4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР — піхотна дивізія армії УНР, створена як Київська збірна дивізія (група) із частин Київської групи, 9-ї стрілецької, Гуцульського полку морської піхоти; сформована 15 листопада 1920 р, під командуванням генерала-хорунжого Ю.Тютюнника.

Відділ складався з військових частин:

5-й піший збірний полк 5-й кінний полк 5-й гарматний полк

Після переформування 25 травня 1920 р. перейменована у 4-ту Київську стрілецьку дивізію.

Склад дивізії:

10-та стрілецька Київська бригада 11-та стрілецька Київська бригада 12-та стрілецька Київська бригада 4-й кінний Київський полк 4-та гарматна Київська бригада (формувалася) 4-й технічний курінь.

Склад дивізії на 1921 р.:

10-та стрілецька Київська бригада(28-30-й стрілецькі курені) 11-та стрілецька Київська бригада(31-й стрілецький курінь) 4-й кінний Київський полк 4-та гарматна Київська бригада 4-й технічний курінь.

Другий зимовий похід

Восени 1921 року 4-та київська дивізія УНР склала основу Повстанчої армії. Наказом від 25 жовтня 1921 року почалося формування збірної Київської дивізії. Начальником дивізії став генерал Янченко, начальником штабу — підполковник Лушненко. Наказом від 27 жовтня призначалися командири частин: гарматної бригади — полковник Русанів, 1-го гарматного куреня — сотник Вітко, 2-го гарматного куреня — сотник Мазарюк, 1-го куреня — сотник Шевченко, 2-го куреня — підполковник Климач, 3-го куреня — сотник Бабиченко, 4-го куреня — сотник Григоряк, 5-го куреня — підполковник Минаківський, технічної сотні — сотник Скорняков, начальник штабу 1-ї бригади — сотник Сіткевич, начальник штабу 2-ї бригади — сотник Янішевський, дивізійний інженер — підполковник Копац, начальник постачання — урядовець Хоха, дивізійний лікар — сотник Плітас.Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — сс. 159—160. ISBN 978-617-569-302-5

Військовики дивізії Бабак Петро — козак Бабич Іван Дмитрович — козак 4-ї гарматної бригади Бережний Сидір Петрович — командир куреня Борачук Володимир — хорунжий Біденко Йосип Гнатович — старшина управи постачання Білецький Іван Омелькович — козак гарматної команди Блощаневич Микола Григорович — командир 11-ї бригади Бондаренко Оверко Ісакович — козак 2-го куреня 4-ї бригади Борис Франц Якович — в. о. командира 4-го кінного полку Вовк Андрій Миколайович — командир дивізії Галайда (Поляков) Дмитро Якович — старшина 31-го куреня 11-ї бригади Гаптар Пилип Силантійович - сотник Грицарюк Нестір Павлович — козак 1-го куреня 1-ї бригади Грох Митрофан Васильович — каптернамус штабу 2-ї бригади Дідов Степан — командир кулеметної сотні Дишлевий Никифор Романович — начальник контррозвідки Дзячківський Іван Вікентійович — писар інспекторського відділу штабу 2-ї бригади Добрянський Агатон — командир бригади Еґер Ернест Артурович — завідувач зброї Ємельянів Микола — начальник постачання Жир Василь Дорофійович — козак Кайдан Стефан Захарович — козак 4-ї гарматної бригади Кмец Антін Федорович — козак Лавровський Михайло Митрофанович — командир 30-го куреня Луб'яний Василь Онуфрійович — бунчужний кулеметної сотні Лушненко Олексій Петрович — начальник штабу Лященко Федір Якович — козак комендантської сотні штабу Мазарюк Сергій Пилипович — командир батареї 4-ї гарматної бригади Маринич Петро Іванович — козак 1-го куреня 1-ї бригади Майданюк Степан Іванович — санітар лазарету Мінаківський Болеслав Людвикович — помічник командира 4-го збірного куреня Мироненко Кузьма Давидович — штабіст Науменко Юрій — в. о. начальника штабу Оксюк Василь Пилипович — сотенний господарчої частини 4-го Київського кінного полку Паламаренко Федот Григорович — штабіст 1-ї бригади Палій-Сидорянський Михайло — командир 4-го кінного полку Петренко Іван Діонісійович — хорунжий Пирогів Юрій — підполковник Погиба Федір Данилович — хорунжий 3-ї сотні 4-го куреня Попович Василь Михайлович — писар 2-го куреня Присяжнюк Василь Олександрович — командир 30-го куреня Равич-Каменський Володимир Йосипович — штабіст Русанов Аркадій Васильович — начальник 4-ї гарматної бригади Савченко Трохим Архипович — козак-зв'язківець при штабі Сидоренко Сергій Фролович — штабіст Синиця Стефан — помічник начальника господарчої частини 5-го куреня 2-ї бригади Тимощук Михайло Іванович — козак гарматної бригади Тронько Оксентій Іванович — фельдшер Тютюнник Юрій Йосипович — командир дивізії Угніч Олексій Юхимович — командир 31-го куреня 11-ї бригади Усенко Валерій Іванович — фельдшер лазарету Усенко Віталій Викентійович — козак Фарафонов Мусій Федотович — козак штабної сотні Чорний Сергій Іванович — командир 10-го гарматного куреня Шраменко Микола — начальник штабу 10-ї бригади Шох Петро — хорунжий Шулаїв Михайло Мусійович — комендант штабу Щербак Степан Терентійович — козак Якубовський Павло Володимирович — фельдшер лазарету Янченко Володимир Ананійович Ясько Анастас Стефанович — командир 3-ї сотні 2-ї бригади Яцина Василь Григорович — козак 4-ї гарматної бригади

Капелани Дивізії Маринич Микола Агафонович

Біографії військовиків дивізії — Героїв Базару

Дзячківський Іван Вікентійович Іва́н Віке́нтійович Дзячкі́вський ( 1892 — †22 листопада 1921) — вояк Армії УНР. Учасник Другого Зимового походу, розстріляний більшовиками після бою під Малими Міньками.

