Держава без виходу до моря — це країна, яка не має прямого доступу до відкритого моря чи океану. Сьогодні існує 44 держави, кордони яких не мають виходу до Світового океану. Найбільша кількість таких держав розташовані у Африці (16 держав) та у Європі (14 держав). Кількість країн у Азії, що не мають виходу до моря, становить 12 держав, у Південній Америці — 2. На території Північної Америки та Австралії немає держав, що не мають виходу до Світового океану.
2 держави, що не мають виходу до моря, а саме Узбекистан та Ліхтенштейн, межують виключно з країнами, що також не мають виходу в Світовий океан. Три держави повністю оточено територією однією держави: Сан-Марино та Ватикан межують лише з Італією, Лесото — лише з ПАР. 8 держав повністю оточено територією двох держав: Монголія, Непал, Бутан, Есватіні, Ліхтенштейн, Андорра та Молдова.
Ефіопія, у якій проживає 135 млн жителів (2025), є найбільшою по населенню з держав, що не мають виходу до Світового океану, також понад 20 млн осіб проживають у Уганді (45,7 млн осіб), Афганістані (38,9 млн осіб), Узбекистані (37,5 млн осіб), Непалі (29,1 млн осіб), Нігері (26,3 млн осіб), Буркіна-Фасо (21,9 млн осіб), Малаві (21,2 млн осіб), Казахстані (20,5 млн осіб) та Замбії(20,2 млн осіб). Найбільшою за площею з держав, що не межують зі Світовим океаном, є Казахстан (2,7 млн км²); територію більше 1 млн км² мають також Монголія (1,5 млн км²), Чад (1,3 млн км²), Нігер (1,3 млн км²), Малі(1,2 млн км²), Ефіопія (1,1 млн км²), Болівія (1,1 млн км²).
Україна межує з чотирма країнами, що не мають виходу до Світового океану: Угорщиною, Молдовою, Словаччиною та Білоруссю.
Права країн на доступ до відкритого моря Згідно з міжнародним правом (Конвенція ООН з морського права 1982 року, частина X), внутрішньоконтинентальні країни мають право на доступ до моря. Це право реалізується шляхом укладання спеціальних угод між зацікавленими державами, що не мають виходу до моря, та державами транзиту. Внутрішньоконтинентальні країни можуть мати морські судна під своїм прапором, що базуються у іноземних портах (наприклад, морські судна Чехії використовують порт Щецина на підставі договору з Польщею).
У відкритому морі внутрішньоконтинентальні країни користуються всіма правами на рівних підставах з країнами, що мають прямий вихід до Світового океану: зокрема, вони мають право здійснювати судноплавство, рибальство, польоти літальних апаратів, прокладати підводні кабелі та трубопроводи.
Список країн
Країна Площа (км²) Континент 652230 Азія 468 Європа 29743 Азія 83871 Європа 86600 Азія 207600 Європа 1098581 Південна Америка 581730 Африка 274223 Африка 27830 Африка 38394 Азія 622984 Африка 1284000 Африка 78867 Європа 1104300 Африка 93028 Європа 2724900 Азія 10908 Європа 199951 Азія 236800 Азія 30355 Африка 160 Європа 2586 Європа 25713 Європа 118484 Африка 1240192 Африка 33846 Європа 1564100 Азія 147181 Азія 1267000 Африка 406752 Південна Америка 644329 Африка 26338 Африка 61 Європа 88361 Європа 49035 Європа 17364 Африка 41284 Європа 143100 Азія 488100 Азія 241038 Африка 448978 Азія 0.49 Європа 752612 Африка 390757 Африка
має вихід до Каспійського моря — водоймища, що не має природного виходу в світовий океан має вихід до Аральського моря — водоймища, що не має природного виходу в світовий океан країна має часткове міжнародне визнання межує тільки з однією країною
Примітки
Література В. С. Ржевська. Держав внутрішньоконтинентальних право на доступ до моря // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання Країни, що не мають виходу до моря: можливості, проблеми, рекомендації // Європейська економічна комісія ООН, 2002. (Оригінал: TRADE/2002/23 Landlocked Countries: Opportunities, Challenges, Recommendations) Внутрішньоконтинентальна держава // Право на доступ до моря //