Східнополіський (лівобережнополіський) говір, також Чернігівський діалект (самоназва: «Чернігіеўскі дийалйект»), — діалект північного наріччя, що об'єднує групу українських говірок у північних районах Київської, Чернігівської та Сумської областей, в Гомельській області Білорусі та південно-західній частині Брянської області Росії (Стародубщина), в окремих районах Курської, Білгородської, Воронізької областей Росії; межує на півдні з середньонаддніпрянським говором по лінії Київ — Прилуки — Конотоп і далі по річці Сейм до межі з російськими говірками; територія східнополіського говору звужується внаслідок розширення на півночі південно-східного наріччя; західна межа середньонаддніпрянського говору проходить в основному по річці Дніпро та відділяє його від середньополіського говору; на півночі межує з білоруськими, а на північному сході — з російськими говірками.

Чернігівський діалект зберігає багато реліктових форм. Діалектологи вбачають генетичне коріння його в говорах полян та сіверян.

Цей говір не становить однотипного утворення, а за рядом діалектичних явищ членується на окремі групи говірок: південна група говірок прилягає до перехідних говірок, які межують з говірками південно-східного наріччя і постали внаслідок міждіалектної інтерференції. Північна група говірок охоплює говірки на північ від лінії річки Дніпро — гирло річки Снов через Чернігів й далі крайні північні говірки по течії Десни. Особливості цієї групи говірок східнополіського говору пояснюються більшою архаїчністю у порівнянні з говірками інших субрегіонів Полісся. Осібно стоять крайні східні говірки східнополіського говору, специфіка яких зумовлена не лише географічним положенням, а й міграційними процесами, що відбувалися на цій території.

Фонетичні особливості Дифтонги на місці старих «о», «е», «ě» (вуол, піеч, діед). Розрізнення наголошеного і ненаголошеного вокалізму — в ненаголош. позиції кількість голосних у різних говірках коливається від 4 до 6, а в наголош. доходить до 8 фонем; Акання: ненаголошене «о» → «а» (галава́, пабіегла, вада́); У більшості говірок диференціація фонем «е» та «и» не залежна від наголосу; Наявність реліктів етимологічного «і» в півн.-зах. частині східнополіського говору; Втрата «j» на стику префіксальної й кореневої морфем (ви́шла, зан'али́); Релікти давньої м'якості губних приголосних та «ч'» в частині східнополіського говору (нуоч', п'іеч'); Ослаблення «ф» → «х/хв» (худбóл, хва́ра); Збереження дзвінкості кінцевих приголосних (зуб, кров); Наявність аферези (доднóйі); М’який знак «ь» → апостроф ' (Згинут' (т' читається як чь) трав'йі); «ї» → «йі» (трав'йі, серцйі); «я» → «йа» (слаўлйа, братйа); «ю» → «йу»; «є» → «йе»; «в» у кінці складу → «ў» (сваеўбоди, воўлйа);

Граматичні особливості Закінчення «у» в дав. в. іменників ч., с. р. одн. (д'а́д'ку, селý); Паралелізм іменних форм в ор. в. (рукóйу — рукóй, шóстайу — шóстай, мнóйу — мнóй); Займенник 3-ї ос. одн. в непрямих відмінках виступає без початкового «н» (до йійі, з йем); Наявність усічених форм прикметників та дієприкметників ч. р. (си́н'і, дóбри, стари́, годóвани) та членних нестягнених форм ж. та с. р. (дóўгайа, жóўтейе, хоч під наголосом на корені — жóўта, бóса); Інфінітивний суфікс -т' при дієсл. основі на голосний (гаманіет', бит'); Складена форма майб. ч. (буду рабит', буду слухат'); Поширення синтакс. структур помеж + род. в. у значенні "поряд", "коло" (пóмеж шкóли живé); к(ік)+дав. в. "до" (к бра́ту, ік сталý); л'а (л'е)+ род. в. "біля" (л'а ха́ти, л'е ріечки); заза + ор. в. (заза мнóйу); наў + род. в. мн. (наў карт, наў мýрки); Вживання сполучників да, дак у єднальній та протиставній функціях;

Риси чернігівського діалекту наявні у творах Ганни Барвінок, П. Куліша, С. Васильченка, П. Тичини, О. Довженка. Чернігівський діалект досліджували В. Ганцов, О. Курило, Ю. Виноградський, Ф. Жилко, П. Лисенко, З. Ніколаєнко, П. Попов та ін.

Історія За інформацією мовознавця Юрія Шевельова Шнайдера: Чернігівський діалект (Східнополіський, лівобережнополіський говір) у періоді 17-18 століття, був основою усної мови Гетьманщини, адже культурні центри Батурин, Чернігів, Глухів, Київ розташовувалися на цих теренах, це свідчить про те, що уся місцева еліта, спілкувалася чернігівською версією руської мови. Наприкінці 18 та на початку 19 ст. основою літературної української стала полтавська (степова) говірка, тому чернігівський діалект втратив роль «літературного» та залишився локальним. Завдяки осілому способу життя селян та відокремленості від інших регіонів багато його старих особливостей збереглося до наших днів.https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/4e58ac9e-7e76-4ee4-9f04-76bfc10a4adf/contenthttps://www.siver-litopys-library.cn.ua/uploads/journal/journal_2024_4_1767453948.pdf

Джерела

Посилання https://www.youtube.com/playlist?list=PLdyvNioLn4oryX3nSjCI5VVYN7rRM1ZsO https://www.youtube.com/playlist?list=PLBTHFJTiq5Qh5g36zGcMQSqvHh_nLyxCK https://nasplib.isofts.kiev.ua/collections/139e9031-43d8-4874-8a62-9e1ed5da82fd (ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ)

Література М. Г. Железняк. Енциклопедія «Українська мова». — Київ, 2000. Ганцов В. М. Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку. ЗІФВ ВУАН, 1923, кн. 2-3; Курило О. Б. До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків. «Україна», 1925, кн. 5; Ганцов В. М. Діялектичні межі на Чернігівщині. В кн.: Чернігів і північне Лівобережжя. К., 1928; Жилко Ф. Т. Перехідні говірки від української до білоруської мови в північно-західних районах Чернігівщини. ДБ, 1953, в. 4; Жилко Ф. Південночернігівські говірки, перехідні до полтавських. ДБ, 1955, в. 5; Лисенко П. С. Словник діалектичної лексики Середнього і Східного Полісся. К., 1961; Атлас української мови, т. 1. К., 1984. Там десь далека… — зразок сучасного вірша східно-поліським говором Щедрівка східно-поліським діалектом (с. Каменці, Чернігівської обл.) Шевельов Ю. Шнайдер Чернігівщина в формуванні нової української літературної мови. Записки НТШ, т. CLXIX. Париж – Нью-Йорк, 1961. Сіверянський літопис, №4, 2024, с. 148–155.

Del Gaudio S. 2025. Ukrainian Border Dialects in Belarusian-Russian Contact Area. New York, London, Oxford etc. Bloomsbury Academic.