Стилі́стика гіперте́ксту — підрозділ лінгвостилістики, що вивчає мовностилістичні особливості електронного гіпертексту. З точки зору своїх стилістичних властивостей електронний гіпертекст являє собою структуру, що об'єднує елементи різних жанрів і функціональних стилівСергиенко П. И. Лингвокогнитивные особенности электронного гипертекста (на материале английского языка). АВТОРЕФЕРАТ диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук .

З появою такого типу текстів в інтернет-середовищі актуалізувалися процеси, які раніше не були характерні для мови. Зокрема, завдяки технічним засобам візуалізації чітко позначився вузол переходу з одного текстового рівня на інший, що суттєво розширило функції мовних одиниць, які формують вузол переходу, — їх комунікативну, стилістичну вагу. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів (графіка, аудіо, відео тощо), із мультилінгвальною структурою (наявність вузлів переходу на інші мовні системи). Такі тексти є предметом дослідження стилістики гіпертексту. Термін запропоновано українським мовознавцем С. Чемеркіним.

Дослідники вважають, що в елементах гіпертекстової структури (гіпотексті) різної жанрово-стилістичної спрямованості здійснюється процес репрезентації даної концептуальної сутності на рівні різних способів мовного вираження.

Стилі гіпертексту

Науковці виділяють різні стилі гіпертексту : інформаційний, публіцистичний, науковий, художній, рекламний, навчальний тощо.

Дослідники вважаютьОпыт построения обучающей среды, основанной на гипертексте, що для такого функціонально-стилістичного різновиду гіпертексту, як навчальний гіпертекст, особливо значущим параметром є індекс стратифікації, який дозволяє оцінити допустимий ступінь свободи вибору послідовності читання гіпертекстового документу.

На думку науковців, залежно від характеру лінгвістичної інформації, викладеної в інформаційних "вузлах", файли в межах одного гіпертексту можуть бути дуже різні за своєю стилістикою. Якщо розглядати стилістичне варіювання окремих файлів у межах гіпертексту, можна відзначити певну співвіднесеність з традиційними способами інформаційної структурованості (як відомо, існують традиційні форми подолання лінійності викладу текстової інформації залежно від її значущості в межах тексту, а також можливості передачі інформації, прямо не пов'язаної з викладеним, але логічного з цим пов'язаної: виділення курсивом, зміна розміру шрифту, укладення частини тексту в дужки, підкреслення, розбивка на глави, параграфи, використання нумерованих переліків, виноски, посилання тощо).

Гіпертекстова форма в силу особливостей своєї стилістики, накладає ряд істотних обмежень як на окремі формулювання, так і на всю структуру опису в цілому.

Знання стилістичних особливостей гіпертексту є основою для аналітико-синтетичної переробки та згортання інформації та виробництва якісних інформаційних продуктів і послуг.

Специфіка стилістики гіпертексту в практиці Web-дизайну

Деякі дослідники стилістики гіпертекстуДедова, Ольга Викторовна Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста , розробляють практичні засади його використання при створенні навчальних гіпертекстових курсів, електронних бібліотек, в практиці Web-дизайну.

Фахівці із стилістичної побудови гіпертексту на Web-сайтах вважають , що гіпертексту на кожній сторінці Web-сайту повинно бути якомога менше, інакше читачу буде важко сприймати інформацію - читаючи одночасно всі, він втомлюється і закриває сторінку. Для зменшення навантаження на зір бажано, щоб гіпертекст оформлявся в спокійних, неагресивних, розслаблюючих кольорах.

Також фахівці пропонуютьСаенко А.Н. Содержательно-стилистические особенности информационных текстов в Интернете // Научные записки Луганского национального педагогического университета. Вып. 5. Т. 1. Серия "Филологические науки": Сб. научн. трудов. - Луганск: "Альма-матер", 2004. - с. 350-360. вимоги до мовних характеристик електронного гіпертексту розділити на: Пов'язані зі змістовно-стилістичному рівнем (лексика, синтаксис і граматика). Формально-структурні (візуальна розмітка тексту, використання принципу «перевернутої піраміди», кількість вбудованих посилань у тексті).

За результатами дослідження поведінки користувачів дослідники надають вебдизайнерам та редакторам рекомендації, щодо стилістики гіпертексту:

1. Інформаційне наповнення:

прості і зрозумілі заголовки; використання нейтральної мови; використання стандартної термінології; відведення окремого абзацу для кожної ідеї; використання вихідних гіпертекстових посилань, наявність яких підвищує довіру користувачів до сайту.

2. Структура (дизайн). Вебсторінки слід писати так, щоб їх було легко переглядати. Для цього використовують:

меншу кількість слів, ніж у звичайній статті; виділення ключових слів (гіпертекстові посилання можуть служити як один з видів виділення; до нього можна додати виділення кольором і шрифтом); візуальне членування тексту з використанням підзаголовків; списки з маркерами; стандартні кольори посилань - це полегшує впізнавання вже переглянутих сторінок; графічні елементи, однак, тільки в тому випадку, якщо вони доповнюють текст; принцип «перевернутої піраміди» в написанні тексту. Цим методом давно користуються журналісти: свої статті вони починають з повідомлення читачеві виведення, після чого повідомляють найважливішу інформацію, а в кінці дають підґрунтя події. Такий стиль зручний для газет тому, що читачі можуть зупинитися в будь-який момент читання, і все одно у них в голові залишиться вся найважливіша інформація, викладена в статті.

Примітки

Література Чемеркін С. Г. Стилістика гіпертексту // Мовознавство. — 2009. — №5. — С. 79-87. Hautzinger N. Vom Buch zum Internet? Eine Analyse der Auswirkungen hypertextueller Strukturen auf Text und Literatur. – St. Ingbert (Röhrig), 1999. Дедова, Ольга Викторовна. Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста: на материале русскоязычного Интернета Бельчиков Ю. А. К вопросу о соотношении текста и стиля. Теория и практика преподавания русской словесности. М., 1996. Вып. 3. с.156-165. Гипертекст и средства мультимедиа Атабекова, Анастасия Анатольевна. Сопоставительный анализ функционирования языка на анзло- и русскоязычный Web-страницах. Диссертация. 2004. Хартунг Ю., Брейдо Е. Гипертекст как объект лингвистического анализа // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. 1996. № 3. - С. 61. Ильина И.А. Особенности проявления текстовых категорий в гипертексте Конова, М.К. Автореферат диссертации: Отображение структур гипертекста в дискурсной динамике русской художественной прозы

Див. також Гіпертекст