Габріє́ль Ома́р Батісту́та () ( 1 лютого 1969, Авельянеда) — аргентинський футболіст, нападник. Другий після Ліонеля Мессі за кількістю забитих м'ячів (56 у 78 матчах) у складі збірної Аргентини.

Клубна кар'єра

Аргентинський етап Габрієль Батістута народився недалеко від Авельянеди, передмістя Буенос-Айресу. Маленький Батістута з дитинства проявив футбольний талант, який помітили скаути клубу «Ньюеллз Олд Бойз», у молодіжному складі якого Габрієль і розпочав своє сходження. У 19 років Батістута дебютує в дорослому складі «Ньюеллз Олд Бойз». Сезон виявляється досить успішним для молодого форварда — 7 м'ячів у 24 матчах. Як наслідок — перехід до сильнішого «Рівер Плейта», одного з грандів аргентинського чемпіонату.

В «Рівері» у юного нападника гра не пішла — всього 4 м'ячі у 21 матчі. Однак інший аргентинський гранд «Бока Хуніорс» запросив Батістуту до своїх лав.

Наступний сезон став найкращим в аргентинському відтинку кар'єри Батістути — 13 голів у 30 матчах, це більш ніж 1 забитий м'яч в середньому за 3 гри, що для 21-річного перспективного форварда зовсім непогано. Скаути італійської «Фіорентини» теж так вважали. Перехід до італійської Серії А став для Габрієля переходом на новий рівень.

«Фіорентина» За 9 років перебування у Флоренції Батістута став справжньою легендою «Фіорентини» та й усього італійського футболу. Саме тут він робить собі ім'я. Попри турнірне положення команди, Батістута стабільно показує гру найвищого рівня і забиває багато голів. У 1991 році Габрієль нарешті отримує запрошення до збірної Аргентини і стає переможцем Кубка Америки.

Однак майстерності одного Батістути частіше за все замало для того, щоб «Фіорентина» боролася за найвищі нагороди — в Серії А завжди велика конкуренція. В сезоні 1992/93 «Скуадра Віола» покидає вищий ешелон. Але вже в сезоні 1993/94 повертається до нього, багато в чому завдяки Батістуті. Того ж року Габрієль ще раз перемагає з Аргентиною на Кубку Америки, а наступного 1995 року стає найкращим бомбардиром чемпіонату Італії. Альфіо Басіле бере його на Чемпіонат світу в США. В сезоні 1995/96 Батістута виграє свій перший трофей в Італії — Кубок країни, а в сезоні 1996/97 і Суперкубок Італії. В 1998 році Даніель Пассарелла запрошує його на Чемпіонат світу у Франції, Батістуту визнають футболістом року на Батьківщині. Вболівальники «Фіорентини» шаленіють від нього, вони навіть організовують збір коштів на пам'ятник Батістуті. Між тим, стати чемпіоном Італії у складі «Фіорентини» Габрієлю не вдалося. Команда, у складі якої він виблискував поряд з такими майстрами, як Руй Кошта, Енріко К'єза, Анджело Ді Лівіо, Морено Торрічеллі, все ж не могла нарівні змагатися з багатшими та успішнішими грандами Серії А — «Ювентусом», «Міланом», «Інтером» і «Ромою», частіше займаючи місця за межами першої четвірки, які дають змогу виступати лише в Кубку УЄФА. У 2000 році Батістута залишає «Фіорентину», яка перебуває у скруті, і перебирається до лав римської «Роми», сподіваючись з римлянами нарешті здобути скудетто. Всього за «Фіорентину» Батістута провів 269 матчів (6-е місце в історії клубу), забивши 168 голів — винятковий результат.

«Рома» У перший же рік виступів за «Рому» Батістута нарешті стає чемпіоном Італії, забивши при цьому 20 м'ячів. У «вовків» відмінний підбір виконавців: серед партнерів Батістути — Франческо Тотті, Вінченцо Монтелла, Емерсон, Кафу, Венсан Кандела, Дам'яно Томмазі, Вальтер Самуель, Алдаїр. Наступного року виграний Суперкубок Італії. Але кар'єра Габрієля йде на спад… У рік довгоочікуваного чемпіонства Батістуті виповнився 31 рік. Після першого надуспішного римського сезону далі Габрієль грає вже не так яскраво, як раніше. Однак у 2002 році Марсело Б'єлса все ж запрошує Габрієля до збірної на Чемпіонат світу в Японії та Південній Кореї, але гра Батістути не вражає — він лише бліда тінь себе колишнього. Справи у клубі теж ідуть не найкраще, і в 2003 році «Рома» віддає його в оренду до міланського «Інтера». Підсумковий результат Батістути в Римі — 30 м'ячів у 63 матчах і скудетто в сезоні 2000/01.

