Панґасінанська мова (самоназва: salitan Pangasinan, а носії сусідніх мов називають її (презирливо) Panggalatok) належить до малайсько-полінезійської гілки австронезійської мовної сім'ї. Носіями панґасінанської мови є понад 2 млн панґасінанців, які проживають у провінції Панґасінан (захід о. Лусон), де вона є основною повсякденною і офіційною мовою, і в інших панґасінанських громадах Філіппін. Мова також використовується панґасінанськими іммігрантами в США. По морфології панґасінанська мова є аглютінативною.

Слово Pangasinan означає «земля солі» або «місце, де виробляють сіль»; воно походить від кореня asin (сіль) панґасінанської мови.

Статус Незважаючи на поширення англійської та іспанської мов, панґасінанська література розвивалася багато століть і процвітала навіть в період панування американців на Філіппінах.

Проте в наш час мова занепадає. Багато панґасінанців володіють також англійською і тагальською мовами, нерідко також ілокано (сусідньою мовою).

Граматика

Писемність У середні віки для панґасінанської мови використовувалася власна писемність, споріднена письму байбаїн. Латинська абетка була введена під час іспанського колоніального правління.

У колоніальний період панґасінанська література спочатку користувалася обома алфавітами, поступово байбайїн вийшов з ужитку.

Сучасний пангасінанскій алфавіт складається з 27 букв, з яких 26 — латинські, плюс додаткова панґасінанська буква для звуку NG: Великі букви A B C D E F G H I J K L M N NG O P Q R S T U V W X Y Z Маленькі літери a b c d e f g h i j k l m n ng o p q r s t u v w x y z

Фонологія Традиційно панґасінанська мова нараховує 15 приголосних: p, t, k, b, d, g, m, n, ng, s, h, w, l, r і y. Є 5 голосних: a, e, i, o, і u. Панґасінанська — одна з тих філіппінських мов, де відсутній алофон -[d]. Сучасна панґасінанська мова запозичила з іспанської наступні 7 приголосних: c, f, j, q, v, x, і z.

Синтаксис Як і в інших малайсько-полінезійських мовах, порядок слів у панґасінанській — VSO.

Займенники

Особові Абсолютив незалежний Абсолютив енклітика Ергатив Непрямий відмінок 1-ша особа однини siák ak -k (o ) ed siak 1-ша особа дв.ч. Sikatá ita, ta -ta ed sikata 2-га особа однини siká ka -m (o) ed sika 3-тя особа однини sikató -,-a to ed sikato 1-ша особа множини інклюзив (з тобою) sikatayó itayo, tayo -tayo ed sikatayo 1-ша особа множини ексклюзив (без тебе) sikamí kamí mi ed sikami 2-га особа множини sikayó kayó yo ed sikayo 3-тя особа множини Sikara ira, ra da ed sikara

Числівники

Перелік числівників на трьох філіппінських мовах: тагальській, ілокано і панґасінанській.

Числівник Тагальська Ілокано Панґасінанська 1 isa maysa sakey, isa 2 dalawa dua duara, dua 3 tatlo tallo talora, talo 4 apat uppat apatira, apat 5 lima lima limara, lima 6 anim innem anemira, anem 7 pito pito pitora, pito 8 walo walo walora, walo 9 siyam siam siamira, siam 10 sampu sangapulo sanplora, sanplo

Кількісні числівники: Панґасінанський Український isa, sakey, san- один dua, dua'ra (dua ira) два talo-tlo, talo'ra (talo ira) три apat,-pat, apatira (apat ira) чотири lima, lima'ra (lima ira) п'ять anem,-nem, anemira (anem ira) шість pito, pito 'ra (pito ira) сім walo, walo'ra (walo ira) вісім siam, siamira (siam ira) дев'ять polo, sanplo (isa'n polo), sanplo'ra (isa'n polo ira) десять lasus, sanlasus (isa'n lasus) сотні, сто libo, sanlibo (isa'n libo) тисячі, одна тисяча laksa, sanlaksa (isa'n laksa), sakey a laksa десять тисяч

Порядкові числівники утворюються за допомогою префікса KUMA-(KA-plus infix-UM). Приклад: kumadua, другий. Асоціативні числівники утворюються за допомогою префікса KA-. Приклад: katlo, третій в групі з трьох.

Дроби утворюються префіксом KA- і асоціативним числівником. Приклад: kakatlo, третя частина.

