Volkswagen T3 — третє покоління Transporter. Він вперше вийшов на ринок у травні 1979 року і випускався до 1992 року та був останньою серією фургонів Transporter із заднім приводом. Після 411/412 1968 року T3 був останнім нещодавно розробленим Volkswagen із заднім двигуном з повітряним охолодженням. У 1982 році моделі з бензиновими двигунами були переведені з повітряного на водяне охолодження. Повністю перероблений наступник T4 вийшов на ринок у 1990 році з переднім двигуном і переднім приводом.
Опис
T3 як і всі його попередники мав індекс Type 2. У VW T3 було проведено безліч технічних нововведень. Колісна база Т3 збільшилася на 60 міліметрів. Т3 став на 12,5 сантиметрів ширше ніж його попередник Т2 і важив мінімум на 60 кілограмів більше (1365 кг).
Двигун в Т3 як і в більш ранніх моделях знаходився позаду, хоча в той час це вважалося застарілим. Тим не менш модель користувалася величезним успіхом в Німеччині, Нідерландах, Австрії та на території колишнього СРСР.
VW запропонував величезний вибір додаткового обладнання в тому числі електричні склопідйомники, електричний регулятор зовнішніх дзеркал заднього виду, центральний замок, тахометр, підігрів сидінь, задні склоочисники, система очищення фар, а з 1985 повний привід і кондиціонер. З 1986 на Т3 можна було встановити ABS за додаткові 3720 німецьких марок (дані на 1989 рік). Подушки безпеки з'явилися тільки в його наступника Т4.
Найбільшою проблемою Т3 було швидке покриття іржею деяких деталей.
В 1985 році з'явився ексклюзивний Caravelle Carat, який був розрахований на бізнес клієнтів. Автомобіль був обладнаний литими дисками, передніми спойлерами, опущеним шасі, складним столом, підсвічуванням сходинок, сидіннями з замші. Сидіння у другому ряду могли повертатися.
В 1985 році представлений Multivan — сімейний автомобіль універсального використання.
Т3 став останнім автомобілем Volkswagen в Європі, який мав заднє розташування двигуна. Т3 розглядають як останнього справжнього Bulli. В 1990 році було завершено виробництво на заводі в Ганновері, а в 1992 році на заводі в Австрії.
Починаючи з 1992 року виробництво було перенесено на завод в Південній Африці який випускав Т3 виключно для місцевого ринку. Виробництво тривало до літа 2003 року.
Т3 досі дуже популярні в Африці та на території колишнього СРСР. Двигуни Бензинові Модель Об'єм Тип Циліндри Паливна система кВт/к.с. Код двигуна Роки виробництва 1,6 л 1570 см³ LBX 4 карбюратор 37/50 CT 1979–1982 2,0 л 1970 см³ LBX 4 2 карбюратори 51/70 CU 1979–1982 1,9 л 1888 см³ WBX 4 карбюратор 44/60 DF 1982–1985 1,9 л 1888 см³ WBX 4 карбюратор 57/78 DG 1982–1990 1,9 л 1888 см³ WBX 4 карбюратор 54/73 SP 1986–1988 1,9 л 1888 см³ WBX 4 Digijet 60/82 DH 1983–1985 1,9 л 1888 см³ WBX 4 Digijet 66/90 GW 1983–1985 2,1 л 2081 см³ WBX 4 Digijet 82/112 DJ 1984–1989 2,1 л 2081 см³ WBX 4 Digifant 70/95 MV 1985–1992 2,1 л 2081 см³ WBX 4 Digifant 64/87 SR 1986– 2,1 л 2081 см³ WBX 4 Digifant 68/92 SS 1989–Дизельні 1,6 л 1588 см³ Рядний 4 Verteiler-Einspritzpumpe 37/50 CS 1981–1987 1,6 л 1588 см³ Рядний 4 Verteiler-Einspritzpumpe mit Turbolader 51/70 JX 1984–1992 1,7 л 1715 см³ Рядний 4 Verteiler-Einspritzpumpe 42/57 KY 1987–1990 Посилання