Павло́ Ю́рійович Дерев'я́нко ( 2 липня 1976, Таганрог, СРСР) — російський актор театру і кіно.

Біографія Народився 2 липня 1976 року в місті Таганрог.

Навчався в Києві, а потім приїхав до Москви, вступив до ГІТІС на курс Леоніда Хейфеца.

Влітку 1996 року, після закінчення першого курсу ГІТІСу, був засуджений на 1 рік (умовно) за незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів.

На другому курсі, коли з іншими студентами ставили спектакль «Затоварена бочкотара», його помітив режисер Олександр Котт. Режисерові сподобався талановитий хлопець, і через три роки, коли Котт почав зйомки свого фільму «Їхали два шофера», він розшукав Павла. У той час репетирував в проекті Олега Меншикова «Кухня», але від пропозиції Олександра Котта він не зміг відмовитися.

«У Меньшикова був театральний проект, у мене була маленька роль, — говорить Павло. — А тут пропозиція знятися в кіно, а в головній ролі. Порівняти це з кіно, з експедицією в тайгу — навіть поряд не стояло. Завжди потрібно приймати рішення, навіть якщо це комусь не приємно. Я свій вибір зробив».

У картині «Їхали два шофера» йому була запропонована головна роль легендарного шофера Кольки Снєгірьова з пісні «Чуйський тракт» — привабливого, меткого хлопця, що закохався в дівчину-шофера Раю (Ірина Рахманова). Фільм «Їхали два шофера» був тепло прийнятий глядачами, а роль Кольки Снєгірьова принесла починаючому акторові першу популярність. Наступного року він знявся в серіалі «Ділянка».

Наступні роботи молодого актора — роль Нестора Махно в «Дев'ять життів Нестора Махна» (2006), міліціонера, що влаштовує п'яний скандал в поїзді, в бойовику «Антикілер-2» та роль штрафника Курчати у військовому серіалі «Штрафбат».

Особисте життя Від колишньої фактичної дружини Дарини Мясіщевої є дві дочки: Варвара (2010) і Олександра (2014).

У 2019 році актор придбав ділянку на Алтаї - пара планувала там будувати будинок.

У березні 2020 року розлучився.

Громадянська позиція У серпні 2023 року Дерев'янко відвідав окуповану частину Донецької області, зокрема місто Харцизьк. Там він зустрівся з пораненими російськими військовими у шпиталі та висловив їм свою підтримку.

В жовтні 2023 року внесений до бази даних центру «Миротворець» за порушення державного кордону України літом цього ж року, посягання на територіальну цілісність, інформаційну підтримку сепаратистських терористичних утворень ДНРеревянко Павел Юрьевич / Derevyanko Pavel YUrevich.

30 березня 2026 року в інтервью висловив свою повну підтримку так званій СВО. "Я понял, что я никуда без этого, без своей страны. Я понял, что это часть меня. И я топлю за это за всё, и я хочу нашей победы" .

Ролі в театрі «Затоварена бочкотара» — Володя Телескопів «Роберто Зукко» — Роберто Зукко «Шинель» — Акакій Акакійович Башмачкіна «Герой» — Крістофер Мехоун «Імаго pigmalionum» — Полковник Пікерінг «Дама чекає, кларнет грає» — «молодий коханець» «Майстер і Маргарита» — Кот Бегемот «Бі-фем» — Мати «Вій» — Хома Брут «Крихітка Цахес» — «Цахес» «Русские гірки» — «Гуго Пектораліс» «Дядя Ваня» — Дядя Ваня «Портрет» — Чартков

Фільмографія 2001 — Їхали два шофери — Коля 2001 — Змішувач 2002 — По той бік вовків (серіал) — Коля-інвалід 2002 — Льодовиковий період (серіал) 2003 — Ділянка (серіал) — фельдшер Вадик 2003 — Батьківщина чекає (серіал) 2003 — Як би не так 2003 — Жінки в грі без правил 2003 — Антикілер 2: Антитерор 2003 — Француз — попутник у поїзді 2003 — Бабуся — один Віті 2004 — Штрафбат — Ципа 2005 — Взяти Тарантіно — Гоша 2005 — Справа про «Мертвих душах» (серіал) — Башмачкіна, Шиллер, Чичиков 2005 — Єсенін (серіал) — Олексій Олексійович Ганін 2005 — Люби мене — Шурик 2005 — Бій з тінню 2006 — Дев'ять життів Нестора Махна — Нестор Махно 2007 — Неваляшка — Іван Жуков 2007 — Бій з тінню 2: Реванш 2007 — Кука — Серьога 2007 — Утікачки — Веня 2008 — Брати Карамазови — Павло Смердяков 2008 — У гостях у Sкаzкі 2008 — Плюс один — Кролик 2008 — Гітлер капут! — штандартенфюрер Олаф Шуренберг — Шура Осєчкін 2009 — На морі! — Паша 2009 — Кішечка 2010 — Щасливий кінець — стриптизер Паша 2010 — Брестська фортеця — майор, полковий комісар Фомін 2010 — Любов під прикриттям 2010 — Кохання у великому місті 2 — охоронець спорт-корпусу 2010 — Стомлені сонцем 2 2010 — Я не Я — співак Ангел 2011 — Ріо (мультфільм) — Голубчик (голос) 2012 — Ржевський проти Наполеона — Ржевський 2015 — Кривава леді Баторі — Атілла 2016 — П'ятниця — Геннадій Антонов, психолог 2017 — Салют-7 — Віктор Альохін, бортінженер

Примітки

Посилання Офіційний сайт Павло Дерев'янко на iLoveCinema.Ru Інтерв'ю з Павлом Дерев'янко на TheBestPhotos.ru