Ча́йна Том М'є́віль (, 6 вересня 1972 року, Норвіч, Норфолк, Східна Англія, Велика Британія) — британський письменник-фантаст, викладач і активний суспільно-політичний діяч, колишній член (Велика Британія). Фундатор новітнього напряму фантастичної літератури, так званого «нового химерного фентезі». Лауреат численних премій у галузі фантастичної літератури.

Біографія Народився 6 вересня 1972 року в Норвічі, але з раннього віку жив та виховувався у Вілздені, місцевості в північно-західному Лондоні. Своє дитинство провів з сестрою на ім'я Джеміма та матір'ю Клаудією, яка працювала перекладачкою, письменницею і вчителькою. Його батьки розлучилися незадовго після його народження, тому за словами самого письменника, він «ніколи по-справжньому не знав» свого батька. Отримав ім'я «Чайна» випадково, коли його батьки-хіппі гортали словник у пошуку гарного імені. Завдяки тому, що його мати народилася у Нью-Йорку, М'євіль має подвійне громадянство — американське та британське.

Протягом двох років навчався в Окгемській школі, змішаному навчальному закладі в місті Окгем, графство Рутленд. У вісімнадцятирічному віці перебрався до Єгипту, де протягом року викладав англійську мову, а також розвинув зацікавлення до арабської культури та політики Середнього Сходу.

1994 року здобув ступінь бакалавра з соціальної антропології в Клер-коледжі, Гарвардський університет. 2001 року здобув ступінь магістра та PhD з міжнародних відносин у Лондонській школі економіки та політичних наук. Навчаючись в Гарварді, М'євіль також отримував стипендію Френка Нокса. Вважаючи, що за допомогою постмодерних теорій неможливо пояснити історію та політичні події, Чайна ще в університетські роки став марксистом. 2005 року його докторська дисертація вийшла у форматі книги під назвою «Між рівними правами. Марксистська теорія міжнародного права».

Письменницька кар'єра За словами самого письменника, він збирається написати книжку в кожному наявному літературному жанрі.<ref>«A Truly Monstrous Thing to Do: Mieville Interview» , 'Long-Sunday.net</ref> На сьогодні, М'євіль написав власні твори, які віддають данину таким жанрам, як класичний американський вестерн («Залізна рада»), морські пригоди («Шрам») та детективний нуар («Місто і місто») тощо.

Усі твори письменника описують фантастичні або надприродні світи та сюжети. Роберт Генкс розглядає його твори як частину різновиду наукової фантастики, фентезі та «урбаністичного сюрреалізму». Серед письменників, яких М'євіль вважає своїми літературними «героями»: М. Джон Гаррісон, , Майкл Муркок, Томас Діш, Чарльза Вільямса, Тім Пауерс та Джеймс Баллард; М'євіль також відзначає, що на нього вплинули Говард Лавкрафт, Мервін Пік, Урсула Ле Ґуїн та Джин Вулф. За словами автора, він би хотів, щоб його романи «читали заради [його вигаданого міста] Нью-Кробузона, як читають Аєна Сінклера за його зображення Лондона».

У дитинстві М'євіль часто грав у настільну фентезійну гру «Dungeons & Dragons» та інші рольові ігри. Саме ця гра спонукала його почати систематизувати інформацію про магію та теологію. У романі «Вокзал на вулиці Відчаю» він описує персонажа, який цікавиться «тільки золотом та досвідом». Видання журналу «Dragon Magazine» за лютий 2007 року інтерпретувало фентезійний світ книжки крізь призму правил гри «Dungeons & Dragons». Окрім того, роман «Вокзал на вулиці Відчаю» потрапив до списку фентезійних творів, представлених наприкінці путівника для п'ятого видання гри «Dungeons & Dragons», дизайнери якої черпали натхнення з цих книг. , D&D Official Homepage.

2010 року М'євіль дебютував як автор, що пише на тему рольових ігор, та став співавтором «Путівника по Річкових королівствах» для Pathfinder Roleplaying Game.«Pathfinder Chronicles: Guide to the River Kingdoms (PFRPG) Print Edition» , Paizo Publishing Website.

М'євіль виступає за те, щоб позбавити жанр фентезі від впливу Толкіна (останній, на думку М'євіля, характеризується надмірною консервативністю та убогістю стилю). Дійшло до того, що письменник навіть назвав Толкіна «жировиком на сраці фентезійної літератури».

М'євіль назвав «Трилогію про Борріблів» Майкла де Ларрабейті твором, який мав один із найбільших впливів на його письменницьку діяльність; 2002 року Чайна навіть написав вступ до перевидання трилогії. Проте вступ не увійшов до книжки, а з'явився на вебсайті Ларрабейті.China Miéville, «'The Borribles'. An Introduction». М'євіль також підтримує думки есе «Епічний Пух» Майкла Мурмока, який виступив з критикою фентезі, яке наслідує Толкіна.

