Ви́бори до Всеросі́йських устано́вчих збо́рів — перші й останні вибори до Парламенту Російської республіки після Лютневої революції. Відбулися року. На виборах перше місце зайняла російська ліва партія соціалістів-революціонерів. На другому місці були більшовики.
Підготовка виборів
Підготовка виборів в Установчі збори почалася відразу після Лютневої революції. Проте Тимчасовий уряд Росії, який, власне, тому і називалося «Тимчасовим», що повинен був діяти лише до скликання Установчих зборів, не поспішав проводити вибори. 14 червня 1917 датою виборів в Установчі збори було оголошено 17 вересня, а скликання Установчих зборів призначено на 30 вересня. Проте, 9 серпня Тимчасовий уряд під головуванням О. Ф. Керенського ухвалив призначити вибори на 12 листопада, а скликання Установчих зборів — на 28 листопада 1917 року.
Відразу після жовтневого перевороту, , Рада Народних Комісарів прийняла і опублікувала за підписом В. І. Леніна постанову про проведення в призначений термін, 12 листопада 1917, виборів в Установчі збори. Відповідно до цієї постанови, «всі виборчі комісії, установи місцевого самоврядування, Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів і солдатські організації на фронті повинні напружити всі зусилля для забезпечення вільного та правильного проведення виборів в Установчі збори в призначений термін». Таким чином, сформований Радянський уряд залишався тимчасовим — до скликання Установчих зборів.
Округи
Вироблення положення про вибори
25 березня було ухвалено рішення про необхідність утворити Особливу нараду для підготовки проекту Положення про вибори в Установчі збори. Склад цього органу формувався більше місяця і приступив до роботи 25 травня.
До складу Особливої наради (у липні воно налічувало 82 члена) було включено 12 фахівців з державного права, зокрема, професор , професор та ін.
Робота над проектом Положення про вибори до Установчих зборів була завершена у серпні 1917 р.
У результаті був прийнятий найдемократичніший закон про вибори до Установчих зборів: вибори загальні, рівні, прямі при таємному голосуванні. Прийнятий закон значно випереджав соціальний розвиток виборчого законодавства в інших країнах і був революційний для Росії: Виборчі права були надані жінкам (вперше у світі). Був встановлений низький для того часу віковий ценз у 20 років (у Великій Британії, Італії, США, Франції віковий ценз становив 21 рік, у Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії - 25 років). Росія стала єдиною країною у світі, яка надала виборчі права військовослужбовцям. Положення про вибори до Установчих зборів не визнавало майнового цензу, цензу осілості і грамотності, обмежень за віросповідною чи національною ознаками.
Проведення виборів. Початок політичних арештів та терору
12 листопада 1917 почалися вибори. Під час проведення виборів до Петрограда стягувалися вірні більшовикам війська. Після виборів більшовики почали репресії проти кадетів. Конституційно-демократична партія була офіційно оголошена партією «ворогів народу», і почалися арешти її членів. Складаючи менше 2% депутатів Установчих Зборів, кадети були нейтралізовані, і активної участі у їх діяльності не взяли.
Наступного дня після розгону УЗ, , та . Того ж дня була створена комісія. На вимогу міністра юстиції, лівого есера , комісія вимагала протягом 48 годин звільнити політичних арештантів. Невдовзі вбивці були арештовані. Але 15 березня, після розриву з есерами та встановлення однопартійної влади більшовиків, всі вони були звільненіГлава 12. “Крестный отец” красного террора . // leninism.su. Мифы и фальшивки. Виктор Штанько. Антиарутюнов …Шелохаев В. В. Исторические персоналии: Федор Федорович Кокошкин. «Международный исторический журнал», N8, март-апрель 2000.
Результати виборів
Загальні Результатом виборів стала перемога соціалістів-революціонерів (есерів), які отримали майже в два рази більше голосів (40% за офіційними даними), ніж більшовики.
При цьому на виборах в Установчі Збори партія лівих есерів виступала з партією есерів за загальними списками, так як організаційно ліві і праві есери аж до з'їзду лівих есерів 2-11 грудня (19-28 листопада) 1917 р. представляли єдину партію.
Так як в момент складання списків фракція лівих есерів становила меншість в партії есерів, то, як правило, ліві есери були в меншості і в списку йшли останніми. Та частина селянства, яка віддавала перевагу лівих есерів, голосуючи за загальний список, забезпечувала мандатами правих есерів. Голосування за списками, які не відображали питомої ваги політичних угруповань після Жовтневої революції, не могло не вплинути на партійний склад членів Установчих Зборів.
Існують різні точки зору про розподіл голосів на виборах, проте вважається, що більшовики здобули перемогу в містах, тоді як більшість сільського населення підтримало есерів. Так, в Петрограді у виборах брало участь близько 930 тис. осіб, за більшовиків було подано 45% голосів, за кадетів — 27%, за есерів — 17% . У Москві більшовики отримали 48%. Значну підтримку більшовикам зробила і армія: на Північному фронті вони отримали 56% голосів, на Західному — 67%; на Балтійському флоті — 58,2%, в 20 округах Північно-Західних і Центральнопромишленних районів більшовиків підтримала в цілому 53,1% виборців.
Список есерів отримав абсолютну більшість голосів у непромислових районах і на південних фронтах: по Ставропольському (на Кавказі) — 90%, по Алтайському — 86%, по Кавказькому фронту — 86%, по Томському — 85%, по Курському — 82%, по Пензенському — 82%, Воронезькому — 80%, Тобольського — 78%, Вологодської — 75%, Тамбовської — 71%, Харківському — 71%, Могилевської — 70%, Архангельському — 69%, Єнісейська — 66%, Самбірському — 64%, Орловському — 63%, Забайкальському — 61%, Псковській — 61%, Румунського фронту — 59%, Самарському 58%, Вятському — 57%, Рязанському — 57%, Приамурського — 55%, Нижньогородському — 54%, Таврійському — 53%, Іркутськ — 53%, Астраханському — 52%, Пермському — 52%, Саратовському — 52%, Херсонському — 51.
У цілому ж у виборах взяли участь менше 50% виборців (44,5 мільйона з 90), і така незацікавленість в довгоочікуваних Установчих зборах може знайти своє пояснення в тому, що II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів уже прийняв всі найважливіші декрети і проголосив владу Рад, — після цього призначення Установчих зборів багатьом було незрозуміло.
Ліві есери в питанні передачі всієї повноти влади Радам підтримували більшовиків. Таким чином більшовики та ліві есери отримали понад 30% всіх голосів.
Результати виборів показали, що більшість голосів (близько 80%) отримали соціалістичні партії.
Київський виборчий округ
Таблиця
Округ Есери Енеси Меншовики Більшовики Соціалісти Кадети Нац.списки ПравіРазомосіб%осіб%осіб%осіб%осіб%осіб%осіб%осіб%осібРазом Алтайський - - Амудар'їнський - - - - - - - - - - - - - - - - -Архангельський - - - - - - - - Астраханський - - Бессарабський Вітебський Волинський - - Володимирський - - - - Вологодський - - - - - - Воронезький - - В'ятський - - Донський - Єнісейський - - - - - - Забайкальський - - Закавказький - - Закаспійський - - - - - - - - - - - - - - - - -Іркутський - - Казанський - - Калузький - - Камчатський - - - - - - - - - - КСЗ - - - - - - - - Катеринославський Київський Костромський - - - - - - Курська - - - - Кубансько-Чорноморський - - - - - - Ліфляндський - - - - - - - - - - - - Мінський - - Могилівський - - Москва - - - - Московський - - - -