Си́сак (, , , ) — місто в центральній частині Хорватії.
Розташований за 57 км на південний схід від столиці країни Загреба на місці злиття річок Одра, Купа та Сава.
Сисак — адміністративний центр жупанії Сисак-Мославина.
Загальні відомості
Місто лежить на автотрасі Загреб—Сисак—Петриня і на залізниці Загреб—Сисак—Суня. Зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням із найбільшими містами Хорватії.
Сисак — один із найбільших у Хорватії річкових портів, починаючи від нього Сава стає судноплавною, і кораблі по ній досягають Дунаю.
У місті розташовано підприємства металургії, легкої, харчової та хімічної промисловості, суднобудування.
Сисак — місто-курорт з великою кількістю мінеральних джерел з температурою від 42 до 54 °C. Неподалік від міста вздовж лівого берега річки Сава розташовується природний парк Лонсько поле (Lonjsko polje).
Історія
Історія міста налічує близько 2500 років. В часи Римської імперії місто, що йменувалося Сісція розташовувалось у стратегічному місці злиття трьох річок, швидко розвивалося і досягло статусу столиці провінції Паннонія — Савія. Тут у 303 році було замордовано римлянами під час переслідувань християн св. Квірінія, який зараз є покровителем міста.
Після падіння Імперії місто багаторазово розорялося гунами, аварами та слов'янами. У IX сторіччі слов'яни закріпились на території вздовж Сави і асимілювали неслов'янске населення. Відтоді місто належить місцевим князям, а потому — угорсько-хорватському королівству.
У XVI столітті місто пережило турецьке нашестя, для захисту від турків було збудовано могутні укріплення. Сисак увійшов у історію, коли в 1593 в битві при Сисаку військо Священної Римської імперії розбило турецьку армію, що стало першою значною перемогою над турками в період завоювання ними Балкан. Це призвело до потрапляння посавинського краю під уплив Габсбургів.
Після Першої світової війни разом зі всією Хорватією Сисак став частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Впродовж Другої світової війни в околицях міста активно діяли антифашистські партизанські загони, в той самий час у самому місті усташами було обладнано концтабір, який був частиною Ясеновацького табору, де усташі знищували сербів, циган і євреїв.
Після розпаду Югославії в 1991 р. місто стало частиною незалежної Хорватії. У війні, що розпочалася за цим, Сисак постраждав від сербських бомбардувань, після припинення бойових дій пошкоджені та зруйновані будівлі було відбудовано.
Населення Населення громади за даними перепису 2011 року становило 47768 осіб, 7 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 33322 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти Крім міста Сисак, до громади також входять: Блиньський Кут Будашево Буковсько Црнаць Чигоч Донє Комарево Горнє Комарево Греда Гуще Храстелниця Язвеник Клобучак Кратецько Летованці Лоня Лукавець-Посавський Маджари Мужиловчиця Ново Прачно Ново Село Ново Село-Паланєцько Одра-Сисацька Паланєк Прелощиця Села Стара Дренчина Старо Прачно Старо Село Ступно Сувой Тополоваць Велико Свиніцько Вурот Жабно
Клімат Середня річна температура становить 11,30 °C, середня максимальна — 25,72 °C, а середня мінімальна — -5,51 °C. Середня річна кількість опадів — 918 мм.значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Визначні місця Трикутна Фортеця XVI століття в межиріччі Купи і Сави. Палаци Малі Каптол (Mali Kaptol) в стилі бароко, Велікі Каптол (Veliki Kaptol) в стилі класицизму. Старий міст над Купою. Кафедральний Собор св. Хреста. Руїни римського міста Сісція.
Міста-побратими
Болгарія, Габрово , Їглава , Лешно , Ремхінґен , Сомбатхей , Гайденгайм-на-Бренці
Примітки
Посилання Офіційний сайт міста Сисак (хорв.) Туристична інформація (хорв., англ.)