FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на процесорах x86 (IA-32, x86-64), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також на комп'ютерах і процесорах DEC Alpha, Sun, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет- і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам'яттю.
FreeBSD розробляється як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві сирцевих текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (наприклад, проєктом GNU), і усе це збираються третіми групами у так званий дистрибутив.
Історія та розробка Започаткування проєкту Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від Free Software Foundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. Walnut Creek CDROM погодилася поширювати FreeBSD на компакт-диску і також надала для роботи проєкту окремий комп'ютер з інтернет-з'єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи.
Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес між Novell та Берклі, проєкт випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite.
FreeBSD 3.0 приніс до проєкту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проєкту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.
FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першої «бульбашки доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатонитевості. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п'ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проєкт Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності (зменшення часу, необхідного для перемикання ниток і ін.).
Модель розробки FreeBSD Існує близько 4000 розробників, які працюють над системою на добровільній основі. Всі вони можуть читати дерево репозиторія, але не можуть вносити зміни. Замість цього розробник звертається до комітера, який має право вносити зміну до коду. Існує близько 400 комітерів. Розробник може вирости по соціальних сходах проєкту і стати комітером. Кандидатуру нового комітера пропонує до розгляду ментор майбутнього комітера. Залежно від основної області діяльності, новий комітер затверджується основною командою, portmgr@ або docmgr@. Основна команда є адміністративним ядром проєкту і складається з 9 чоловік, які вибираються на 2 роки комітерами зі свого складу. Основна команда вирішує конфлікти між комітерамиМаккузік. FreeBSD. Архітектура і реалізація..
Учасники проєкту розробляють гілку CURRENT («поточна» версія) і декілька STABLE («стабільна», стабільність означає гарантію незмінності інтерфейсів, як API, ABI і так далі).
Новий код поміщають у гілку CURRENT, де він отримує ширше тестування. Нові функції, додані в CURRENT, можуть залишитися в системі або від них можуть відмовитися, якщо реалізація виявиться невдалою. Інколи ця версія може опинитися в непридатному для використання стані. З початком використання perforce як допоміжного репозиторія, і з виділенням projects/ області в svn, проєкт прагне гарантувати постійну працездатність CURRENT.
STABLE-версія містить тільки ті нововведення, які пройшли перевірку в CURRENT. Проте, ця версія теж призначена в основному для розробників. Не рекомендується оновлювати відповідальні робочі сервери до STABLE, заздалегідь її не протестувавши. На основі STABLE регулярно створюються ретельно протестовані розробниками, групою release-інженерів і ширшим довкола користувачів RELEASE-версії.
Після випуску релізів створюються додаткові гілки розробки для підтримки релізів, але в них вносяться лише найнеобхідніші зміни, що виправляють серйозні помилки або проблеми з безпекою системи. До четвертої версії FreeBSD у стабільної і поточної гілок був один і той же старший номер версії. Потім поточній гілці був привласнений номер 5, а у стабільної залишився номер 4.
Ліцензія Як і споріднені з нею операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Весь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь-кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.
FreeBSD популярна завдяки своїй ліцензії, яка істотно відрізняється від широко відомої ліцензії GNU GPL — вона дозволяє використовувати код не лише в вільному ПЗ, але і в пропрієтарному. На відміну від GNU LGPL, яка теж дозволяє використовувати вільний код в закритій програмі, ліцензія BSD простіша і коротша.
Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.
Деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у вигляді пакету).
Сумісність з Linux FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для Лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.
FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників — linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).
Відгалуження DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром. FreeNAS — дистрибутив на базі мінімального FreeBSD, орієнтований для створення NAS-систем Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів. FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD. BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD. PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої гілки, в наш час не розвивається. Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple. TrueOS — дистрибутив PC-BSD починаючи з 1 вересня 2016 змінив назву. Орієнтований на настільні системи та комплектується графічним інсталятором. DesktopBSD — дистрибутив для настільних систем. — дистрибутив для настільних систем. RoFreeSBIE — румунський дистрибутив для настільних систем.
Версії системи Ім'я Дата виходу релізу Примітки та особливості FreeBSD 1.0 Листопад 1993 року Серед ключових поліпшень: FreeBSD 2.0 Березень 1994 року Серед ключових поліпшень: FreeBSD 3.0 13 жовтня 1998 рокуСеред ключових поліпшень: Перехід на ELF виконувані файли. з'явилася початкова підтримка SMP систем з'явилася початкова підтримка 64 розрядної архітектури Alpha. FreeBSD 4.0 Березнь 2000 рокуСеред ключових поліпшень: OpenSSH 1.2 було інтегровано до базової системи. OpenSSL v0.9.4 було інтегровано до базової системи. Gdb 4.18 IPfilter 3.3.8 FreeBSD 5.0 Січень 2003 року Була випущена довгоочікувана версія 5.0-release. Ця версія надавала розширену підтримку багатопроцесорності і багатонитевості, а також підтримку платформ UltraSPARC і IA-64.