Розмножувальні порядкові числівники утворюються додаванням префікса PI- до кількісного числівника від 2 до 4, або PIN-для інших числівників, крім 1, від якого утворення відбувається суплетивно. Приклад: kasia, вперше; pidua, вдруге; pinlima, п'ятий раз.

Розмножувальні кількісні числівники утворюються додаванням префікса MAN-(MAMI- або MAMIN- для теперішнього або майбутнього часу, і AMI- або AMIN- для минулого часу) до відповідного розмножувальної порядковому числівника. Приклад: aminsan, один раз; amidua, двічі; mamitlo, тричі.

Дистрибутивні кількісні числівники утворюються за допомогою префіксів SAN-, TAG- або TUNGGAL та кількісного числівника. Приклад: sansakey, кожен (один); sanderua, кожен з двох.

Дистрибутивні розмножувальні числівники утворюються за допомогою префіксів MAGSI-, TUNGGAL або BALANGSAKEY і розмножувального кількісного числівника. Приклад: tunggal pamidua, «обидва по два»; magsi-pamidua, «обидва по два».

Лексика

Запозичення Більшість запозичень — з іспанської мови з часів іспанського колоніального панування, яке тривало на Філіппінах більше 300 років. Приклади:lugar (місце), poder (влада, піклування), kontra (проти), berde (від verde, зелений), espiritu (дух), santo (святий).

Список Сводеша панґасінанською мовою я — siak, ak ти — sika, ka він — sikato (he / she), to ми — sikami, kami, mi, sikatayo, tayo, sikata, ta ви — sikayo, kayo, yo вони — sikara, ra це — aya то — aman, atan тут — dia там — diman, ditan хто — siopa, opa, si що — anto, a де — iner коли — kapigan, pigan як — pano, panon не — ag, andi, aleg, aliwa все — amin багато — amayamay, dakel кілька — pigara мало — daiset іншого — arom один — isa, sakey два — dua, duara три — talo, talora чотири — apat, apatira п'ять — lima, limara великий — baleg довгий — andokey широкий — maawang, malapar товстий — makapal важкий — ambelat маленький — melag, melanting, tingot, daiset короткий — melag, melanting, tingot, antikey, kulang, abeba вузький — mainget тонкий — mabeng, maimpis жінка — bii чоловік — laki, bolog людина — too дитина — ogaw, anak дружина — asawa, kaamong, akolaw чоловік — asawa, kaamong, masiken мати — ina батько — ama тварина — ayep риба — sira птах — manok, siwsiw, billit собака — aso воша — kuto змія — oleg хробак — biges, alumbayar дерево — kiew, tanem ліс — kakiewan, katakelan палиця — bislak, sanga фрукт — bunga насіння — bokel лист — bulong корінь — lamot лаять — obak квітка — bulaklak трава — dika мотузка — singer, lubir шкіра — baog, katat м'ясо — laman кров — dala кістка — pokel жир — mataba, taba яйце — iknol ріг — saklor хвіст — ikol перо — bago волосся — buek голова — ulo вухо — layag очей — mata ніс — eleng рот — sangi зуб — ngipen мова — dila ніготь (на руці) — kuko ступня — sali нога — bikking коліно — pueg рука (кисть) — lima крило — payak живіт — eges потрухи — pait шия — beklew спина — beneg груди — pagew, suso серце — puso печінка — altey пити — inom є — mangan, akan, kamot кусати — ketket смоктати — supsup, suso плювати — lutda рвати (нудити) — uta дути — sibok дихати — engas, ingas, dongap, linawa сміятися — elek бачити — nengneng чути — dengel знати — amta, kabat думати — isip, nonot пахнути — angob, amoy боятися — takot спати — ogip жити — bilay померти — onpatey, patey вбити — manpatey, patey боротися — laban, kolkol, bakal полювати — managnop, anop, manpana, pana, manpaltog, paltog бити — tira, nakna, pekpek різати — tegteg, sugat розщепити — pisag, puter зарізати — saksak, doyok шкребти — gugo, gorgor копати — kotkot плавати — langoy летіти — tekyab ходити — akar приходити — gala, gali, onsabi, sabi лежати — dokol сидіти — yorong стояти — alagey повернутися — liko, telek падати — pelag дати — iter, itdan тримати — benben стиснути — pespes терти — kuskos, gorgor мити — oras витерти — punas тягнути — goyor штовхати — tolak кинути — topak зв'язати — singer пришити — dait вважати — bilang сказати — ibaga співати — togtog грати — galaw плавати — letaw текти — agos замерзнути — kigtel пухнути — larag сонце — agew, banua, ugto (noon) місяць — bulan зірка — bitewen вода — danum дощ — uran річка — ilog, kalayan озеро — ilog, look море — dayat сіль — asin камінь — bato пісок — buer пил — dabok земля — dalin хмара — lorem туман — kelpa небо — tawen вітер — dagem сніг — linew лід — pakigtel дим — asiwek, asewek вогонь — apoy, pool, dalang, sinit попіл — dapol горіти — pool дорога — dalan, basbas гора — palandey червоний — ambalanga зелений — ampasiseng, pasiseng, maeta, eta жовтий — duyaw білий — amputi, puti чорний — andeket, deket ніч — labi день — agew рік — taon теплий — ampetang, petang холодний — ambetel, betel повний — naksel, napno новий — balo старий — daan хороший — duga, maong, abig поганий — aliwa, mauges гнилий — abolok, bolok брудний — maringot, dingot, marutak, dutak прямій — maptek, petek круглий — malimpek, limpek гострий — matdem, tarem тупий — mangmang, epel гладкий — patad вологий — ambasa, basa сухий — amaga, maga правильний — duga, tua близько — asinger, abay далеко — arawi, biek (other side) правий — kawanan лівий — kawigi у, на — ed в — ed з — iba і — tan якщо — no оскільки — ta, lapu ed ім'я — ngaran ніхто — angapo (там) є, є — wala що — anto

