Філокалія (), також «Добротолюбство» — збірка духовних творів православних авторів IV — XV століть. Велика частина текстів належить до традиції ісихазму. Збірка складена Никодимом Святогорцем та і вперше опублікована 1782 грецькою мовою.
Переклад на старослов'янську мову зроблено 1793 року преподобним Паїсієм Величковським, яка фактично відновила монашество й розбудувала велику традицію внутрішньої молитви. Пізніше святий Феофан Затворник зробив переклад Добротолюбія на російську мову, хоча враховуючи що він розширив роботу з одного до п'яти томів й додав багато інших робіт у збірку — можна зробити висновок, що Добротолюбіє російського видання 1877 і Добротолюбіє 1782,1793 років — різні праці.
Історія Філокалія вперше була опублікована у Венеції грецькою мовою 1782 року завдяки старанням румунського князя Йоана Мавроґордата. Цю збірку аскетичних та містичних текстів зібрав атоський монах Никодим Агіорит (1749-1809) та єпископ (1731-1805). Видання складалось з одного тому обсягом XVI-1207 сторінок, назва якого була запозичена зі збірки вибраних творів Оригена під титулом Філокалія, що її уклали свв. Василій Великий та Григорій Богослов.
Паїсій Величковський (1722-1794), якого історик релігії Георгій Федотов називає «батьком російського старчества», переклав цю збірку церковнослов'янською мовою, яка була видана 1793 року в Санкт-Петербурзі. Пізніше було зроблено переклад на російську мову, який фактично є іншою працею — адже розширений з одного до п'яти томів. До 2021 року не було перекладу українською мовою саме автентичного Добротолюбія старця Паїсія. Автор книги «Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві», добре знаної і на Заході, носив зі собою саме Добротолюбіє, укладення котрої приписується Паїсію.
Старець Паїсій, родом з Полтави, повернувся до традицій святих Отців. Закінчивши студії у Київській Академії, що не задовольнили його, він 1746 року відійшов на Атос, де збирав рукописи й вивчав твори Отців Церкви. Повернувшись з Атосу 1763 року, він перебрався до Молдови, де почав відновляти чернече життя.
На основі Добротолюбія Паїсія Величковського та грецької Філокалії, виданої у Венеції, єпископ Феофан Затворник (1815-1894) упорядкував та видав 1877 року повніше Добротолюбіє, вибравши для нього переважно ті тексти зі святих Отців, що стосувалися молитви серця.
Сьогодні Філокалія стає все популярнішою і на Заході. Її перекладають французькою, англійською та іншими західноєвропейськими мовами, що допомагає краще пізнати духовність християнського Сходу. Тривалий час перекладали лише невеликі витяги з Філокалії на основі грецького тексту чи російського перекладу Феофана Затворника: у виданні Faber and Faber, Writings from the Philokalia on Prayer of the Heart та Early Fathers from the Philokalia (переклад Ε. Кадлубовського та G. Ε. Η. Palmer), у виданні du Seuil, Petite Philocalie de la priere du coeur (редакція J. Gouillard); також Kleine Philokalie у виданні Benzinger, та по-італійськи Filokalia per la LEF в редакції P. Vannucci.
Видання українською мовою
У 2008 «Добротолюбіє» українською з російської (переклад Святійший Філарета) видано Київською Патріархією Української православної церкви Київського Патріархату.
До першого тому (688 сторінок) входятьhttp://www.cerkva.info/uk/knygy/sv-otci/510-dobrotoliubie-1.html: писання святого Антонія; витяги з бесід святого Макарія; слова Ісаії Пустельника; повчання святого Марка Подвижника; писання Євагрія Ченця.
Увесь другий том (800 сторінок) є збірником богомудрих отецьких настанов, здебільшого про боротьбу з пристрастями для очищення серця, — про останню мету подвижництваhttp://www.cerkva.info/ru/knygy/sv-otci/511-dobrotoliubie-2.html.
До третього тому (470 сторінок) входятьhttp://www.cerkva.info/ru/knygy/sv-otci/512-dobrotoliubie-3.html: блаженного Діадоха, єпископа Фотики слово подвижницьке у ста главах; преподобного Іоана Карпафського — сто глав; Бесіди авви Зосими; вибрані твори святого Максима Сповідника; преподобного Фаласія чотириста глав; св. Феодора, єпископа Едеського — 100 душекорисних глав. якогось іншого Феодора — повчальне слово; оповідь про авву Филимона; преподобного Феогноста — 75 глав; преподобного Філофея Синайського — 40 глав про тверезість; Іллі пресвітера — Квітник.
Четвертий том (688 сторінок) увесь складається із самих лише повчань Феодора Студита ченцямhttp://www.cerkva.info/ru/knygy/sv-otci/513-dobrotoliubie-4.html.
Останній том (688 сторінок) містить вибрані твори Симеона Нового Богослова, преподобного Микити Стифата, митрополита Філадельфійського Феоліпта, святого Григорія Синаїта, Никифора Усамітника, святого Григорія Палами, Калліста Патріарха і споборника його Ігнатія Ксанфопули, блаженнійшого Симеона Солунського та преподобного Максима Капсокаливітаhttp://www.cerkva.info/ru/knygy/sv-otci/515-dobrotoliubie-5.html.
В 2021 році було видано переклад українською мовою автентичного Добротолюбія Паїсія Величковського в одному томі, яке є перекладом венеціанського видання.
Див. також Патристика Церковнослов’янське Добротолюбіє, 1788 р. Грецьке Добротолюбіє (Φιλοκαλία), 1782 р.
Примітки
Посилання Святий Антоній Великий, Настанови про людську вдачу та доброчесне життя у 170 розділах http://www.truechristianity.info/ua/books/st_antony_00.php Ілля Пресвітер і Екдік, АНТОЛОГІЯ АФОРИЗМІВ Св. Теодор Студит. Повчання монахам (Kindle Edition) ISBN Св. Максим Ісповідник, Брат і старець УМОГЛЯДНІ ТА ДІЄВІ ГЛАВИ СВ. МАКСИМА ІСПОВІДНИКА Філотей Синайський Сорок глав про уважність Прп. Теогност. Глави про діяльне і споглядальне життя та священство Таласій Лівійський до пресвітера Павла — про любов, стриманість і духовне життя Св. Теодор, єпископ Едеський, Сто спасенних для душі глав Блаженний авва Зосима Палестинський Преподобний отець св. авва Филимон Преподобний отець наш Йоан Карпатський Фіокалія (Добротолюбство) Вибране для мирян