Са́льта () — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Лежить на сході Андського гірського хребта в долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.

Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті є два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.

Історія

Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віцекороля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віцекоролівства Перу до 1776, коли було створене віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.

1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.

Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.

Клімат Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.

Туризм Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста: Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз там два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому. Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У ньому є могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей. Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.

Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.

З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.

Транспорт

Сальта має такі шляхи сполучення: автомобільні: національні траси № 9, 34, 16, 51 залізниця Хенераль-Белграно, Потяг до хмар, Залізниця Сальта — Антофагаста міжнародний аеропорт

Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.

Визначні особистості

У Сальті народилися такі відомі люди: Хосе Еварісто де Урібуру — президент Аргентини у 1895—1898 роках Аугусто Рауль Кортасар — академік, один з найвідоміших дослідників фольклору Аргентиниhttp://www.uca.edu.ar/index.php/site/index/es/universidad/la-universidad/autoridades/relaciones-institucionales/educa/Revista-ucactualidad/edicion-digital/131/cortazar--apasionado-por-el-folklore/ Мартін Мігель де Гуемес — видатний борець за незалежність Аргентини Лукресія Мартель — аргентинська кінорежисерка, номінувалася на Золоту пальмову гілку 2004 року

Міста-побратими , Калама , Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна , Маракай , Санта-Крус-де-ла-Сьєрра

Посилання

Офіційний сайт Уряд провінції Сальта Музей «Casa de Hernández» Плани та мапи міста Суд Сальти Туризм Художні майстерні Сальти

Примітки