Завершення кар'єри За «нерадзуррі» Батістута провів 12 матчів, відзначившись 2 рази. В кінці сезону Габрієль розмірковує про завершення кар'єри, але все ж приймає вигідну з фінансового погляду пропозицію від клубу «Аль-Арабі» з Катару.

За два сезони в катарському чемпіонаті Батістута чесно відробив свій контракт — 30 забитих голів у 22 іграх. У 2005 році Батістута залишає великий футбол.

Національна збірна Батістута — учасник трьох Чемпіонатів світу (1994, 1998, 2002), дворазовий переможець Кубка Америки (1991, 1993).

Всього на чемпіонатах світу Габрієль Батістута забив 10 м'ячів (з них 4 — з пенальті), зробивши 2 хет-трики, останнє досягнення досі нікому більше не підкорилося. Загалом за збірну Аргентини провів 78 матчів, забив 56 голів.

Титули та досягнення

Командні «Фіорентіна» Серія B (1): 1993-94 Кубок Італії (1): 1995-96 Суперкубок Італії (1): 1996 «Рома» Серія А (1): 2000–01 Суперкубок Італії (1): 2001 Національна збірна Аргентини Кубок Америки (2): 1991, 1993 Кубок конфедерацій (1): 1992 Кубок Артеміо Франкі (1): 1993

Індивідуальні Футболіст року в Аргентині (1): 1998 Найкращий легіонер року в Італії (1): 1998-99 Третій футболіст світу по версії FIFA (1): 1999 Найкращий бомбардир Кубка Америки (2): 1991 (6 голів), 1995 (4 голи) Найкращий бомбардир чемпіонату Італії (1): 1994-95 (26 голів) Найкращий бомбардир Кубка Конфедерацій (1): 1992 (2 голи) Найкращий бомбардир чемпіонату Катара (1): 2003—2004 (25 голів) Найкращий бомбардир в історії збірної Аргентини: 56 голів Найкращий бомбардир в історії Фіорентіни: 209 голів Входить до списку ФІФА 100

Статистика виступів

Клубна

КлубСезонЧемпіонатКубокКонт. кубкиВсьогоМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиНьюеллс Олд Бойз |1988-89 |16||4||—||—||5||3||21||7 |- |rowspan="1"|Рівер Плейт1989-9074————74Бока Хуніорс |1989-90 |10||2||—||—||—||—||10||2 |- |1990-91 |19||11||—||—||10||9||29||20 |- |rowspan="9"|Фіорентіна1991-92271311——28141992–93321621——34171993-94261644——30201994–95322634——35301995–96311969——37281996–973213217541191997–98312133——34241998–992821552135271999–00302311763830Рома |2000–01 |28||20||3||4||2||1||33||25 |- |2001–02 |20||6||0||0||8||0||28||6 |- |2002–03 |12||4||2||1||6||1||20||6 |- |rowspan="1"|Інтернаціонале2002–03122————122Аль-Арабі |2003-04 |18||25||0||0||—||—||18||25 |- |2004-05 |3||0||0||0||—||—||3||0 |- !colspan="2"|Ньюеллс Олд Бойз164——53217Рівер Плейт !7!!4!!—!!—!!—!!—!!7!!4 |- !colspan="2"|Бока Хуніорс2913——1093922Фіорентіна !269!!168!!27!!29!!16!!12!!325!!209 |- !colspan="2"|Рома6030551628137Інтернаціонале !12!!2!!—!!—!!—!!—!!12!!2 |- !colspan="2"|Аль-Арабі2125001622125'''Всього41424632344726493306

Національна збірна

ЗбірнаСезонМатчіГолиАргентина19917619925619931551994107199510719965319972019981212199922200054200111200231Всього7754

