Повна система (, ), або Повний звукоряд, у давньогрецькій теорії музики (гармоніці) — звукоряд в повному обсязі складових його ступенів, схематичне уявлення всього звуковисотного матеріалу (матерії) античної музики.
«Системами» () греки називали всякі звукоряди, що об'єднують більш ніж 2 звуки (трихорди, тетрахорди, пентахорд і ширше, аж до 2 октав). Інтервальні відношення між ступенями таких «систем» регулювалися родом мелосу.
Об'єднання 4 тетрахордів однакової структури з розділовим тоном () між месою й парамесою і доданим цілим тоном внизу (т. зв. «просламбаноменом») вони іменували Більшою повною системою. В умовній транскрипції вона має такий вигляд:
Об'єднання 3 тетрахордів однакової структури без розділового тону з доданим тоном внизу (просламбаноменом) теорія іменувала Меншою повною системою. Сукупність більшої і меншої повних систем іменувалася Повною незмінною системою ()Наприклад, в «Гармоніці» Клеоніда..
Вперше Повну незмінну систему в усіх трьох родах мелосу в (найменших цілих) числах сформулював і описав Боецій, у трактаті «Основи музики»(Mus. IV.11):
Примітки
Бібліография Systema teleion // Riemann Musiklexikon. 12te Aufl. Sachteil. Mainz, 1967, SS.929-930. Martin L. West. Ancient Greek Music. Oxford, 1992. Аристоксен. Элементы гармоники. Издание подготовил В. Г. Цыпин. М., 1997 (т.1), 1998 (т.2). Thomas J. Mathiesen. Apollo’s Lyre. Greek Music and Music Theory in Antiquity and the Middle Ages. Lincoln & London, 1999. Ю. Н. Холопов. Гармония. Теоретический курс. М., 2003. Музыкально-теоретические системы. Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. М., 2006. Клеонид. Гармоническое введение. Перевод А.В.Русаковой // От Гвидо до Кейджа. М., 2006, сс.286-314.