Народився 1892 року в Торчині Луцького повіту Волинської губернії (нині селище міського типу Луцького району Волинської області). Українець. Селянин. Закінчив двокласну школу. Писар суду. Безпартійний.

Служив у Червоній армії. 1919 року під Луцьком потрапив у полон «до поляків». Був інтернований у табір міста Александров Куявський в центральній Польщі.

Під час Другого Зимового походу — писар інспекторського відділу штабу 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії.

Розстріляний 22 листопада 1921 року у місті Базар. Реабілітований 25 березня 1998 рокуАрк. 79 — 79 зв. У списку розстріляних і реабілітаційному висновку — Дзячковський.

Луб'яний Василь Онуфрійович

Василь Онуфрійович Луб'яний (1896 — 22 листопада 1921) — бунчужний Армії УНР.

Народився в селі Юшків Ріг Таращанського повіту Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.

В українській армії з 1918 року. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Стояв на обліку в кулеметній сотні 16-го куреня 6-ї дивізії. Під час Другого Зимового походу — бунчужний кулеметної сотні 4-ї Київської дивізії. У полон потрапив близько 16.00 год. 17 листопада під с. Малі Миньки.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар

Реабілітований 25 березня 1998 р.

Мон За Літ Мон За Літ, Момзаліт (1885 м. Харбін — 22 листопада 1921 м. Базар) — козак 4-ї Київської дивізії.

Китаєць. Освіти і спеціальності не мав. Якийсь час жив у м. Казань, де працював чорноробочим (до 1918 р.). Безпартійний. У Червоній армії не служив. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу — козак 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі Миньки.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.

Кавалер Ордену Симона Петлюри.

Редкин Максим Григорович Максим Григорович Редкин (1900, м. Херсон — 22 листопада 1921 р.) — воїн Армії УНР, учасник Другого зимового походу.

Український міщанин. Закінчив початкове училище (в м. Херсон). Чорноробочий, безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу — козак 4-ї Київської дивізії.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.

Синиця Стефан

Синиця Стефан (*1887, с. Узин, Васильківський повіт, Київська губернія — 22 листопада 1921, Базар) — старшина Армії УНР, начальник господарчої частини 4-го Сірожупанного полку 1-ї Рекрутової дивізії.

Безбатченко. Закінчив двокласне училище та Київську школу прапорщиків. Учителював. Від 1918 в українській армії. 1920 року служив у 3-й Залізній дивізії на посаді помічника обозного 21-го куреня, начальником штабу якого був Василь Прохода. Під час Другого зимового походу — помічник начальника господарчої частини 5-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії.

16 листопада потрапив у полон під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 року.

Сокрут Наум Аврамович

Сокрут Наум Аврамович (1 грудня 1891, слобода Нижня Сироватка, Сумський повіт, Харківська губернія — 22 листопада 1921, м. Базар). Українець. Селянин. Закінчив Сумське сільськогосподарське училище (в 1912 р.) та 2-гу Іркутську школу прапорщиків. Спеціальність — агроном. Штабс-капітан царської армії (командир інженерної роти) 4-ї Сибірської стрілецької дивізії. Партійність — «петлюрівець» (так вказав у анкеті). В Армії УНР із 1 січня до листопада 1919 р. (був січовим стрільцем), коли потрапив у полон до денікінців, з якими пізніше був інтернований до табору м. Александров Куявський. У 1920 р. воював у складі Київської дивізії, з якою відступив у Польщу, де знову був інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу — ройовий технічної сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Тимощук Михайло Іванович Миха́йло Іва́нович Тимощу́к (*1899, село Велика Березна, Заславський повіт, Волинська губернія — †22 листопада 1921, м. Базар) — український військовик.

Народився 1899 року в селі Велика Березна Заславського повіту Волинської губернії (нині Полонського району Хмельницької області). Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище. Безпартійний.

В Армії Української Народної Республіки із 7 березня 1919 року. Під час Другого Зимового походу — козак гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон до більшовиків 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 року у місті Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 року.

Тронько Оксентій Іванович

Оксентій Іванович Тронько (3 лютого 1890 — 23 листопада 1921) — фельдшер Армії УНР.

Народився у с. Соколюк Чеботарівської волості, Ольвіопольського повіту, Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище та фельдшерську школу. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Вадовиці (Польща). Під час Другого Зимового походу — фельдшер 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, 17 листопада потрапив у полон коло с. Звіздаль.

Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Примітки

Джерела

Шандрук П. Українська армія в боротьбі з Московщиною (18 жовтня — 21 листопада 1920 р.) // За державність. — Зб. 4. — Каліш, 1935 . — С. 201—236. Тинченко Я. Армії Україні 1917—1920 рр. — М:. ВД ТМ, 2002 Рейд у вічність Роман КОВАЛЬ. Рейд у вічність. Документи Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., Арк. 105 — 105 зв. Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007 . — 404 с. Імена самостійної України https://db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=0d287061675cead859cff0ce5e7b15f9