Голи за національну збірну #ДатаМісце зустрічіСуперникРахунокРезультатТурнір1.8 липня 1991Сантьяго, Чилі3–0ПеремогаКубок Америки з футболу 19912.3.10 липня 1991Сантьяго, Чилі1–0ПеремогаКубок Америки з футболу 19914.12 липня 1991Консепсьйон, Чилі4–1ПеремогаКубок Америки з футболу 19915.17 липня 1991Сантьяго, Чилі3–2ПеремогаКубок Америки з футболу 19916.21 липня 1991Сантьяго, Чилі2–1ПеремогаКубок Америки з футболу 19917.31 травня 1992Токіо, Японія1–0ПеремогаKirin Cup 19928.3 червня 1992Ґіфу, Японія1–0ПеремогаKirin Cup 19929.18 червня 1992Буенос-Айрес, Аргентина2–0ПеремогаТовариський10.11.16 жовтня 1992Ер-Ріяд, Саудівська Аравія4–0ПеремогаКубок Конфедерацій 199212.13.17 червня 1993Ґуаякіль, Еквадор1–0ПеремогаКубок Америки з футболу 199314.4 липня 1993Ґуаякіль, Еквадор2–1ПеремогаКубок Америки з футболу 199315.16.1 серпня 1993Буенос-Айрес, Аргентина1–0ПеремогаЧС 1994 кваліфікація17.22 серпня 1993Буенос-Айрес, Аргентина2–1ПеремогаЧС 1994 кваліфікація18.17 листопада 1993Буенос-Айрес, Аргентина1–0ПеремогаЧС 1994 кваліфікація19.31 травня 1994Тель-Авів, Ізраїль3–0ПеремогаТовариський20.21.21 червня 1994Бостон, Сполучені Штати Америки4–0ПеремогаЧС 199422.23.24.3 липня 1994Пасадена, Сполучені Штати Америки2–3ПоразкаЧС 199425.8 січня 1995Ер-Ріяд, Саудівська Аравія5–1ПеремогаКубок Конфедерацій 199526.27.30 червня 1995Кільмес, Аргентина2–0ПеремогаТовариський28.8 липня 1995Пайсанду, Уругвай2–1ПеремогаКубок Америки з футболу 199529.11 липня 1995Пайсанду, Уругвай4–0ПеремогаКубок Америки з футболу 199530.31.17 липня 1995Рівера, Уругвай2–2НічияКубок Америки з футболу 199532.24 квітня 1996Буенос-Айрес, Аргентина3–1ПеремогаЧС 1998 кваліфікація33.1 вересня 1996Буенос-Айрес, Аргентина1–1НічияЧС 1998 кваліфікація34.15 грудня 1996Буенос-Айрес, Аргентина1–1НічияЧС 1998 кваліфікація35.10 березня 1998Буенос-Айрес, Аргентина2–0ПеремогаТовариський36.22 квітня 1998Дублін, Ірландія2–0ПеремогаТовариський37.14 травня 1998Кордова, Аргентина5–0ПеремогаТовариський38.39.40.19 травня 1998Мендоса, Аргентина1–0ПеремогаТовариський41.25 травня 1998Буенос-Айрес, Аргентина2–0ПеремогаТовариський42.14 червня 1998Тулуза, Франція1–0ПеремогаЧС 199843.21 червня 1998Париж, Франція5–0ПеремогаЧС 199844.45.46.30 червня 1998Сент-Етьєн, Франція2–2НічияЧС 199847.31 березня 1999Амстердам, Франція1–1НічияТовариський48.13 жовтня 1999Кордова, Аргентина2–1ПеремогаТовариський49.29 березня 2000Буенос-Айрес, Аргентина4–1ПеремогаЧС 2002 кваліфікація50.11 липня 1995Богота, Колумбія3–1ПеремогаЧС 2002 кваліфікація51.52.8 жовтня 2000Буенос-Айрес, Аргентина2–1ПеремогаЧС 2002 кваліфікація53.7 жовтня 2001Асунсьйон, Парагвай2–2НічияЧС 2002 кваліфікація54.2 червня 2002Касіма, Японія1–0ПеремогаЧС 2002

Голи за національну збірну в неофіційному матчі #ДатаМісце зустрічіСуперникРахунокРезультатТурнір1.22 червня 1995Мендоса, Аргентина (до 23 років)6–0ПеремогаТовариський (неофіційний)2.

Примітки

Посилання Офіційний сайт Фан-сайт Габрієля Батістути ТОП 100: Габрієль «Batigoal» Батістута