Найбільші архітектурні зміни в FreeBSD 5 — це зміна механізму блокування на нижньому рівні ядра, щоб поліпшити підтримку багатопроцесорних smp-систем. Це звільнило велику частку ядра від так званого «гігантського блокування» (Giant lock). Тепер в ядрі з'явилася можливість виконувати більш за одне завдання одночасно. Іншою важливою зміною була реалізація «рідної» підтримки багатонитевості типа M: N під назвою Kernel Scheduled Entities (KSE). Починаючи з FreeBSD 5.3 ця реалізація нитей була встановлена по-замовчуванню, поки не була замінена на реалізацію моделі 1:1 в FreeBSD 7.
У FreeBSD 5 була серйозно змінена система блокового введення-виводу за допомогою введення модульною структурной системи перетворення запитів вводу-виводу GEOM (внесеною Poul-henning Kamp). GEOM дає можливість створювати різну функціональність, таку як дзеркалювання (mirroring) або шифрування (модулі GBDE і GELI). FreeBSD 5.1 Червень 2003 року Серед ключових поліпшень: Експериментальна систем AMD Athlon 64 і Opteron. FreeBSD 5.2 Січень 2004 року Серед ключових поліпшень: Повна підтримка одно чи багатопроцесорних систем AMD Athlon 64 і Opteron. Клієнт підтримки Network File System V4. Gnome 2.4 KDE 3.1 FreeBSD 5.3 Листопад 2004 року Серед ключових поліпшень: X.org 6.7 Gnome 2.6.2 KDE 3.3.0 GCC 3.4.2 Binutils 2.15 GDB 6.1 FreeBSD 5.4 Травень 2005 року Серед ключових поліпшень: Виправлено велику кількість помилок безпеки. FreeBSD 5.5 Травень 2006 року Серед ключових поліпшень: Виправлено велику кількість помилок безпеки. FreeBSD 6.0 4 листопада 2005 року Серед ключових поліпшень: Експериментальна підтримка PowerPC. FreeBSD 6.1 Травень 2006 року Серед ключових поліпшень: BIND 9.3.2 sendmail 8.13.6 FreeBSD 6.2 Січень 2007 року Серед ключових поліпшень: KDE 3.5.4, GNOME 2.16.1. GCC 3.4.6 BIND 9.3.3 FreeBSD 6.3 Січень 2008 року Серед ключових поліпшень: X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2. BIND 9.3.4 sendmail 8.14.2 FreeBSD 6.4 11 листопада 2008 рокуЦі версії є продовженням оптимізації підтримки smp і багатонитевості разом з розширеною підтримкою стандарту 802.11, записом подій безпеки проєкту TRUSTEDBSD, серйозними поліпшеннями продуктивності мережевої підсистеми. Основне досягнення цього реліза — виключення «гігантського блокування» (Giant lock) з віртуальної файлової підсистеми (VFS), реалізація додаткової, продуктивнішої підтримки багатонитевості (libthr) з моделлю 1:1, і додавання OPENBSM — первинного модуля безпеки, який був створений проєктом TRUSTEDBSD. FreeBSD 7.0 27 лютого 2008 року Серед ключових поліпшень: X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2. Виправлено помилки в роботі з unionfs. GNU C compiler 4.2.1. BIND 9.4.2. FreeBSD 7.1 5 січня 2009 року Серед ключових поліпшень: оптимізований мережевий протокол транспортного рівня SCTP журналування у файловій системі ufs 2 експериментальна адаптована версія файлової системи ZFS (розробленою компанією Sun) компілятор GCC4.2 базова підтримка платформи ARM новий менеджер пам'яті jemalloc, оптимізований для паралельних обчислень, великі зміни і оптимізації підсистем роботи з мережами, аудіопристроями і smp-системамиFederico Biancuzzi. What's New in FREEBSD 7.0 26 лютого 2008 Нова система показала значні поліпшення в швидкості в порівнянні з попередніми версіями і системою Linux. FreeBSD 7.2 4 травня 2009 року Серед ключових поліпшень: підтримка сімейства процесорів ULTRASPARC III (cheetah) і Sparc64; можливість призначення декілька Ipv4- і Ipv6-адрес кожній клітці — віртуальній машині jail; реалізація техніки Superpages, прозорого об'єднання сторінок пам'яті для додатків; збільшене до 6 Гб адресний простір ядра для 64-розрядних процесорів;