Інсбруцький університет імені Леопольда і Франца () — навчальний заклад у місті Інсбрук, Австрія, має статус університету з 1669 року.
Сьогодні — найбільший освітній центр австрійської землі Тіроль і третій у країні за кількістю студентів після Віденського та Ґрацького університетів.
Історія У 1562 році в Інсбруку було засновано єзуїтську школу граматики (зараз «Інсбруцька академічна гімназія»), яка фінансувалася соляними шахтами в місті Галл-ін-Тіроль. В 1669 році указом імператора Леопольда I школу булу перетворено на університет з чотирма факультетами. Пізніше статус навчального закладу був знижений до ліцею, але в 1826 році імператор Франц II відновив університет під назвою «Інсбруцький університет». Тож зараз у повній назві університету присутні імена обох його засновників.
У 1904 році при виші мали відкрити правничий факультет з навчанням італійською мовою. Внаслідок заворушень, спровокованих німцями, незважаючи на прибуття численної делегації італійців, натовп знищив приміщення, італійські дипломати ледь «винесли ноги», кореспонденти були побиті тощоRewolta Niemców w Insbruku. — S. 1, 4. .
У 2005 році в бібліотеці університету були знайдені копії листів, написаних імператорами Фрідріхом II і Конрадом IV. Їх привезли до Інсбрука у XVIII столітті з колишнього монастиря, що знаходився в місті Шнальс.
Факультети У 2004 році університет був реорганізований і 6 факультетів, що існували раніше, було розділено на 15 нових. Факультет католицької теології Юридичний факультет Факультет маркетингу Факультет політології та соціології Факультет економіки та статистики Освіти, робочої комунікації і психотерапії Факультет історії філософії Факультет філософії та культурології Біологічний факультет Факультет хімії та фармакології Факультет географії і атмосфери Факультет математики, інформатики та фізики Факультет психології та спорту Архітектурний факультет Будівельний факультет
З 1 січня 2004 року медичний факультет було виокремлено зі складу університету і він став окремим вишем під назвою Інсбруцький медичний університет.
Будинки й цікаві місця Кампусу в університеті не має, оскільки будівлі університету розташовані в різних частинах міста. Найважливіші з них: Будинок теологічного факультету, що відкрився у 1562 році як єзуїтська школа, а також єзуїтська церква, що використовувалась університетом. Будинок університетської бібліотеки, відкритої в 1924 році. Будинок наукового та будівельного факультетів, відкритих в 1969 році. Прибудова до головної будівлі «Geiwi tower» для колишнього факультету паранормальних наук, споруджена в 1976 році. Будинок факультету соціальних наук, побудований на базі колишніх бараків в 1997 році. Декілька клінік медичного університету, що стали Державними тірольським лікарнями Ботанічний сад університету
Визначні викладачі й випускники Йосип (Сліпий) — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Йозеф Віцкі — швейцарський історик. Андрій (Іщак) — блажений Української греко-католицької церкви, мученик Ганс Фішер — хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1930 року. Віктор Франц Гесс — фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1936 року. Шептицький Климентій Казимир — священик, блаженний Архимандрит Унівський, УГКЦ Федоров Леонтій Леонід — священик, блаженний Екзарх Російської греко-католицької церкви, мученик Теодор Ґартнер — мовознавець Антон Кернер — австрійський ботанік. Діонізій Шолдра — український живописець, архітектор та реставратор Богдан-Тадей Галайчук — український правник, політолог, публіцист, науковець. Іво Санадер — хорватський політик Рудольф Агстнер — австрійський дипломат та історик. Юрій Фединський — український правник. Александер Ван дер Беллен — федеральний президент Австрії.
Університет Інсбрука в популярній культурі У комп'ютерній грі Half-Life, доктор Гордон Фрімен почав вивчати телепортацію після ознайомлення з дослідженнями, проведеними в університеті Інсбрука.
Примітки
Посилання
http://www.uibk.ac.at/ Медичний університет http://www2.uibk.ac.at/ub/
Джерела