Зайцева Тетяна Варфоломіївна (31 грудня 1898 (12 січня 1899), с. Великомихайлівка, тепер Покровського району Дніпропетровської області — 24 березня 1964, Київ) — українська мовознавиця, кандидат філологічних наук з 1943. Сестра ентомолога Д. В. Зайцева.
Біографія
Закінчила 1927 Харківський ІНО.
З 1945 — в Інституті мовознавства АН УРСР (протягом 1948—1963 була старшим науковим співробітником).
Розробляла питання лінгвостилістики, зокрема синтаксису мови української художньої літератури (статті «Стилістичне значення генітива приналежності й присвійних прикметників», 1930; «Із студій над мовою Шевченкового „Кобзаря“», 1946), історії української лексикографії (ст. «Сорок років української радянської лексикографії», 1957), теорії лексикографії (статті «Методологічні основи нового „Українсько-російського словника“», 1951; «Лексикографічна розробка структурно і семантично близьких слів», 1963, рос. мовою).
Одна з укладачів і редакторів «Українсько-російського словника» (т. 1-6, 1953—1963).
Література
Зайцева Тетяна Варфоломіївна // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930—2005. Матеріали до історії. — К.: Довіра, 2005. — С. 435. Т. Б. Лукінова. Зайцева Тетяна Варфоломіївна // Булахов М. Г. Зайцева Татьяна Варфоломеевна. // Булахов M. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 2. Минск, 1977.