Апана́ж ( від — «забезпечую хлібом») — в середньовічній Європі частина спадкових земельних володінь чи грошове утримання, що передавалося некоронованим членам королівської родини. В тих країнах, де престол за салічною системою успадковували лише особи чоловічої статі, апанаж принцесам не виділявся, хоча вони отримували нерухоме майно. В країнах, де монарху визначали точний розмір утримання (так званий liste civile) апанаж співвідносився з цим утриманням, а вотувався в палаті народних представниківЭнциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907..
При призначенні апанажу застосовували дві системи. Згідно з першою, кожному принцові виділяли нерухоме майно, яке після смерті власника поверталось державі. Згідно з другою, призначений апанаж після смерті власника ділили між його нащадками і лише в тому випадку, коли нащадків не було, повертали державі. У Франції апанаж проіснував до 1832 рокуЛ. П. Кураков, В. Л. Кураков, А. Л. Кураков. Экономика и право: словарь-справочник. — М.: Вуз и школа, 2004..
Див. також
Уділ Кормління
Джерела