Примітки

Література Народы мира: Историко-этнографический справочник / Гл. ред. Ю. В. Бромлей. Ред. колегия: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1988. — 624 с. (с. 354) Lorenzo Fernández Cosgaya. Diccionario pangasinán-españolandVocabulario hispano-pangasinán (Colegio de Santo Tomás, 1865). This is available in the Internet at the University of Michigan's Humanities Text Initiative. Anastacio Austria Macaraeg. Vocabulario castellano-pangasinán (1898). Mariano Pellicer. Arte de la lengua pangasinán o caboloan (1904). Felixberto B. Viray. The Sounds and Sound Symbols of the Pangasinan Language (1927). Corporación de PP. Dominicos. Pasion Na Cataoan Tin JesuChristo (UST Press, 1951). Paciencia E. Versoza. Stress and Intonation Difficulties of Pangasinan Learners of English (1961). Paul Morris Schachter. A Contrastive Analysis of English and Pangasinan (1968). Richard A. Benton. Pangasinan Dictionary (University of Hawaii Press, 1971). Richard A. Benton. Pangasinan Reference Grammar (University of Hawaii Press, 1971). Richard A. Benton. Spoken Pangasinan (University of Hawaii Press, 1971). Richard A. Benton. Phonotactics of Pangasinan (1972). Ernesto Constantino. English-Pangasinan Dictionary (1975). Julio F. Silverio. New English-Pilipino-Pangasinan Dictionary (1976). Alta Grace Q. Garcia. Morphological Analysis of English and Pangasinan Verbs (1981). Philippine Bible Society. Say Santa Biblia (Philippine Bible Society, 1982). Philippine Bible Society. Maung A Balita Para Sayan Panaon Tayo (Philippine Bible Society and United Bible Societies, 1983). Mario «Guese» Tungol. Modern English-Filipino Dictionary (Merriam Webster, 1993). Church of Christ. Say Cancanta (Church of Christ, nd). Includes translations of English songs like "Joy to the World, " and «What A Friend We Have in Jesus.» Emiliano Jovellanos. Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2002). The compilation has 20,000 entries. Traditional Folk Song. Malinak Lay Labi(Calm is the Night). Moses Esteban. Editing Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2003). The compilation has 20,000 entries.

Посилання

Austronesian Basic Vocabulary Database The «Greater Austric» Hypothesis Sunday Punch Sun Star Pangasinan Pangasinan Star Pangasinan: Preservation and Revitalization of the Pangasinan Language and Literature Globalization killing Pangasinan language Pangasinan language is alive and kicking (Philippine Daily Inquirer, June 8, 2007) Dying languages Панґасинанська мова на сайті Ethnologue: Pangasinan. A language of Philippines Панґасинанська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Pangasinan