Андаберд, () — вірменськаИзвестия Императорской Академии Наук. СПб, 1909, серия VI, т. III, № 61. И. А. Орбели. Гасан Джалал, князь Хаченский.Раффи «Меликства Хамсы» — классический труд по истории Арцах-Карабаха (1600—1827 гг.). Перевод с армянского Л. М. Казаряна. Издательство «Наири», Ереван, 1991г. Глава 2Киракос Гандзакеци. История Армении. Москва. Наука, 1976В 1312 году Андаберд упоминается в памятной записи Евангелия монастыря Таргманчац в Хачакапе, как одно из фортификационных сооружений княжества Допянов. фортеця біля села Кнараван Шаумянівського району Нагірно-Карабаської Республіки, за 600 м від правого берега річки Левонагет. Розташована на вершині лісистій і крутої гори, на висоті 1665 м. Єдиним підходом до фортеці є стежка, яка тягнеться під південно-західним фортечним муром з північного боку.
Андаберд займає особливе місце серед фортець потужної фортифікаційної системи Східної Вірменії, входячи в систему області Цар, провінції Арцах.
Історія Відповідно до написів на хачкарі, що знаходиться сьогодні в Дадіванку, у 1142—1182 роках Андаберд належав князю Верін Хачена Гасану Вахтангяну. Близько 1250 р. фортеця згадується в «Історії» Кіракоса Гандзакеці. У 1312 р. Андаберд згадується в пам'ятному записі Євангелія монастиря Таргманчац у Хачакапі, як одна з фортифікаційних споруд князівства Допянів.
Галерея
Посилання Фортеця Андаберд
Див. також Аскеранська фортеця Туризм у Вірменії Шаумянівський район Нагірно-Карабаська Республіка
Примітки