М'євілеві ліві політичні погляди (зокрема роман «Залізна рада») та теоретичні ідеї про літературу стали помітними у його творах. На декількох панельних дискусіях, що відбувалися на з'їздах, присвячених взаємозв'язку між політикою та літературою, письменник протиставляв себе людям з правими політичними поглядами та вступав з ними у гарячу дискусію. Зокрема, М'євіль висловив таку думку:

Політика До 13 березня 2013 року М'євіль входив до Міжнародної соціалістичної організації та .«Resigning from the Socialist Workers Party» , International Socialism, 11 March 2013 2001 року неуспішно балотувався на загальних виборах до Палати громад Великої Британії як кандидат від Соціалістичного альянсу в Ріджентс-парку та Північному Кенсінгтоні (робітничий виборчий округ), отримавши 459 голосів, що становить 1,2 %.Ansible 168 , July 2001.

У січні 2013 року виступив з критикою керівництва СРП, а в березні цього ж року покинув партію через небажання керівництва справедливо вирішити проблему внутрішньопартійного сексуального насилля проти одного зі членів партії.Laurie Penny, «What does the SWP's way of dealing with sex assault allegations tell us about the left?», New Statesman, 11 January 2013Paul Kellogg «Britain: Reflections on the crisis in the Socialist Workers Party», LINKS — International Journal of Socialist Renewal (blog), 13 January 2013. У серпні 2013 року М'євіль за участі ще дев'яти підписантів, серед яких, зокрема, письменник та володар премії «Дитячий Лауреат» Майкл Розен, кінорежисер та соціаліст Кен Лоуч, академік Жільбер Ашкар та генеральний секретар по компанії ядерного роззброєння Кейт Гадсон, відіслав відкритого листа до газети «Гадіанс» з повідомленням про створення «нової партії лівого спрямування» під назвою «».. Лист звинувачує робітничу партію у «політиці строгої економіки» та розриві зв'язків з профспілками, що прирівнюється до «остаточної зради по відношенню до робітничого класу, заради яких вони й створені, щоб представляти їхні інтереси». У листі також йдеться про створення «Лівої Єдності», яку проголосять на «засновувальній конференції», яка пройде 30 листопада в Лондоні. Нова партія представляє «альтернативу» робітничій партії, це «партія, яка підтримує соціалізм, енвайронменталізм та фемінізм і виступає проти усіх видів дискримінації».

У 2014 році — разом з Річардом Сеймуром, Розі Воррен, Джеймі Аллінсоном, Маргарет Корвід та іншими — М'євіль вийшов з Міжнародної соціалістичної мережі, фракції Лівої єдності, через суперечку щодо прийнятності сексуальних «расових ігор», що була викликана обговоренням суперечливого мистецького твору, який належить Даші Жуковій.

У 2015 році він був оголошений одним з редакторів-засновників «дворічного журналу революційного мистецтва та літератури», Salvage, з головним редактором Розі Уоррен, редактором Джеймі Аллінсоном та редакторами-дописувачами Річардом Сеймуром, Маргарет Корвід (як Меґпі Корвід) та Шарлоттою Бенс.Contributors , Salvage. З 2014 року він є директором видавництва Salvage Publications.

Книга «Жовтень», опублікована у 2017 році, документує драматичні події російської революції. Джонатан Стіл зробив рецензію на неї для The Guardian. Стил вважає її ідеологічним, хоча і нюансованим переказом: «Відомий як лівий активіст, […] М'євіль пише з натхненням і хвилюванням ентузіаста, який хотів би, щоб революція досягла успіху. Але його насамперед цікавить драматична розповідь — дивні факти — про найбурхливіший рік в історії Росії».

Бібліографія (вибране)

Фантастика

Серія «Бас-Лаг» Perdido Street Station (2000) — «Вокзал на вулиці Відчаю» The Scar (2002) — «Шрам» Iron Council (2004) — «Залізна рада» Jack (2005) — «Джек»

Самостійні романи King Rat (1998) — «Щурячий король» Un Lun Dun (2007) — «Нон Лон Дон» The City & the City (2009) — «Місто і місто»; у квітні 2018 року світ побачила від BBC; Kraken (2010) — «Кракен» Embassytown (2011) — «Місто-посольство» Railsea (2012) — «Рейки»

Повісті The Tain (2002) — «Амальгама» This Census-Taker (2016) — «Переписник» The Last Days of New Paris (2016) — «Останні дні нового Парижа» The Worst Breakfast (2016) — «Найгірший сніданок»

Збірки Looking for Jake (2005) — «У пошуках Джейк» The Apology Chapbook (2013) — «Брошура вибачень» Three Moments of an Explosion: Stories'' (2015) — «Три миті вибуху: Оповідання»

Українські переклади

Чайна М'євіль. Залізна Рада / пер. з анг. М. Великанова. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2025. — 440 с. — ISBN 978-966-10-9244-9.

Примітки

Посилання rejectamentalist manifesto, особистий блог Чайни М'євіля Д. Д. Денісова «Сучасна фантастика в проекції Чайни Тома М'євіля» Сергій Цікавий «Вигадане місто в сучасній фантастичній романістиці: особливості топосу Нью-Кробюзона в романах Чайни М'євіля» Неомарксистська версія революційної ситуації в романі Чайни М'євіля «Залізна рада» «Залізна рада» Чайни М'євіля Анонс книжкових новинок на 2018 рік від видавництва «НК-Богдан». Фантастика та фентезі Думка книголюба 2017 (Частина 1)