 2018 «Людина, простір, час і знову людина» 인간, 공간, 시간 그리고 인간 Inkan, gongkan, sikan grigo inkan 2019 3000 3000

Міжнародні нагороди Рік Нагорода Категорія Робота Результат Примітки 2004 Берлінський міжнародний кінофестиваль Срібний ведмідь (кращий режисер) «Самаритянка» Венеційський кінофестиваль Срібний лев (кращий режисер) «Порожній будинок» 2011 64-й Каннський кінофестиваль Приз програми «Особливий погляд» «Аріран» 2012 «Award for Future Movies» «П'єта» СВЕЧАНО ОТВАРАЊЕ КУСТЕНДОРФА 2012 69-й Венеційський кінофестиваль Золотий лев 2014 Венеційський кінофестиваль Кращий фільм програми Дні Венеції «Сам на сам»

Примітки

Джерела Корейський режисер Кім Кі Дук помер від коронавірусу /Укрінформ, 11.12.2020/

Посилання Кім Кі Дук на HanCinema Кім Кі Дук на Korean Movie Database Ким Ки Дук — arthouse.ru Ким Ки Дук — kinopoisk.ru Гладильщиков Ю.Справочник грёз. Путиводитель по новому кино. — М.: КоЛибри, 2008. — 528 с.